Ліцензійний договір. Види ліцензій.

Договір факторингу. Договір комерційної концесії.

Кредитний договір. Забезпечення кредитів.

Тема 16 Договори в сфері банківської діяльності.

План:

1. Договір позики.

1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Сторонами договору позики можуть бути будь-які суб'єкти цивільного права — дієздатні громадяни, юридичні особи, держава та інші публічні утворення. Обмеження відносно можливості бути позикодавцем встановлено для установ, які не мають права розпоряджатися закріпленим за ними майном.

Предметом договору позики можуть бути гроші або речі, визначені родовими ознаками. Речі, обмежені в обороті, можуть виступати в якості предмета договору позики, якщо сторони договору належать до кола учасників обороту, що мають дозвіл на здійснення правочинів з такими речами. Речі повинні бути взаємозамінними і споживаними, наприклад, продукти харчування, будівельні матеріали тощо. Однак найчастіше предметом договору позики є саме гроші. Обов'язки з договору позики виникають тільки для однієї сторони — позичальника. Отримавши у власність передані йому позикодавцем гроші або речі, позичальник стає зобов'язаним повернути позикодавцю таку ж суму грошей або рівну кількість речей такого ж роду і якості.

Договір позики може бути строковим, тобто таким, що передбачає конкретний строк повернення отриманого позичальником майна, або безстроковим, якщо строк виконання позичальником його зобов'язання не визначений або визначений моментом витребування. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (див. коментар до ст. 1049 ЦК).

Договір позики може бути платним або безоплатним. Позикодавець має право на отримання з позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Безоплатним договір позики вважається: 1) якщо його предметом є речі, визначені родовими ознаками та 2) коли він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У всіх інших випадках договір позики може бути укладений в усній формі.

Боргові документи повинні підтверджувати дві обставини: по-перше, факт отримання боржником грошей або речей, їх кількість, рід та якість, по-друге, волевиявлення боржника у певний строк — точно визначений чи визначений моментом витребування — повернути речі. Обов'язковим реквізитом боргового документа є власноручний підпис боржника (позичальника) чи його уповноваженого представника, а факультативними — дата, місце видачі, вказівка про свідків тощо.

Недодержання сторонами обов'язкової письмової форми договору позики не є наслідком його недійсність, а лише ускладнює його підтвердження. Якщо договір позики повинен був укладатися у письмовій формі і її не було додержано, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків (див. ст. 1051 ЦК). Утім, відповідно до статті 218 ЦК, факт укладання договору позики може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Договір позики — це односторонній договір, оскільки обов'язки виникають лише у однієї сторони — позичальника, а права — лише у позикодавця. На позичальника покладається обов'язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такої самої якості та такого самого роду, що були передані йому позикодавцем, та сплатити винагороду (проценти), якщо договір не є безпроцентним. Позикодавцеві належить право вимагати від позичальника повернення позики та сплати винагороди (якщо договір не є безпроцентним).

Дострокове повернення позики допускається лише за договором безпроцентної позики. Позика вважається повернутою з моменту фактичного передання речей, визначених родовими ознаками, позикодавцеві (із рук в руки) або з моменту зарахування грошових коштів, що позичалися, на банківський рахунок позикодавця. Відповідно до загального правила на кредитора (позикодавця) покладається обов'язок підтвердити прийняття виконання. Але цей обов'язок не перетворює договір позики у двосторонній. Позикодавець, як кредитор, повинен видати позичальнику розписку в отриманні виконання або повернути отриманий при укладенні договору борговий документ. Відповідно до загального правила на кредитора (позикодавця) покладається обов'язок підтвердити прийняття виконання. Але цей обов'язок не перетворює договір позики у двосторонній. Позикодавець, як кредитор, повинен видати позичальнику розписку в отриманні виконання або повернути отриманий при укладенні договору борговий документ. У випадку, коли позичальник своєчасно, тобто у строк, встановлений договором або законом (ст. 1049 ЦК), не повернув суму позики, на нього покладається обов'язок сплатити суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, проценти за користування сумою позики, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом Якщо позичальником прострочене повернення позики, предметом якої є визначені родовими ознаками речі, на нього покладається обов'язок сплатити позикодавцеві неустойку у вигляді штрафу або пені. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

2. Кредитний договір є різновидом договору позики, у зв'язку з чим до нього застосовуються загальні положення про договір позики. Кредит --це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Предметом цього договору є грошові кошті в національній або іноземній валюті. Кредитодавцем можуть бути банки та інші фінансові установи (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг). У випадках прямо передбачених законом кредитодавцями можуть бути також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Кредитний договір є консенсуальним договором.

Кредитний договір є також двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути та сплатити проценти за користування ним.

Встановлення обов'язку позичальника сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитними коштами, означає, що договір кредитування є у всіх випадках сплатним. Строк є істотною умовою кредитного договору, оскільки він на відміну від договору позики не може укладатися на умовах «до пред'явлення вимоги». Будучи сплатним видом позики кредит може бути достроково повернений лише за згодою кредитора.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Право кредитодавця на односторонню відмові від договору шляхом відмови від надання кредиту частково або в повному обсязі виникає у нього у випадку порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений. Однією з умов кредитних договорів є встановлення цільової спрямованості використання кредитних коштів. Цільовий характер передбачає використання кредитних коштів на конкретні цілі, передбачені кредитним договором. У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку щодо цільового використання кредиту, кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Комерційний кредит — це правовідносини, які передбачають надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Фактично, комерційним кредитом може вважатися будь-яке неспівпадіння у часі виконання зустрічних обов'язків за укладеним договором, коли товари поставляються (роботи виконуються, послуги надаються) раніше їх оплати або платежі здійснюються раніше передачі товарів (виконання робіт, надання послуг). Отже, комерційний кредит — це не лише відстрочення розстрочення оплати за надане майно, але й будь-яке авансування, попередня оплата тощо. Так, зокрема, приймаючи в оплату поставленої продукції вексель, продавець кредитує покупця, і, навпаки, надаючи перед початком робіт за договором підряду аванс, замовник кредитує підрядника.

у разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інших угод про надання кредиту не укладається. Погашення такого комерційного кредиту може здійснюватися шляхом сплати боржником за векселем, передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій особі (крім банків та інших кредитних установ), переоформлення комерційного кредиту на банківський.

Як правило, комерційне кредитування здійснюється без спеціального юридичного оформлення лише в силу однієї з умов укладеного договору (про аванс, про розстрочення тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Договір доручення, комісії, управління майном.	\|	Договір банківського вкладу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.