• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ключ уроку.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

V. Узагальнення і систематизація знань

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Епіграф уроку:

Забудеш рідний край –

Тобі твій корінь всохне.

П. Тичина.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

Завдання (на листочках)

1.Місто на Прикарпатті, звідки походить українська бранка, відома під іменем Хуррем.

2.Наймогутніша імперія 16 ст.

3.Священна книга мусульман.

4.Правитель Османської імперії 16 ст.

5.Ім’я Назарука.

6.Прізвище доньки священника, яка стане султанкою.

7.Назва воїнів пішого турецького війська.

8. Українське ім’я дружини Сулеймана Пишного.

9.Місце паломництва християн у Греції.

10. Яку посаду обіймала Хуррем в Царгороді на час відсутності султана?

а) Коменданта; б) секретаря султанських палат; в) генерала; г) візера.

11. За що мослеми стали більше поважати султаншу?

а) Доброзичливе ставлення до них; б) щирі почуття до своєї матінки; в) її прагнення збудувати мошею;г) намагання поліпшити життя обездоленим.

12. Забобонним повір’ям, на думку Роксоляни, є:

а) не можна віддавати гроші, будь-які матеріальні цінності після заходу сонця; б) зорі на небі мають силу над людьми на землі; в) не слід переходити перед людьми, які рухаються, і з пустим відром;г) потрібно вимітати сміття у приміщенні до виходу.

Відповіді:

1.Рогатин.

2.Османська.

3.Коран.

4.Сулейман.

5.Осип.

6.Лісовська.

7.Яничари.

8.Настя.

9.Афон.

III.Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

1.Розповідь вчителя

Дівчина-християнка вразила Сулеймана своєю красою, а пізніше й розумом. Вона добре розумілася на Корані (цьому навчив її побожний учитель Адбуллаг), говорила з падишахом сміливо, переконливо. Знала, що згідно з Кораном чоловік не може силою взяти дівчину, бо то великий гріх. Слова дівчини сколихнули душу Султана. З ним ще ніхто так не говорив, окрім рідної матері. Та не тільки зміст слів зацікавив його, «але й свобідна форма, і вже перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед Богом.

Ще не маючи волі, будучи невільницею, Хуррем у розмові з Сулейманом на його запитання, що ти робила б, якби сповнилося твоє бажання, відповіла: «Я будувала б, будувала багато... наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), ...велику дарешттіру (лікарню), ...каравансерай для подорожніх і чужинців». Сулейман відзначив про себе: ця дівчина маж не лише великий розум, але й дуже добре серце, вона не забуває людей з країни, з котрої потрапила до Туреччини. З часом Ель Хуррем отримала волю, прийняла іслам, стала дружиною Сулеймана Великого, народила трьох дітей: «Вона блистіла умов і веселістю, безоглядністю і милосердям».

Молода дружина падишаха швидко набула визнання. Згадаймо розділи повісті, присвячені обрізанню першого сина. Представник посольств з Венеції, курдійські еміри просять послухання у Роксолани, хоч і були допущені на цю урочистість за дозволом султана. До Хуррем, яка ходила «без заслони», часто заходили чужі люди, майстри, учені й поети», муляри й будівниці, кожного вона приймала, і кожен з низ «дивувався її розмов і зацікавленням». Навіть проповідники Корану просили Султан Величавий, володар трьох частин світу, прислухався до просьб і порад Ель Хуррем. І влада його із любові великої переходила в руки його жінки». У народі кажуть, коли влади багато, то горе поряд ходить. Так сталося і в житті Роксолани.

За певних обставин вона «запахла кров'ю». Ви скажете, що заради рідної дитини можна йти на злочин. Це істина, але й убивство іншої людини — великий гріх.

Візир говорив правду, та й сама Хуррем знала, що охрестила сила... Що керувало могутньою дружиною Сулеймана в той момент, коли вона говорила неправду про візира. Хіба лише думка про сина?

Важливим епізодом для характеристики Роксолани буде розповідь автора про другий джігат Сулеймана. У відповідальний момент вона переконала мужа не йти в наступ проти німців. Свої дії пояснила так: Султан може бути переможеним і померкне його зоря, а ще жоден із синів «не годен усісти на престолі султанів, ні піднести меча проти бунту».

Хочу сказати кілька слів про зовнішню красу Роксолани. У примітці до повісті «Роксолана» читаємо, що італійський художник, який бачив султаншу, такі спомини: «...та пані, по народності русинка, не була гарна, але приємна». Та кожен має своє поняття про красу. Портрет, що знаходиться у Львівському національному музеї, вказує, що вона була дуже гарна: «делікатна, дуже скромна і дуже спокійна з вигляду, — така спокійна, що успокоює навіть погляд на її портрет». Автор повісті часто згадує очі Роксолани, а очі, звісно, — дзеркало душі. Вони були сині, часом випромінювали ласку, а іноді — в них мигтіла чаша чорної отруї».

Прикрашало дівчину й волосся: воно було золотисте і сяяло так, що аж очі засліплювало. Сулейман запримітив, що личко в невільниці «біленьке як сніг з таким відтінком, як у першого пуп'янка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього». І все ж Роксолана зійшла на незвичайну висоту завдяки винятковій силі характеру, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею і чи не останню чергу — жіночій принадності.

Думаю, що образ Роксолани, місце цієї жінки в історії тієї епохи потребують додаткового дослідження, бо секрет її успіху не відкритий і досі.

2.Проблемне питання. «Роксоляна – зрадниця чи патріотка».

Учні, ви почули проблемне питання нашого уроку. До нього ми повернемося в кінці уроку. А зараз проаналізуємо образ Роксоляни. Додому вам було задано випереджувальне завдання.

IV. основний зміст уроку

1.Бесіда.

– Хто ж така Роксоляна? (учень розповідає).

- Де проявляється високий патріотизм Роксоляни у творі? (Коли відмовила Сулеймана іти на Москву через Україну і тоді, коли взяла з його обіцянку не нападати на Україну).

2.Орієнтовний план характеристики Роксоляни

1. Роксоляна – дружина султана Сулеймана Пишного, в минулому полонянка Анастасія Лісовська з Рогатина.

2. Воля вибору між добром і злом: думки про помсту і прощення.

3. Завжди вірна сама собі: прийняття ісламу й турецьких звичаїв не означало відречення від свого походження.

4.Врівноважена вдача, далекоглядність, розсудливість, здоровий глузд, сміливий і незалежний розум Роксоляни у заплутаному лабіринті придворних інтриг.

5.Ризикований бій за щастя своє та своїх дітей або безчестя слави, ганьба і приниження.

6.Сміливі радикальні зміни у тогочасному мусульманському світі: відмова від чадри, запровадження у султанському дворі велелюдних церемоній.

7.Захоплення Роксоляною і щира любов до неї султана за духовне багатство, іскристий гумор, гострий дотеп, українську пісню, вишукану ніжність, палку чутливість.

8.Негативне ставлення консервативних турків до Роксоляни за нові порядки на лад західного світу.

9. Особливості мови персонажа.

10. Опис негоди на Афоні – зображення внутрішнього неспокою і невизначеності героїні.

11. Образ Анастасії Лісовської – втілення в Роксоляні останньої мотутньої володарки часів Середньовіччя.

12.Оцінки образу літературного героя у наш час.

13. Моє ставлення до Роксоляни, героїні однойменної повісті О.Назарука.

3.Бесіда

– З якою метою Настя вирішила зробити перший Гадж на гору Афон?

- Чому Настю так зацікавив Іверський монастир? (Зазвичай до монастиря йшли просити відпущення тяжких гріхів у Матінки Господньої Воротарниці, переказ легенди)

- Що Роксоляна хотіла попросити у святої ікони?

– Хто з митців звертався до цього образу? (О.Назарчук,П.Загрибельний)

Ви бачили Роксолану у телесеріалі?

- Чи вона має ті самі риси характеру, що і в повісті?

- Про що це говорить? (Що всі митці бачать її по-різному)

- Що мала на увазі Роксоляна, звертаючись до свого чоловіка: «Твій край вже давно став моїм краєм і твій нарід моїм народом» Чи є відвертими ці слова султанші? Відповідь вмотивуйте.

4.Віднайдіть цитати, які характеризують Роксоляну.

- «Настя була веселої вдачі»;

- «…Слово «Хуррем» значить: або спокійна, або безжурна, або весела. Не знала тільки, чи се по-татарськи, чи по-турецьки»;

- «Вона весь час бажала собі одного: жити, жити, жити — за всяку ціну жити, хоч би в біді й пониженню, в татарській неволі! Бо світ був такий гарний, гарний ! А вона була ще така молода, молода!»;

- «Вона була в чорних скрипучих матах. Здавалося їй, що се домовина. І що в тій чорній домовині похоронена вся її ясна дівоча минувшість»;

- «…Галичанка Настуся»;

- «Чому діти тої землі, з котрої вийшли, йшли у неволю, хоч вони ростом і силою більші від татар. Чому вони женуть татар у неволю, але татари їх?»;

- «…Прийдеться їй стати невольницею або може, жінкою одної з тих брудних потворів, про які ще вдома оповідала їй бабуня, що вони родяться сліпі, як собаки»;

- «На татарських ременях пригадувала собі, що не тільки її мати, але й вона сама жертвувала себе в хоробі на службу Богу. А потому, коли минула хвороба, забула свій обіт і знайшла собі земного нареченого»;

- «Збентежено вибиралась Настуня до школи невольниць, але ум її працював живо. Розуміла ясно, що в сій школі може бути побудована підвалина її дальшої долі — доброї або злої»;

- «Не мав слушності батько, коли говорив, що здоровля найбільше добро людини,— подумала.— Бо ще більше добро свобода»;

- «…Чому жінка не мала б займатися державними справами?»;

- «Ти маєш слухати Аллага на небі й султана на землі!»;

- «Боронилася в своїм нутрі, як борониться метелик, кинений у воду. Одинокою її опорою був хрест… І держалась його так, як держиться мурашка на малій трісочці, котру вже несе повінь»;

- «…Втягувала в свої думки його науку, як втягує квітка росу в ніжні листочки. І дозрівала на очах, як черешня.»;

- «Не в перлах, а в ланцюгах ішла не по адамашку, а по поросі, скропленім слізьми невольниць. У волоссю не мала дорогого «горючого каменя», а зате немов палахкотів горіючий камінь у голові: хвилями відчувала пекучий біль у голові, що здавалося їй, немов її, власні очі западаються в нутро голови. Коли біль уставав, віддихала, мовби на світ щойно вродилася»;

- «…Волосся золотисте, очі легко сині. Личко біле як сніг з таким відтінком, як перша пупінка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього. І притім так само енергійне!» (Сулейман про Настю);

- Сулейман: «…він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра більше пригадувала його матір»;

- «Одначе, все-таки не розуміла, як вона, бідна невільниця, замкнена в клітці птичка, може помогти рідному краєві, з котрого вийшла, й народові, котрий мучився там»;

- «…Молода Хур рем приязніше відповідала на поклони слуг і невільниць, ніж привіти його жінок»;

- «…Я невольниця. Невольницю вдягають і роздягають по волі її пана»;

- «Найбільше грошей ужила б я для найбільш нещасливих людей»;

- «Сулейман: «Адже я ще не зустрічав такої ані гордої дівчини, ані жінки. Ніколи!»;

- «То була перша посада, яку дала Роксоляна Хуррем в палаті падишаха. Як же багато їх роздавала вона потому — в Європі й Азії, на землях і на водах, в армії і флоті, у судах і скарбі султанськім! А все робила з одним таємним заміром і так витривало, як тільки робить жінка — жінка, котра любить і ненавидить»;

- «…Делікатні рученьки Насті зачали ламати велику і сильну державу падишаха, що простяглася на три часті світу»;

- «З глибоких і тихих ущель і дебрів Святої Гори виходили до неї чудові мрії, мов срібна мряка, нечутно шептали до вуха, що вона призначена до надзвичайних діл»;

- «І пригадалося їй подруга Ірина. Що вона сказала б на вістку, що Настя стала жінкою султана!.. Яка гордість пробудилась і її душі. Вже не журитиметься нічим!.. Скарби незлічимі матиме в руках»;

- «Ти знаєш, що таке біль! Встався за мною до все величного Бога, що створив небо, і море, і вітри, і птиці небесні, що наказав людям творити добрі діла… Дай мені знак який-небудь, Матінко Господня, Воротанице!»;

- «А вона йшла, як Єва, навіть не думаючи про те, чи він завагається з’їсти, все, що вона йому подасть — вона, його будуча жінка»;

- «Ти володар великої держави, а я никла квітка»;

- «Сулейман став мов перуном ражений. Ще ніколи не бачив, як вона плакала була така одушевлена гарна в перлистих слезах своїх, як весна, кроплена дощиком. А внутрішній біль так у ній горів, як горить крізь вікна пожар у нутрі дому»;

- «Бідна невольниця з далекої країни в болючій думці своїй назавше міняла свою любов до Бога на хресті за любов до людини, за скарби світа сего, за діадем султанки, за владу на землі»;

- «А я тобі кажу, що з такою султанкою ще більше нема жартів! — докинув Кітляр-агай, що бачив уже не одну жінку в гаремі»;

- «…Прегарна Хуррем має ум високий і душу, що так уміє учити святі думки Корану зі своїми думками, як учить великий будівничий Сінан благородні мармори з червоним порфіром. Та яке серце велике хатун Хуррем, отверте чи скрите, лагідне чи остре,— сього ми не знаємо»,— «Але я знаю, перервав султан… Вона має добре серце, і тому має радість в очах і в обличчі!»

- «Прегарна хатун Хуррем принесе тобі велике щастя, або велике горе, велике щастя, або велике горе… Бо вона має ум високий і душу, що так уміє лучити святі думки Корану зі своїми думками і своїм бажанням, як лучить великий будівничий Сінон благородні мармори з червоним порфіром»;

- «У її серденьку грала вже любов страшну пісню, сильнішу від смерті»;

- «…Тепер я хочу мати велику силу, щоб добро робити при боці милого»;

- «Я припускаю, що вона султанка може розпочати не бувалу ще боротьбу проти усего гарему падишаха»;

- «…Молода султанка Ель Хуррем в гарячі пальчики Святий Коран брала, й цілими днями читала, й учителя свого про Божі речі питала, загадку призначіння і життя людини розв’язати гадала»;

- «Але й інші поети, що мали забезпечення й майно, були одушевленні нею»;

- «Інша не могла б, а ти все можеш, о найкраща зірко в житті падишаха!»;

- «Ви не знаєте, яка то страшна кара під татарськими батогами в ясир бути гнаним! Бо сама йшла дикими степами, раненими ногами»;

- «Пригадала собі, як відреклася віри своїх батьків задля любові мужчини і блиску світу сего»;

- «А я людям все кажу, що не мішаюся до справ султана. Але я часом мішаюся, мамо»;

- Мати Насті: «Як неправда,— то стид, а я правда,— то гріх, гадаю, за чужу віру заміж виходити, своє покидати»;

- «Вона силу має, якої ще світ не видав,— каже.— Що хоче, то робить,— каже»;

- «Коли він того самого хоче, чого вона хоче, і то вже всі знають,— каже. Ніби ви не розумієте, як то є?»;

- «Ти не потребуєш питати про звичаї в моїм краю. Твій край вже давно моїм краєм і твій нарід моїм народом»;

- «…Могутня була султанка Ель Хуррем, а хто раз в ласці переступав її поріг, за тим ішла опіка, мов благодатне світло Сонця»;

- «Пождіть, пождіть я вам покажу, що на престолі султанів засяде «син невольниці» і «внук жебрачки»!.. Я вам поломлю старі закони ваші так, як ви ломите серце моє!»;

5. Робота над змістом твору

XVI частина. «Бог всемогучий»

- Що свідчить про милосердність Хуррем? («Кого там не було! Хто не стояв під муром палат Роксоляни? Стояли убогі турки, араби курди і татаре та всякі мусульмане, стояли греки, вірмени, італійці, угри, волохи і поляки та всякі інші християне, ждали жиди і цигане, і нікого слуги султанки не минали, по жіночім боці її невольниці, по мужеськім євнухи бідним людям милостиню роздавали…»)

- Як жидівські купці розповіли, описуючи, матері про її дочку-султаншу? («Файна, дуже файна! Біла, золоте волосся, сині очі, подовгасте лице, малі руки, як у дитини, і добре серце має, бо як іде, то не минає ніяких бідних, навіть наших, жидівських, хоч ми інша віра…»)

- Яким чином Хуррем намагалася допомогти простому народу, захисти його від несправедливості? («Вона сама не робить, бо там коло неї вже такі є, що роблять. Найменше письмо, навіть подере,… розглядають і потому кожну справу розбирають… І з-під землі винного добувають,.. а невинному допоможуть… аби не знати де був, чи оден, чи другий…»)

- Як купці запевнювали матір Насті, що саме її дочка є султаншою? («Наші купці там уже довго розвідували між слугами, і таки кажуть, що найперша жінка нового султана, котру він найбільше любить, звідси, попадянка, кажуть, з Рогатина, що її татари пару літ забрали в ясир. Котра ж інша може бути, як не ваша донька?»)

V. Узагальнення і систематизація знань

Читайте також:

1. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
2. Підсумок уроку.
3. Практична частина уроку.
4. Самоаналіз уроку.
5. Способи організації учнів на уроці. Щільність уроку.
6. Типологія та структура уроку. Тематичне і поурочне планування.
7. Характеристика уроку.

Переглядів: 875