• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Трудові ресурси

Техніка та технологія

Матеріально-сировинні ресурси

Основу для розрахунків потреб у ресурсах становлять:

· продуктові стратегії, де визначено необхідні типи та обсяги виробництва продукції для заповнення «стратегічної прогалини»;

· функціональні стратегії, де визначено потреби в ресурсах для створення, підтримки, розвитку та скорочення діяльності окремих функціональних підсистем підприємства;

· необхідний рівень резервів для забезпечення безперервного функціонування підприємства;

· прогнози та аналіз тенденцій створення й упровадження досліджень щодо нових матеріалів, технологій, виробничих процесів, а також розвідки нових покладів корисних копалин;

· методи обґрунтування раціонального використання матеріаль­них ресурсів з урахуванням змін у їхній структурі, заміни дефіцитних матеріалів менш дефіцитними, використання внутрішніх резервів, вторинної сировини та відходів;

· методи обґрунтування раціональних норм використання ресурсів та їх економії.

Орієнтовну потребу в матеріальних ресурсах на плановий період ПМРП можна визначити, скориставшись методом динамічних коефіцієнтів:

ПМРП = ВФКПКН, (8.7)

де ВФ — фактичний обсяг витрат матеріалів на виготовлення продуктів-аналогів за попередній період;

КП — коефіцієнт зростання/зменшення обсягу виготовлення продукту в плановому періоді порівняно з попереднім періодом;

КН[3] — коефіцієнт збільшення/зниження норм витрат на одиницю продукції, згідно з розробленими для цього заходами.

Ø

Потребу в обладнанні ПОБ для розширення підприємства згідно з визначеними темпами приросту обсягів виробництва (виконання планових обсягів робіт) можна визначити за такою формулою:

ПОБ = å НЧ · ОПЛ / ЧДСДКВОКВН, (8.8)

де НЧ — норма часу на виготовлення одиниці продукції (виконання одиниці робіт);

О ПЛ — плановий обсяг виробництва;

ЧД — кількість днів у плановому періоді;

С — кількість змін роботи у плановому періоді;

Д — тривалість робочої зміни;

КВО — коефіцієнт використання обладнання з урахуванням ремонту та налагодження;

КВН — середній коефіцієнт виконання норм.

Від значення, обчисленого за формулою, віднімається кількість наявного обладнання, що дає змогу приймати рішення про закупівлю (за додатного результату) або про продаж (за від’єм­ного значення) обладнання чи інших технічних засобів. Розрахунок можна проводити за окремими видами обладнання та загалом по обладнанню.

Теорія людських (трудових) ресурсів базується на тверд­женні, що працівник — такий самий фактор виробництва,
як і решта ресурсів. У ранніх теоріях управління (у класичній та ранній адміністративній) вважалося, що ставитися до персоналу та керувати ним можна так само, як і іншими виробничими ресурсами, використовуючи ті самі інструменти та методи.

Теорія людського капіталу базується на твердженні про те, що «людський капітал», як і будь-який інший, є результатом інвестування і генерує впродовж певного часу дохід. Формування людського капіталу здійснюється вкладеннями в освіту та підвищенням кваліфікації, що, у свою чергу, забезпечує підвищення продуктивності праці, можливість виконання більш складної роботи, гнучке реагування на зміни обставин завдяки швидкому прийняттю оригінальних рішень, мотивацію до творчості в роботі, тобто можливості та бажання знаходити більш ефективні варіанти її виконання тощо.

Успішні підприємства під час розробки стратегій із забезпечення трудовими ресурсами поєднують обидва підходи, що виявляється у створенні «персонал-стратегії» (рис. 8.38).

Рис. 8.38. Системний підхід до забезпечення підприємства
трудовими ресурсами (загальний зміст ресурсної складової
«персонал-стратегії»)

Стратегія відносно трудових ресурсів або персоналу передбачає добір, заміщення, закріплення, просування, навчання, перекваліфікацію, оцінку, звільнення кадрів тощо. Окремо наголосимо на необхідності раціонального використання трудових ре­сурсів. Два основні напрямки раціоналізації використання наявного персоналу та сприяння залученню нових кадрів, подано в табл. 8.11.

Таблиця 8.11

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. Антропогенний вплив – це будь-який вплив, що здійснює людина на навколишнє середовище та його ресурси.
4. Банківські ресурси, їх види та класифікація
5. Біженці, вимушені переселенці та переміщені особи, трудові мігранти
6. Біологічні ресурси
7. Біологічні ресурси
8. Виробничі операції, трудові дії, трудовий рух
9. Виробничі ресурси та їх обмеженість
10. Виробничі ресурси та їх обмеженість.
11. Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади
12. Водні ресурси

Переглядів: 647