Тема 16. Міжнародна торгівля і світова валютна система.

1.Суть міжнародної торгівлі,теорії розвитку та зовнішньоторгівельна політика.

2.Торговельний та платіжний баланси країни.

3.Зміст і структура світової валютної системи. Валютний курс.

1. Суть міжнародної торгівлі, теорії розвитку та політика.

Важливою складовою ланкою світового ринку є міжнародна торгівля.

Міжнародна торгівля — форма міжнародних економічних відносин, що ґрунтується на глибокому міжнародному поділі праці, спеціалізації країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економіч-ним рівнем, природними, географічними та іншими умовами.

Світовий ринок — розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на міжнародному поділі праці.

Міжнародна торгівля базується на теоріях зовнішньої торгівлі, які відображають еволюцію поглядів на роль і значення міжнародної торгівлі для економіки країни. Історично першою є теорія зовнішньої торгівлі меркантилістів, яка виникла на початку ХVІІ ст. Ця теорія виходила з того, що багатство нації визначається обсягом золота, яке можна заробити за рахунок зовнішньої торгівлі. Тому задання держави – продавати більше товарів за кордон, а купувати менше, сприяючи досягненню позитивного сальдо торговельного балансу.

Теорія абсолютних переваг А. Сміта виходить з того, що добробут нації залежить від ступеня поглиблення поділу праці, в тому числі й міжнародного. А. Сміт дійшов висновку, що кожна країна має спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вона має абсолютні переваги: тобто, виробництво товарів, які певній країні обходяться дешевше, повинне орієнтуватися не лише на задоволення потреб своєї держави, а й забезпечувати їх експорт за кордон. Купувати (ввозити, імпортувати) держава повинна ті товари, виробництво яких У її межах обходиться дорожче.

Теорія відносних переваг Д. Рікардо виходила з того, що кожна країна повинна спеціалізуватися на виробництві та експорті тих товарів, у виготовленні яких вона має порівняльні переваги по відношенню до інших країн. Порівняльні переваги виникають там, де виробництво товарів вимагає менших витрат праці і ресурсів. Наприклад, дві країни (Англія і Португалія) виробляють по два товари (сукно і вино). Португалія має абсолютні переваги перед Англією у виробництві вина, а Англія – у виробництві сукна.

Неокласичні теорії світової торгівлі (теорія Хекшера – Оліна – Самуельсона) представляють модифікацію теорії відносних переваг, за якою країни експортують переважно товари, які вироблені з відносно надлишкових факторів виробництва, а імпортують товари з відносно дефіцитних для них факторів виробництва.

Теорія альтернативних витрат Г. Хаберлера ґрунтується на дослідженні технологічних змінних, що визначають поведінку суб'єктів на світовому ринку товарів. Він стверджує, що країни експортують продукцію найпередовішого технологічного виробництва, сприяючи тим самим поширенню у світі новітніх технологій. Відтак розрив між технологічними рівнями зникає, експорт скорочується, структура зовнішньої торгівлі змінюється.

Теорія життєвого циклу товару (ЖЦТ) Раймонда Варнона виходить з того, що всі товари проходять свій життєвий цикл. Ця теорія розглядає взаємозв'язок між життєвим циклом типового нового товару та міжнародною торгівлею за такою схемою:

I етап – поява нового продукту на ринку;

II етап – зрілість продукту;

III етап – випуск стандартизованого продукту.

У міжнародному плані виробництво цих товарів переміщується залежно від етапу циклу. Цією теорією Р. Варнон прагнув пояснити, чому саме США займає лідерські позиції у виробництві нових і перспективних товарів. Оскільки попит на ці товари на американських ринках з'являється раніше, ніж на ринках інших країн, це забезпечує США технологічні переваги.

Концепції незалежності, взаємозалежності і залежності: у випадку незалежності країна позбавляється можливості споживати ті блага, яких вона не виробляє. Тому країни не прагнуть до повної економічної незалежності, головне для них – уникнути або мінімізувати іноземний контроль за попитом і пропозицію. Взаємозалежність – це розвиток торговельних зв'язків на основі взаємовигідного економічного співробітництва. Залежністьпроявляється у нерівноправності країн різного ступеня економічного розвитку в системі світової торгівлі, зумовленої залежністю від однієї країни як споживача чи постачальника.

Шляхи обмеження залежності:

– вихід країн, що розвиваються, на світовий ринок;

– диверсифікація експорту шляхом розвитку нетрадиційних виробництв.

Зовнішньоторгівельна політика

Політика міжнародної торгівлі існує у двох протилежних формах:

- свободи торгівлі (фрітредерства);

- протекціонізму.

Політика свободи торгівлі або вільної торгівлі (фрітредерство) означає відсутність барє’рів між країнами у просуванні товарів на внутрішні ринки. Критерієм ефективності торгівлі є отримання економічних вигід країни від експорту та імпорту товарів на основі вищевказаних теорій порівняльних переваг.

Аргументи на користь вільної торгівлі:

– забезпечення міжнародної спеціалізації, вигідної як окремим країнам, так і країнам – учасницям зовнішньоторговельних відносин;

– активізація розвитку конкуренції як на національному, так і на міжнародному рівнях;

– розширення ринку;

– зменшення ризику дефіциту;

– формування високих стандартів якості та демократизація господарського життя.

Політика протекціонізму означає політику захисту інтересів національного товаровиробника шляхом створення тарифних та інших бар’єрів для іноземних товарів і послуг. Метою протекціонізму є забезпечення економічної безпеки держави, підтримка державою певних галузей, забезпечення вищого рівня зайнятості та доходів національних суб’єктів економіки.

Аргументи на користь протекціонізму:

– забезпечення певних гарантій щодо належної економічної державної безпеки;

– опікування нових галузей, які тільки перебувають у стадії становлення;

– забезпечення вищого рівня зайнятості та доходів у межах національної економіки.

Протекціонізмдоцільно використовувати під тиском необхідності. Це політика короткострокового періоду, а фритредерство – довгострокова політика

Особливості сучасного етапу розвитку світової торгівлі:

- зміна структури товарообігу світової торгівлі за рахунок зростання питомої ваги продукції переробної промисловості і зниження частки сировинної продукції;

- зростання частини взаємної торгівлі індустріально розвинених країн;

- зростання темпів торгівлі машинами та обладнанням на основі поглиблення міжнародної виробничої кооперації;

- розвиток ринку наукомісткої продукції: продаж патентів, ліцензій, ноу-хау;

- зростання питомої ваги і значення світового ринку послуг;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці	\|	Приклад платіжного балансу країни

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.09 сек.