• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підсумок уроку.

Задача 4

Задача 3

Задача 2

Begin

ІІ. Формування навичок.

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Хід уроку.

На початку уроку повторити поняття умови, умови прості та складені, поняття команди розгалуження, її форми, запис мовою програмування та мовою блок-схем. На цьому уроці пропонується розглянути задачі з використанням команди розгалуження. Зверніть увагу на те, що перед розв'язанням цих задач необхідно з учнями розібрати математичну модель задачі, довівши математичні співвідношення, що приведуть до отримання бажаного результату.

Розв’язування задач.

Задача 1 (задачник Т.П.Караванової)

Чебурашка вирішив купити килими, щоб застелити кімнату, в якій він мешкав разом з Геною. Їхня прямокутна кімната виявилася розмірами Ах В, де А та В — цілі числа. Коли Чебурашка запитав у магазині, які килими є у продажу, то продавець повідомив, що є квадратні килими зі стороною С, де С — ціле число. Яку кількість килимів потрібно придбати Чебурашці, щоб накрити максимальну площу кімнати? Килими неможна накладати та підгинати. Визначити, яка площа кімнати буде не накритою килимами. Передбачити ситуацію, коли розміри килиму перевищують розміри кімнати.

Очевидно, що якщо довжина сторони килиму більша за будь-яку зі сторін кімнати, то застелити її цими килимами неможливо. Крім того, для знаходження кількості килимів, що вміщуються по одній зі сторін кімнати без їх підгинання, необхідно поділити націло довжину кімнати на довжину килиму. Загальна кількість килимів знаходиться за формулою: К=К₁·К₂, де К₁ та К₂— кількості килимів, що вміщуються вздовж двох суміжних сторін кімнати.

Площа, що не закрита килимами, визначається як різниця між площею кімнати та площею всіх куплених килимів,

Використані змінні: А, В — розміри кімнати; С—розмір килиму; К₁, К₂ - кількість килимів вздовж однієї та другої стінки відповідно; К - загальна кількість килимів; S —площа кімнати, що не накрита килимами.

Програма, що реалізує алгоритм розв'язання даної задачі, має вигляд:

Program Example_86;

Usesort;

Vara,b,c,S:word; K,K1,K2 : word;

Clrscr; {Очищення екрану}

Write ( 'Введіть розміри кімнати: ') ;,

Readln(a,b);

Write('Введіть розміри килима: ');

Readln(с);

If (с>a) or (с>b)

Thenwriteln('Кімнату неможливо накрити такими килимами')

Else

Begin

K1:=а div с; К2:=bdiv с;

К := К1*К2; S := а*b - К*с*с;

Writeln('Кількість куплених килимів ', К);

WriteIn('Площа кімнати, що не накрита килимами ', S);

End;

Readkey;

End.

Від річкового вокзалу відійшли одночасно у протилежних напрямках теплохід та турист. Теплохід рухався зі швидкістю V₁км/год, а турист по стежці вздовж річки зі швидкістю V₂км/год. Якщо через N годин турист передумає і вирішить попливти річкою назад за теплоходом зі швидкістю V₃ км/год, то чи встигне він підсісти на теплохід, який має за графіком зупинку через Y годин після початку руху і стоїть на цій зупинці Z годин? Вважати на те, що всі події відбувалися протягом однієї доби.

Якщо турист протягом N годин рухався в протилежному напрямку від теплоходу, то відстань між ними в той момент, коли турист вирішив наздогнати теплохід, була наступна:

S=(V₁₊V₂)·Nде V₁та V₂— швидкості теплоходу та туриста відповідно.

Швидкість, з якою турист почне наздоганяти теплохід, — (V₃ – V₁) км за годину, де V₃— швидкість, з якою турист попливе навздогін теплохода. Час, який буде у туриста для наздоганяння, (Y-N + Z) годин, тому що зупинка в теплохода буде за розкладом через У годин після початку руху, але N годин він уже плив, aZгодин теплохід буде стояти на цій зупинці. Тоді за цей час турист пройде відстань:S_t=(V₃ – V₁)·(Y – N + Z)

Отже, турист встигне підсісти на теплохід тільки в тому випадку, якщо відстань S_tбуде не менше, ніж відстань, на яку теплохід перегнав туриста. Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має вигляд:

ProgramExample_89;

Usescrt;

Var V1,V2,V3:real; N,Y,Z : real;

Begin Clrscr;

Write('Введіть швидкості теплоходу та туриста: ') ;

Readln (VI, V2) ;

Write ('Введіть час, черев який турист підсів на теплохід:')

Readln(N);

Write('Введіть швидкість, зякою турист плив за тепло­ходом, час зупинки теплоходу, та тривалість зупинки:')

Readln(V3,Y,Z);

If (V1<=0)or(V2<=0)or(V3<=0)or(N<=0)or(Y<=0)or(Z<=0) Then

writeln('Помилкові вхідні дані')

Else

Begin

S:=(V1+V2)*N;

St:=(V3-V1)*(Y-N+Z);

If St>= S

Then writeln('Турист встигне на теплохід.')

Else

writeln('Турист не встигне на теплохід.');
End;

Readkey;

End.

Жили собі дід і баба, і був у них город прямокутної форми. Довжина городу була Ам, а ширина складала В м. Якось дід посварився з бабою і вирішив поділити город порівну. Тепер у діда квадратний город зі стороною См, відрізаний скраю, а решта дісталася бабі. Визначити, чи не залишилася баба ошуканою та якої форми дістався їй город - прямокутної чи квадратної?

Взагалі задача має дуже простий розв'язок: адже бабуся не буде ошуканою в тому випадку, якщо площа городу, що залишилася для неї, не буде меншою, ніж площа дідусевого городу, тобтоС²<=А·В-С².Та це тільки на перший погляд. Насправді в даній задачі може бути велика кількість винятків.

Наприклад, якщо дідусь захоче відрізати собі город зі стороною більшою, ніж сторона всього городу, то це неможливо зробити взагалі. Якщо ж він відріже, то город, що залишиться, може мати квад­ратну, прямокутну або іншу форми.

Програма, що реалізує запропонований алгоритм, має вигляд:

Program Example_90;

Uses crt;

VarА,В,С:real;

Begin

Clrscr;

Write('Введіть розміри городу: ');

Readln(А,В);

Write('Введіть довжину сторони дідусевого городу: ');

Readln(С);

If (A<=0)or(B<=0)or(C<=0) thenwriteln('Помилкові вхідні дані')

Else

Begin

If (C>A) or (C>B)

thenwriteln('Дідусь не зможе відрізати город такого розміру')

else

begin

If A*B-sqr(С)<=sqr(С) then writeln('Бабуся ошукана.')

elsewriteln('Бабуся не ошукана.');

If (A<>C) and (B<>C)

Then writeln('Город залишився іншої форми')

Else

If ((A=C)and(B/2=C))or((B=C)and(А/2=С))

thenwriteln('У бабусі квадратний город.')

elsewriteln('У бабусі прямокутний город.') ;

end;

End;

Readkey;

End.

Умова Трьом Товстунам подали на десерт кремові тістечка. Маса одного тістечка — Хкг, а маса Товстунів відповідно X₁ кг, Х₂ кг та Х₃ кг. Перший Товстун з’ївN тістечок. Кожний наступний Товстун з’їдаву два рази більше від попереднього, але при цьому він не міг з’їсти більше половини своєї власної ваги. Скільки тістечок було з’їдено Товстунами за обідом?

Зверніть увагу на те, що другий та третій Товстуни за умовою можуть з'їсти тістечок у два рази більше, ніж попередній Товстун, але не можуть з'їсти більше половини своєї ваги. Тому фактично в задачі необхідно перевірити, чи не перевищує кількість тістечок, що може з'їсти кожний Товстун, дозволену масу, і у відповідності до цього підрахувати кількість тістечок, що були з'їдені.

Наприклад, якщо другий Товстун може з'їсти 2 • N тістечок, то вага цієї їжі буде 2·N·Xkг. Але за умовою він не може з'їсти більше половини своєї ваги, тобто більше ніж X₁/2 кг. Тому якщо вага тих тістечок, що Товстун може з'їсти, не перевищує поріг X₁ /2кг, то ми до загальної кількості тістечок додаємо всі можливі, тобто 2·N, якщо ж перевищує, то ми додаємо тільки ту кількість тістечок, що не дає змоги перевищити при­пустимий поріг, тобто X₁/2/X(дозволена вага їжі поділена на вагу одного тістечка). Якщо в цьому випадку число вийде нецілим, то це означає, що Товстун з'їв тістечко не повністю. Щоб такого не трапилось, ми робимо відкидання дробової частини після ділення за допомогою функції trunc.

Програма, що реалізує цей алгоритм, має вигляд:

Program Example_91;

Uses crt;

Var X,X1,X2,X3:real; N,Counter: integer;

{N - кількість тістечок, що з’їв перший Товстун; Counter -загальна кількість з'їдених тістечок}

Begin

Clrscr;

Write('Введіть вагу тістечха: ');

Readln(X);

Write('Введіть вагу Товстунів (1-го, 2-го та 3-го): ');

Readln(X1, Х2, ХЗ);

Write('Введіть кількість тістечок, що з''їв перший Товстун ') ;

Readln(N);

If (X<=0)or(Х1<=0)or(X2<=0)or(X3<=0)or(N<=0) Then

wrіteIn('Помилкові вхідні дані')

Else

Begin

Counter:=N; {З'їв перший Товстун)

If N*2*X<=X2/2 Then Counter:=Counter+2*N

Else

Counter :=Counters- trunc(X2/2/X);

If N*4*X<=X3/2 Then Counter:=Counter+4*N

Else

Counter:=Counter* trunc(X3/2/X);

Writeln('Кількістьз''їдених тістечок: ' , Counter);

End;

Readkey;

End.

Запитання для перевірки засвоєння знань

1.Що таке глобальний блок програми?

2.Поясніть особливості використання локальних змінних.

3.Які операції можна виконувати зі змінними цілого типу?

4.Для чого в програмах використовують коментарі?

5.Поясніть використання функції trunc.

Домашнє завдання:

1. Задано довжини сторін трикутника. Складіть програму, за допомогою якої визначіть, чи є цей трикутник рівнобедреним, рівностороннім чи різностороннім.

2. Задано три числа a, b, c. складіть програму, за допомогою якої визначіть, чи існує трикутник з такими довжинами сторін. Якщо да, то знайдіть його периметр.

Читайте також:

1. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
2. IV. Підсумок уроку
3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
4. VIІ. Підсумок уроку
5. Ключ уроку.
6. Підсумок
7. ПІДСУМОК
8. Підсумок
9. Підсумок
10. Підсумок А+В відповідає концепції базисного балансу в США
11. Практична частина уроку.

Переглядів: 1271