Загальні положення про договір зберігання. Зберігання на товарному складі. Документи за договором складського зберігання.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

У більшості випадків договір зберігання є реальним, тобто вважається укладеним з моменту передачі речі зберігачу. Передбачається можливість укладення договору, змістом якого є зобов'язання зберігача прийняти річ на зберігання у майбутньому. Такий договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки сторін виникають з моменту укладення договору. Укладення такого договору передбачено законом тільки для осіб, які здійснюють зберігання як професійну діяльність.

Договір зберігання може бути як сплатним, так і безоплатним. Причому, безоплатність його передбачається, тому що таким він вважається завжди, якщо інше не випливає з договору чи закону. Він може бути одностороннім чи двостороннім. Реальний, безоплатний договір зберігання є одностороннім. Реальний і сплатний договір зберігання — двосторонній; консенсуальний договір також є двостороннім. Сторонами договору зберігання виступають поклажодавець та зберігач. Поклажодавець може не бути власником майна. На зберігання можуть передаватися чужі речі, для цього не потрібна згода або доручення власника речі. Однак останній зберігає можливість повернути свою річ від зберігача, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 ЦК). Зберігач має бути дієздатною особою. Він може здійснювати зберігання як професійну діяльність, або в окремих випадках, як товариську послугу. Предметом зберігання можуть бути будь-які речі, у тому числі документи, цінні папери, які не виключені з цивільного обігу. Предметом договору зберігання не можуть бути тварини. Гроші можуть бути предметом договору зберігання, якщо вони не знеособлюються. У противному випадку вірніше визначати угоду як договір позики (ст. 1046 ЦК) або договір банківського вкладу (ст. 1058 ЦК). Від договору позики зберігання відрізняється тим, що за договором позики переходить право власності, а при зберіганні зберігач не вправі здійснювати дії відносно речі права власника, не може розпоряджатися переданими йому речами, а повинен їх зберігати. Від договору майнового найму зберігання відрізняється тим, що договір укладається в інтересах поклажодавця і не припускає користування річчю зберігачем (ст.944 ЦК). Залежно від характеру відносин, які виникають, законодавством передбачена різна форма вчинення даного договору. За реальним договором зберігання (ч. 1 ст. 936 ЦК) його форма визначається відповідно до ч.4 ст.208 ЦК. Письмова форма за загальним правилом вважається необхідним доказом у випадку заперечення зберігачем факту прийняття речей на збереження.

Для договору, за яким зберігач зобов'язаний у майбутньому прийняти на зберігання річ від поклажодавця, незалежно від складу учасників та вартості речей, законом передбачена тільки письмова форма.

У більшості випадків прийняття речей на зберігання оформляється квитанцією, розпискою чи іншим документом, підписаним зберігачем. При цьому письмова форма договору вважається дотриманою.

У випадку настання надзвичайних ситуацій, коли передача речі на зберігання була викликана пожежею, іншим стихійним лихом, раптовою хворобою і тощо, можлива усна форма договору. У разі настання надзвичайних обставин, які сторони не могли передбачити, укладення письмового правочину, що вимагає часу, було для них неможливим або складним. У цьому випадку передача речі на зберігання може доводитися, зокрема за допомогою свідків.

Замість укладення письмового договору зберігач для підтвердження факту укладання договору при прийомі речей на короткострокове зберігання може видавати номерні жетони, інші знаки поклажодавцеві. Такі знаки прирівнюються до письмових доказів (зберігання в гардеробі). Громадянин у разі втрати жетона зберігає право доводити факт вчинення договору, посилаючись на показання свідків.

Договір зберігання може бути вчинений як на конкретний строк, так і на невизначений, тобто до моменту витребування речі поклажодавцем. Зберігач не вправі достроково виконати своє зобов'язання. Це суперечить суті зобов'язання зберігання. Виняток складають особливі випадки, наприклад ліквідація юридичної особи.

Якщо передача речі не відбулася, зберігач не вправі вимагати від поклажодавця передачі передбаченої договором речі, тобто останній має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання договору. У випадку, коли зберігач зазнав певних витрат та не був заздалегідь попереджений про відмову від договору, поклажодавець повинен відшкодувати такі збитки. Якщо річ мала бути передана на зберігання в майбутньому, зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності.

Професійний зберігач не вправі відмовити в укладенні договору будь-якому контрагенту,

який до нього звернувся, при наявності у нього такої можливості. Зберігач може відмовитися від укладення договору у випадку, якщо склад, камера не передбачає зберігання даного виду речей (відсутність холодильника, спеціальної тари і т.д.).

Об'єктом договору зберігання можуть бути як індивідуально-визначенні так і родові речі. Зберігання речей, визначених родовими ознаками, прийнято називати іррегулярним (неправильним) зберіганням. Його застосування прямо передбачається договором зберігання, і може встановлюватися тільки відносно родових речей, коли речі одного поклажодавця змішуються з речами інших та речами зберігача, і після закінчення строку зберігання кожному з них передається обумовлена сторонами кількість речей того ж роду й якості. Такі відносини найчастіше застосовуються при зберіганні на елеваторах, у холодильниках, овочесховищах загального користування тощо, складах (див. ст.958 та коментар до неї). У випадках іррегулярного зберігання виникає питання, кому належить право власності на передані родові речі. Це спеціальний випадок загальної часткової власності поклажодавців зі знеособленням їхньої частки. При зберіганні речей із правом розпорядження ними власником вважається зберігач.

Основним обов'язком зберігача є забезпечення схоронності прийнятої на збереження речі. У випадку здійснення зберігання спеціалізованою організацією чи фізичною особою — суб'єктом підприємницької діяльності, зберігання здійснюється оплатно, у зв'язку з чим відповідальність зберігача підвищується. Зберігач у даному випадку повинен забезпечити схоронність речі всіма засобами, передбаченими законом, або іншими правовими актами, що відповідають звичаям ділового обороту і властивостям речі, у тому числі підтримувати температурний режим, дотримуватися протипожежних, санітарних, охоронних й інших правил, страхувати майно.

Зберігач повинен виконати прийняті ним зобов'язання особисто. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про необхідність зміни умов зберігання речі і отримати його відповідь.

У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.

Обов'язком поклажодавця є відшкодування зберігачу витрат на збереження речі. Поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

У випадку закінчення строку зберігання і відмови поклажодавця забрати здане на зберігання майно, зберігач, якщо ним є громадянин, може вимагати в судовому порядку примусового продажу невитребуваного майна з дотриманням правил, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, а якщо зберігачем є юридична особа, що спеціалізується на зберіганні, вона зобов'язана невитребувану річ зберігати додатково у межах спеціальних строків, передбачених її статутом чи правилами роботи.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі — у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Товарний склад — це майновий комплекс, призначений для здійснення ідприємницької діяльності у вигляді надання послуг зі зберігання товарів. Ціль створення товарного складу полягає в тому, щоб не тільки забезпечити схоронність переданих речей, а й створити умови, при яких під час перебування товарів на складі їх обіг продовжувався.

Розрізняються товарні склади загального користування і відомчі, які обслуговують зовні організації (митні, транспортні). Специфіка зберігання на товарному складі порівняно з «загальним зберіганням» полягає в наступних істотних ознаках, які дозволяють характеризувати дані зобов'язання як відносини особливого виду: особливий суб'єкт, особливий об'єкт, особливий характер указаного договору.

Товарні склади приймають на зберігання товари з роздільним зберіганням або зі змішанням речей одного роду та однієї якості, які передані на зберігання. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

Договір складського зберігання укладається у письмовій формі.

1) «Товари» є особливим предметом договору зберігання. 2) Особливий суб'єктний склад. Контрагентами товарного складу в розглянутому договорі можуть бути лише особи, для яких передані на збереження речі є товаром, тобто такими речами, продаж яких поклажодавці можуть здійснювати в рамках своєї підприємницької діяльності. 3) Відповідні послуги надаються товарним складом за винагороду. Письмова форма вважається дотриманою якщо прийняття товару посвідчено складським документом. Ним є: подвійне складське свідоцтво, просте складське свідоцтво та складська квитанція. Товарний склад зобов'язаний за свій рахунок оглянути товар при прийнятті його на зберігання для визначення його кількості та зовнішнього стану.

Якщо при поверненні товару він не був спільно оглянутий або перевірений товарним складом та поклажодавцем, поклажодавець має заявити про нестачу або пошкодження товару у письмовій формі одночасно з його одержанням, а щодо нестачі та пошкодження, які не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття товару, — протягом трьох днів після його одержання. У разі відсутності заяви поклажодавця вважається, що товарний склад повернув товар відповідно до умов договору. Складська квитанція підтверджує укладення договору зберігання, кількість та зовнішній стан прийнятого товару. Складська квитанція не є цінним папером чи товаророзпорядчим документом. ЦК не встановлює вимог відносно змісту та оформлення складської квитанції. Вона може бути укладена у довільній формі. Просте складське свідоцтво — це товаророзпорядчий документ. Передача простого складського свідоцтва іншій особі з метою передати йому товар, який зберігається на складі на підставі свідоцтва, здійснюється шляхом вручення свідоцтва особі (без вчинення передаточного напису). Подвійне складське свідоцтво є товаророзпорядчим документом, який підтверджує прийняття товарним складом на зберігання певного майна та право його власника на витребування цього майна (див. ст. 962 ЦК). Подвійне складське свідоцтво складається з двох окремих частин, в яких указані передбаченні законодавством реквізити з однаковими підписами уповноваженної особи та печатками товарного складу. Перша частина складського свідоцтва вказує на приналежність товару певній особі, визначає його основні ознаки, зобов'язання поклажодавця та підтверджує прийняття товару на зберігання складом. На підставі цього документа товар можна продати, обміняти шляхом передаточного напису. Друга частина — заставне свідоцтво (варант) представляє собою документ, передбачений для передачі товару у заставу. Володілець складського та заставного свідоцтва має право розпоряджатися товаром, що зберігається на товарному складі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Договір перевезення. Відповідальність перевізника, пред’явлення претензій. Транспортне екпедитування.	\|	Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.