• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тенденції розвитку міжнародного ринку патентів та ліцензій.

Сучасний стан ліцензійної торгівлі дозволяє виділити деякі групи країн у залежності від їх ролі в міжнародній ліцензійній торгівлі:

- промислово розвинені країни з домінуючим експортом ліцензій. До цієї групи відноситься одна країна - США. Експортна спрямованість ліцензійної торгівлі має історичний характер і відбиває науково-технічний потенціал країни. Сумарні витрати на НДДКР в США перевищує аналогічний витрати у Великобританії, Німеччині, Японії, Франції та Італії, разом узятих. Держава бере на себе переважну частину витрат на проведення фундаментальних наукових досліджень;

- промислово розвинені країни з переважаючим експортом ліцензій. До них відносяться Великобританія і Швейцарія, які мають позитивне сальдо в торгівлі ліцензіями. Обидві країни проводять політику, спрямовану на стимулювання експорту ліцензій. Основа такої політики у Великобританії така ж, як і в США. Торгівля ліцензіями у Швейцарії базується, по-перше, на спеціалізації у виготовленні високоякісної продукції для машинобудування, приладобудування, електротехніки і т.д., а по-друге, - на створенні великої кількості філій і дочірніх компаній великих фірм при відносно невеликих можливостях промислового використання нових технологій;

- промислово розвинені країни з переважаючим імпортом ліцензій. До цієї групи відносяться інші промислово розвинені країни, насамперед Німеччина і Японія. Країни цієї групи широко використовують закордонний досвід і технічні знання для оснащення ведучих галузей передовою технологією і прискорення власних науково-технічних розробок і не прагнуть до балансування надходжень і платежів по ліцензійних угодах. Прикладом успіху цієї політики є широка експансія на автомобільному ринку в 70-і рр.. західнонімецького «фольксвагена» і японських автомобілів, які в умовах енергетичної кризи успішно застосовували придбані ліцензії для створення мало-і мікролітражних автомобілів.

Якщо США є найбільшим у світі експортером технології, то Японія, навпаки, з початку 50-х рр.. стала одним з найбільших у світі споживачів науково-технічних досягнень. Величезне значення в створенні «японського дива» мало ефективне використання іноземних патентів і ліцензій, їх негайне впровадження та освоєння. Сьогодні Японія є лідером у багатьох напрямках науково-технічного прогресу, однак вона все ще більше платить за іноземну технологію, чим одержує за експорт своєї, але цей розрив зменшується;

- країни, що розвиваються з імпортно-експортною спрямованістю ліцензійної торгівлі. До них відносяться Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія, Туреччина. Ці країни цілеспрямовано здійснюють закупівлю іноземних технологій для вирішення великих економічних проблем, а експортують ліцензії в основному в сусідні держави;

- країни, що розвиваються з імпортної спрямованістю ліцензійної торгівлі. До цієї групи відносяться Таїланд, Алжир, Панама й ін Ці країни здійснюють закупівлю нових технологій переважно у вигляді супутніх ліцензій при будівництві промислових об'єктів;

- країни, що розвиваються з епізодичним характером ліцензійної торгівлі. До них відносяться в основному найменш розвинуті країни.

Основними країнами-гравцями на міжнародному ринку патентів та ліцензій протягом 2006 - 2010 років були США, Японія, Німеччина та Китай (табл.1).

Фінансова криза суттєво позначилася на інвестуванні наукових досліджень, що привело до зменшення кількості заявок в останні три роки, проте є певна позитивна тенденція. У 2010 р. загальна кількість міжнародних патентних заявок, поданих відповідно до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про міжнародну па­тентну кооперацію (РСТ), становила 162901 заявку, тобто зросла на 4,8% у порівняні з попереднім роком (155 398 заявок в 2009 р.) Найбільше зростання було відзначено у Китаї (+56,2%), Республіці Корея (+20,5%) і Японії (+7,9%), такий ріст частково компенсував нестійкі показники в європейських країнах і скорочення кількості заявок, які надійшли від США (-1,7%). Проте, незважаючи на скорочення кількісних показників в 2010 році, Сполучені Штати залишаються найбільшим користувачем системи РСТ, за ними ідуть Японія (32 156 поданих заявок) і Німеччина (+2,2%, 17 171). У 2010 р. Китай (12 337) суттєво випередив Республіку Корея (9 686), ставши четвертою країною за кількістю поданих заявок по процедурі РСТ. Шосте місце зберегла за собою Франція (-0,6%, 7 193), за якою йдуть Сполучене Королівство (-3,7%, 4 857), Нідерланди (-8,2%, 4 097), Швейцарія (-1,6%, 3 611), Швеція (-11,6%, 3 152), Канада (+7,1%, 2 707), Італія (-0,8%, 2 632), Фінляндія (-2,2%, 2 076), Австралія (-0,2%, 1 736) та Іспанія (+10,3%, 1 725).

Конкурентна боротьба посилилася і між транснаціональними компаніями. у 2010 р. верхній рядок у списку заявників по процедурі РСТ зберегла за собою японська компанія «Panasonic Corporation», друге місце займає китайський телекомунікаційний гігант «ZTE Corporation» і третє - американська компанія «Qualcomm Incorporated» (табл.2).

Серед 15 компаній-лідерів у даному рейтингу 33,3 відсотка складають японські компанії - їм належить 33,7 відсотки всіх заявок, що враховують­ся в даному рейтингу; 20 відсотків - німецькі компанії (15,6 % заявок) та 6,8 відсотка - компанії Китаю (18% заявок). Слід зазначити, що фінансова криза внесла певні зміни у розподіл компаній-лідерів: європейські компанії значно погіршили свої позиції у рейтингу, а компанії Японії та США, навпаки, демонструють позитивні тенденції на ринку патентів.

Огляд аналітичних досліджень та аналіз міжнародної статистики дозволяє виявити певні тенденції у сфері інвестиційних пріоритетів компаній за галузевою ознакою. Для обстеження були визначені основні класи патентування (відповідно до Міжнародної патентної класифікації (МПК) - системи класифікації, покликаної полегшити по­шук технічної інформації в патентних документах у всьому світі), по яких публікуються заявки, що подані по процедурі РСТ (табл.3).

У післякризовий період на міжнародному ринку зберігається загаль­на негативна тенденція подачі заявок по процедурі РСТ за галузевою ознакою, проте є і позитивні тенденції, в тих галузях, які є найбільш привабливими та перспективними для інвестицій. У 2010 р. зафіксовано найбільший приріст - 17,3 відсотків опублікованих заявок у сфері циф­рового зв'язку; 4,2 відсотки - у класі напівпровідників; 2,3 відсотки - у класі матеріалів з новими властивостями та нанотехнологій. Особливий інтерес для України заслуговує позитивна тенденція поданих заявок в класі металургії та енергетичного обладнання (3,8 % і 1,9% відповідно). Згідно основних напрямів Стратегії розвитку України саме ці галузі є пріоритетними та потребують нових технологічних змін та інвестицій у технічне переоснащення.

Важливо відзначити, що експерти прогнозують повернення між­народного ринку патентів та ліцензій до попереднього стану та його ріст. Це пов'язано з тим, що темпи зниження подачі міжнародних заявок нижчі ніж ті, які спостерігаються в динаміці національних показників. Це є свідченням широкого визнання того факту, що ділова доцільність в управлінні інвестиційним та інтелектуальним капіталом, незалежно від Потреба в прискореному розвитку регулюючих норм міжнародного науково-технічного обміну зумовлює становлення глобальної системи регулятивних органів, невід'ємною складовою якої є глобальна систе­ма охорони інтелектуальної власності. Україна протягом останні років значно активізувала процес свого входження до світових структур, що регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею більшості міжнародних конвенцій та договорів у цій сфері (табл. 4). Україна має двосторонні угоди про охорону інтелектуальної власності з Австрією, Грузією, Росією, Таджикистаном, Узбекистаном, а також статті щодо інтелектуальної власності в інших угодах - з Азербайджаном, Болгарією, Вірменією, В'єтнамом, Ізраїлем, Канадою, Молдовою, США, Хорватією, Швейцарією, Швецію та іншими країнами. На міжвідомчому рівні такі угоди чинні з Болгарією, Казахстаном, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією та іншими.

Основні тенденції розвитку ринку міжнародних патентів та особливості регулю­вання охорони інтелектуальної власності полягають в таких аспектах.

Таблиця 3. Динаміка міжнародних заявок, що подані по процедурі РСТза галузевим

класифікатором

По-перше, в післякризовий період на світовому ринку спостерігається скорочення заявок на отримання міжнародних патентів. Падіння спостерігається майже у всіх галузях патентування, за винятком цифро­вих технологій, нанотехнологій та напівпровідників, матеріалів з новими властивостями та у сфері металургії, енергетичного обладнання і тепло­вих процесів. Це пов'язано з інтенсивним та випереджальним розвит­ком ринку наукоємних технологій, впровадженням енергозберігаючих виробництв та екологізацією світової економіки.

По-друге, посилюються глобалізаційні процеси. Створення і викори­стання знань, технологій, продуктів і послуг набуває глобального харак­теру. Конкуренція між країнами-лідерами та провідними ТНК набуває глобальних ознак, зокрема через монополізацію ринку технологій та інноваційних товарів та послуг (рівень монополістичного контролю складає близько 90 відсотків). Науково-дослідні розробки концентру­ються в найбільших компаніях промислово розвинутих країн, оскільки саме вони володіють достатніми фінансовими ресурсами для проведен­ня досліджень, що потребують великих та довгострокових інвестицій. Новітні технології в основному використовуються в країнах базування ТНК і МНК, а в міру їх старіння передаються у філії і далі продаються за рубіж у вигляді ліцензій.

По-третє, ТНК використовують нові підходи та механізми трансферу технологій:

- продаж ліцензій на початкових етапах життєвого циклу товарів, з метою встигнути окупити частину витрат на науково-дослідні роботи;

- встановлення монопольно високих цін на запатентовану продукцію й обмеження випуску нової продукції покупцями ліцензій;

- укладання угод між ТНК для одержання ексклюзивного права на блоки патентів на найбільш важливі винаходи;

- використання патентів для контролю за розвитком техніки або для гальмування цього розвитку;

- позбавлення дочірніх компаній ТНК самостійності у виборі техніки і технології, загальна ліцензійна політика в рамках ТНК;

- передача ТНК ліцензій на некомерційних умовах своїм філіям і дочірнім компаніям, що ставить останніх у переважне становище на ринку, сприяє підвищенню міжнародної конкурентоздатності їхньої продукції.

Вчетверте, головним напрямом міжнародного технологічного обміну стала внутрішньо-корпоративна торгівля. Так, серед усіх ліцензійних надходжень розвинутих країн частка внутрішньо-корпоративних надход­жень становить понад 60%, у т.ч. у США частка надходжень від продажу ліцензій дочірнім філіям становить близько 80%, в Англії - 50%.

Вагома роль у здійсненні міжнародного технологічного обміну належить ТНК. У сучасних умовах основним каналом експорту про­дуктивного капіталу розвинутих країн стали їх транснаціональні корпорації, тому для України важливого значення набуває використан­ня ліцензійних угод між провідними ТНК світу та українськими ФПГ. Реалізація інноваційної стратегії розвитку української економіки повинна ґрунтуватись на підвищенні ефективності залучення суб'єктів ринку у сфері міжнародного наукового-технологічного обміну, стан та прогно­зи такої співпраці потребують подальшого дослідження та розробки механізмів вдосконалення інституціонального середовища.

^[1] Пул — форма монополії, особливий вид картелів, які відзначаються тим, що при­буток усіх учасників надходить у загальний фонд, а потім розподіляється між ними згідно з раніше встановленою пропорцією.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
10. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
11. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
12. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства

Переглядів: 2689