Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Конкурентний статус фірми

Відомі різні підходи до визначення поняття й оцінки конкурентного статусу фірми (КСФ). І.Ансофф трактує поняття конкурентного статусу як позицію фірми в конкуренції, як своєрідний вимірник положення фірми на ринку. У цьому змісті КСФ використовується в так званій матриці «Мак-Кінзі» для визначення порівняльних конкурентних позицій фірми при формуванні стратегічних задач фірми.

Трактування І.Ансоффа по економічному змісту якоюсь мірою близьке до поняття конкурентної переваги у трактуванні М.Е. Портера, оскільки і той, і інший думають, що необхідно визначати співвідношення фактичної і базової продуктивності використання ресурсів фірми. Однак М.Е. Портер не уточнює показника продуктивності. На відміну від М.Е. Портера І.Ансофф визначає цей показник як рентабельність стратегічних капітальних вкладень, відкоректовану на ступінь «оптимальності» стратегії фірми й ступінь відповідності потенціалу фірми цій оптимальній стратегії. На цій суттєвій основі І.Ансофф пропонує формулу для розрахунку показника КСФ:

(1)

де – рівень стратегічних капітальних вкладень фірми;

– критична точка обсягу капітальних вкладень, що знаходиться на межі прибутків і збитків і показує, що обсяг капітальних вкладень нижче цієї точки не приведе до одержання прибутку;

– точка оптимального обсягу капітальних вкладень, після якої збільшення капітальних вкладень приводить до зниження прибутку;

– відповідно діюча і «оптимальна» стратегія фірми;

– відповідно наявні й оптимальні можливості фірми.

Показники і можуть оцінюватися, на думку І. Ансоффа, як середньоарифметичні бальні оцінки (по шкалі від 0 до 1) cтупеня відповідності факторів діючої стратегії або наявних можливостей факторам оптимальної стратегії або оптимальним можливостям. Для визначення факторів стратегій і факторів можливостей І. Ансоффом пропонуються набори типових факторів і характер їх впливу на зростання обсягів виробництва і рентабельність фірми.

Формулу (1) можна представити у такому вигляді:

(2)

де I_F – обсяг інвестицій в інновації, який може вкласти і вкладає підприємство в інноваційний розвиток.

I_o – обсяг інвестицій, необхідний для впровадження, з метою оновлення виробництва. Це цільовий обсяг інвестицій в інновації.

G_o – стратегічний потенціал, необхідний для забезпечення лідируючих позицій на ринку.

G_F – наявний потенціал.

Ц – середня ціна продукції на ринку.

Ц_СТРАТ – стратегічна ціна, яка формується підприємством і яка здатна витіснити конкурентів з ринку.

Модифікація формули (2):

(3)

де К_ВИК – коефіцієнт використання потенціалу, який може бути розрахований так:

(4)

Якщо КСФ=1, то фірма зможе забезпечити собі виключно сильний конкурентний статус і буде однією з найефективніших. Якщо хоча б один із показників (складових) КСФ дорівнює нулю, фірма не одержить прибутку. Пропонуються наступні градації КСФ:

– слабка позиція;

– середня позиція;

– сильна позиція.

Викладені теоретичні положення, дозволяють сформулювати наступні принципи кількісної оцінки рівня КСФ:

1. Оцінки повинні бути диференційовані по етапах життєвого циклу КПФ;

2. Оцінки повинні враховувати значимість кожного детермінанта «національного ромба» у формуванні умов КПФ;

3. Оцінки повинні враховувати структуру СПФ по його елементах, видах і ступеню відповідності ресурсів принципу Парето-ефективності;

4. Показники повинні дозволяти аналізувати вплив як окремих сторін внутрішнього і зовнішнього середовища (часткові показники), так і сукупний вплив всіх умов на створення передумов відповідного рівня КПФ.

Узагальнююча оцінка повинна давати деяку середню з часткових показників. У зв’язку з цим виникає проблема вибору такої середньої, котра в найбільшій мері відповідала б змісту оцінюваного явища. К.Джині викладає принципи відбору середньої. «Основним принципом, – затверджує К. Джині, – приймається те, що середня повинна бути обрана відповідно до мети дослідження і з урахуванням як властивостей середніх, так і характеру досліджуваного явища, так само як кількості і якості даних, що є в розпорядженні дослідника».

Очевидно, не вимагає доказу факт непридатності використання середньої арифметичної величини, оскільки вона може бути застосована лише в тому випадку, коли відхилення від середньої різних членів сукупності носять випадковий характер і позитивні і негативні відхилення урівноважують один одного. Ми не можемо прийняти цієї гіпотези для оцінки умов, формуємих двома різними сферами, тому що негативні наслідки для КПФ, викликані внутрішньою сферою, не можуть бути урівноважені позитивними умовами, формуємими зовнішнім середовищем фірми. Це означає, наприклад, що, якщо фірма не має здатності до висування конкурентноздатних ідей, те це неможливо компенсувати позитивними параметрами попиту на її продукцію.

У розглянутому нами випадку оцінки всіх умов для створення КПФ здебільшого не можуть бути визначені статистично, вони, як правило, базуються на суб’єктивних думках (відчуттях) експертів. Коли оцінки якого-небудь явища залежать винятково від суб’єктивних відчуттів, більш придатна середня для одержання певного значення буде не арифметична, а геометрична середня досліджуваних величин.

З урахуванням сказаного можна сконструювати наступні оціночні показники умов для КПФ (тобто показники КСФ), що формуються зовнішньою і внутрішньою сферами:

а) Умови, що формуються сукупним впливом детермінантів «національного ромба», оцінюються показниками

де D^Hp, D^Hf, – показники сукупного впливу детермінантів за весь і за z-й етап ЖЦКПФ, відповідно;

Q_gz - відношення числа сприятливих до загального числа факторів, формуємих j-м детермінантом у z-му етапі ФЦКПФ;

jz – коефіцієнт значимості γ-гο детермінанта для z-гo етапу ЖЦКПФ.

б) Умови, що формуються стратегічним потенціалом фірми, оцінюються показниками

;

де – показник оцінки i-гo елемента стратегічного потенціалу фірми по відповідності j-гo ресурсу фірми вимогам, що відповідають цілям фірми в z-му етапі ЖЦКПФ;

– коефіцієнт значимості і-го елемента стратегічного потенціалу в z-му етапі ЖЦКПФ;

– коефіцієнт відповідності j-гo ресурсу фірми вимогам, що відповідають цілям фірми в z-му етапі ЖЦКПФ;

– показники відповідності стратегічного потенціалу цілям фірми по формуванню КПФ за весь ЖЦКПФ, z-й етап ЖЦКПФ, i-гo елемента стратегічного потенціалу за z-й етап ЖЦКПФ, j-гo виду ресурсу фірми за z-й етап ЖЦКПФ, j-гo виду ресурсу фірми за весь ЖЦКПФ, відповідно.

Узагальнюючими оцінками КСФ будуть:

а) за z-й етап ЖЦКПФ

δ) за весь ЖЦКПФ

Кількісну оцінку рівня КСФ використовують для наступного аналізу причин найбільш істотної розбіжності між фактичними і необхідними значеннями параметрів СПФ, виявлення ступеня позитивного (чи негативного) впливу зовнішніх факторів на рівень КПФ і вироблення на основі такого аналізу найбільш актуальних цілей стратегічного розвитку фірми.

Результати оцінки рівня КСФ зводять в аналітичні таблиці, за допомогою яких аналізують рівень КСФ у наступних розрізах:

1. визначення забезпеченості на кожному етапі ЖЦКПФ елементів СПФ ресурсами як по кожному елементу стратегічного потенціалу, так і по кожному виду ресурсу;

2. визначення рівня КСФ, формуємого стратегічним потенціалом фірми як по кожному виду ресурсів, кожній фазі (етапу) ЖЦКПФ, так і стратегічному потенціалу фірми в цілому;

3. визначення рівня КСФ, формуємого детермінантами «національного ромба», як по кожній детермінанті, кожній фазі ЖЦКПФ, усьому ЖЦКПФ, так і в цілому по всьому «національному ромбу»;

4. визначення рівня КСФ, формуємого сукупним впливом внутрішніх і зовнішніх факторів.

Так, аналізуючи дані пункту 1, ми можемо одержати відповіді на наступні питання:

– який елемент стратегічного потенціалу фірми має потребу в першочерговому забезпеченні тим чи іншим ресурсом на тому чи іншому етапі життєвого циклу КПФ?

– який вид ресурсу має потребу в першочерговому розширенні?

— який вид ресурсу доцільніше розширювати з точи зору підвищення ефективності функціонування фірми?

— для якого елемента стратегічного потенціалу ефективніше розширення того чи іншого ресурсу?

Аналізуючи дані пункту 2, можна отримати відповіді на такі питання:

— який етап життєвого циклу КПФ у найбільшій мірі забезпечений ресурсами?

— який вид ресурсу стримує посилення стратегічної потенціалу фірми?

— як доцільніше розподіляти ті чи інші ресурси по етапах життєвого циклу КПФ?

Дані пункту 3 дозволяють відповісти на питання:

— які детермінанти «національного ромба» формують найбільш чи найменш сприятливі умови для створення і підтримки на тому чи іншому етапі життєвого циклу конкурентної переваги фірми?

— на яких етапах життєвого циклу КПФ усіма детермінантами «національного ромба» сформовані найбільш чи найменш сприятливі умови для створення і подтримки КПФ?

— який сукупний вплив усіх детермінантів «національного ромба» на рівень конкурентного статусу фірми?

Нарешті, аналізуючи дані пункту 4, можна одержати відповіді на питання:

— який рівень конкурентного статусу фірми на кожному етапі життєвого циклу конкурентної переваги фірми?

— як впливають на рівень КСФ на кожному етапі внутрішні і зовнішні фактори КПФ?

— на які фактори (стратегічний потенціал фірми чи детермінанти «національного ромба») випливає в першу чергу направити діяльність керівництва фірми для підвищення її конкурентного статусу?

Таким чином, кількісна оцінка КСФ дозволяє вести цілеспрямований пошук найбільш кращого варіанта створення і підтримки на всіх етапах життєвого циклу КПФ сприятливих передумов для високого рівня конкурентної переваги фірми. Запропоновані оцінки можуть бути ранжовані для визначення конкурентних позицій фірми. Для цього можна скористатися градаціями, запропонованими І. Ансоффом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми	\|	Детермінанти конкурентної переваги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.