• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика уроку.

Урок— форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня під­готовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Основні ознаки уроку як форми організації навчальної діяльності:

· Постійний склад учнів одного віку.

· Регламентованість часом та включення до розкладу.

· Систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності та соціальних відносин забезпечується через взає­модію вчителя та учнів.

· Використання різноманітних форм організації навчально-виховного процесу (фронтальних, парних, групових, індивідуальних) і ме­тодів навчання (традиційних, активних, інтерактивних).

· Наявність систематичного контролю навчальних досягнень учнів.

Чинники, що впливають на урок:

— соціокультурні та економічні умови розвитку суспільства;

— державне замовлення школі на підготовку майбутніх громадян, здатних задовольнити актуальні потреби суспільства;

— державні стандарти та програми з їхніми цілями та предметним змістом;

— сучасні педагогічні концепції та технології з їхніми цілями, прин­ципами, організацією навчання;

— особистість учителя (його стиль спілкування з учнями, рівень фа­хової підготовки, ступінь володіння методичними прийомами та вмін­ням враховувати психологічні особливості кожного учня тощо).

Певні організаційні особливості уроку

Наповнюваність класів.Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» наповнюваність класів загальноосвітніх навчаль­них закладів не повинна перевищувати ЗО учнів. У селищ­них, сільських загальноосвітніх навчальних закладах кількість учнів у класах визначається демографічною си­туацією, але повинна становити не менше 5 осіб. За мен­шої кількості учнів у класі навчання здійснюють за інди­відуальною формою.

Тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закла­дах становить: у перших класах — 35 хв., у других—чет­вертих класах — 40 хв., у п'ятих—дванадцятих класах — 45 хв.

Зміна тривалості уроків допускається за погоджен­ням з відповідними органами управління освітою та орга­нами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Вимоги до уроку

Під час конструювання, організації та проведення уроку необхідно дотримуватись певних вимог. У педагогічній науці можна знайти різні підходи до визначення їхнього складу. У систематизованому вигляді вимоги до уроку сформульовані у працях В. Оніщука, який виділяє такі їхні групи:

Виховні вимоги, які передбачають реалізацію виховних функцій навчання (єдність морального, етичного, трудового виховання, форму­вання світогляду політичної культури школяра, формування ініціативи, відповідальності, сумлінності, працелюбства тощо).

Дидактичні вимоги, які полягають у реалізації принципів нав­чання, чіткому визначенні мети, завдань навчання, організації роботи та забезпеченні зворотного зв'язку.

Психологічні вимоги. Учитель повинен ураховувати психоло­гічні особливості учнів, їхні реальні навчальні можливості, стимулю­вати позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності, формувати позитивну мотивацію.

Валеологічні (гігієнічні) вимоги,які спрямовані на забезпечення на уроці умов, що не шкодять здоров'ю учнів. Вони пов'язані не тільки з до­триманням режиму провітрювання, норм освітлення, розміру та роз­міщенню парт, а й створенням позитивного мікроклімату в класі, здій­сненням профілактики гіподинамії, розумової перевтоми учнів тощо.

Дотримання правил безпеки роботи та охорони праці учнями і вчителем є необхідним елементом процесу навчання. їхній перелік пе­редбачений вимогами до оформлення та обладнання навчальних кабі­нетів. Виконання вимог щодо поведінки учнів та вчителя у навчальних кабінетах регламентується відповідними інструкціями з безпеки праці, про ознайомлення з якими вони засвідчують у відповідних журналах та на відповідних сторінках класних журналів.

Організаційні вимоги полягають у використанні різних форм залучення учнів до виконання запланованих видів навчальної діяль­ності, стимулюванні та оцінюванні їхньої роботи, прогнозуванні ре­зультатів.

Типи та структура уроків

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уро­ків залежно від ознак, узятих за основу. Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчан­ня є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук).

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

Типи та структура уроків

Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні еле­менти: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закінчення уроку.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної ді­яльності учнів, відповідати характерові навчального мате­ріалу, дидактичним і методичним засобам, які використо­вує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методич­ні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводити­меться урок, рівень підготовленості учнів тощо.

Схарактеризуємо 7 основних критеріїв сучасного уроку (за Хуторським)

1. Це урок самореалізації учня

На сучасному уроці учень не просто вивчає матеріал, а задіє свій потенціал, виявляє й розбудовує свої здібності. Щоб самореалізація відбулася, необхідні осмислені учнем мети, він повинен розуміти, навіщо й для чого він вивчає той або інший предмет.

2. Це урок відкриття нового

Відкривати можна суб'єктивно або об'єктивно нове. Але не будь-яке нове, а те нове, що відповідає особистісним освітнім потребам учня в кожній конкретній темі. Зовні це може бути новий спосіб розв'язання завдання, а внутрішньо – засвоєний спосіб розв'язання завдань.

3. Це урок створення освітньої продукції

Принцип продуктивності в освіті – основа успіху людини в житті. Якщо учень навчився на уроках створювати освітню продукцію (вірші, моделі, плани, учинки й ін.), він і в майбутньому завжди зможе бути корисний людям.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
6. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
7. Автокореляційна характеристика системи
8. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
9. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
10. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
11. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
12. Банківська система України і її характеристика

Переглядів: 4444