Випарний апарат із внутрішньою нагрівальною камерою й центральною циркуляційною трубою

1 – корпус; 2 - нагрівальна камера; 3 - кип'ятильні труби; 4 - циркуляційна труба; 5 - сепараційний (паровий) простір; 6 – бризкоуловлювач

Рисунок 2. Схема випарного апарата із внутрішньою нагрівальною камерою й центральною циркуляційною трубою.

У нижній частині вертикального корпуса 1 перебуває нагрівальна камера 2, що складається із двох трубних решіток, у яких закріплені, найчастіше розвальцьовані, кип'ятильні труби 3 (довжиною 2-4 м) і циркуляційна труба 4 великого діаметра, установлена по осі камери. У міжтрубний простір нагрівальної камери подається пара, що гріє.

Розчин надходить в апарат над верхньою трубною решіткою й опускається по циркуляційній трубі вниз, потім піднімається по кип'ятильних трубах і на деякій відстані від їхнього нижнього краю скипає. Тому на більшій частині довжини труб відбувається рух нагору паро-рідинної суміші, зміст пари в якій зростає в міру її руху. Вторинна пара надходить у сепараційний (паровий) простір 5, де за допомогою бризкоуловлювача 6, що змінює напрямок руху парового потоку, від пари під дією інерційних сил відокремлюється віднесена їм волога. Після цього вторинна пара віддаляється через штуцер зверху апарата.

Упарений розчин віддаляється через нижній штуцер конічного днища апарата в якості проміжного або кінцевого продукту.

Як відзначалося, циркуляція розчину в апарату відбувається внаслідок різниці густин розчину в циркуляційній трубі й парорідинній суміші в кип'ятильних трубах. Виникнення достатньої різниці густин обумовлене тим, що поверхня теплообміну кожної кип'ятильної труби, що доводиться на одиницю об'єму розчину, що випарюється, значно більше, ніж у циркуляційної труби, тому що поверхня труби перебуває в лінійній залежності від її діаметра, а об'єм рідини в трубі пропорційний квадрату її діаметра. Отже, паротворення в кип'ятильних трубах повинне протікати значно інтенсивніше, ніж у циркуляційній трубі, а щільність розчину в них буде нижче, ніж у цій трубі.

Переваги й недоліки. У результаті забезпечується природна циркуляція, що поліпшує теплопередачу й перешкоджає утворенню накипу на поверхні теплообміну.

В апаратах цієї конструкції циркуляційна труба, як і кип'ятильні труби, обігрівається паром, що знижує різницю густин розчину й паро-рідинної суміші й може приводити до небажаного паротворення в самій циркуляційній трубі. Їхнім недоліком є також тверде кріплення кип'ятильних труб, що не допускають значної різниці теплових подовжень труб і корпуса апарата.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Змієвиковий випарний апарат	\|	Випарний апарат з виносною циркуляційною трубою

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.066 сек.