Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Виробничі операції, трудові дії, трудовий рух

Під час нормування праці виробничий процес поділяється на опе­рації та їх елементи. Виробнича операція – це частина виробничого процесу, що виконується стосовно певного предмета праці одним ро­бітником або групою робітників на одному робочому місці. Елемен­тами операції є: установка, технологічний і допоміжний переходи, позиція. Установка – це одноразове закріплення оброблюваної заго­товки або деталі. Позиція характеризується фіксованим положенням предмета праці, де він підлягає технологічному впливу устаткування. Перехід – це частина операції, що характеризується незмінністю установки та позиції, режиму роботи устаткування та інструменту.

Під час виконання виробничої операції працівник застосовує певні трудові прийоми, дії, рухи.

Трудовий рух – це одноразове переміщення робочого органу людини – руки, ноги, корпуса тощо (наприклад, протягнути ру­ку до інструмента, взяти інструмент).

Трудова дія – сукупність трудових рухів, що виконуються без перерви одним або кількома робочими органами людини за не­змінних предметів і засобів праці (наприклад, взяти деталь).

Трудовий прийом – сукупність трудових дій, що виконуються за незмінних предметів і засобів праці і становлять технологічно завершену частину операції (наприклад, установка заготовки в пристосування).

Отже, сукупність прийомів, об’єднаних з урахуванням технологі­чної послідовності або спільності факторів, що впливають на час ви­конання завдання (наприклад, установка деталі в пристосування і зняття її після оброблення), утворюють комплекс трудових прийомів.

Для розрахунку норм праці потрібна чітка класифікація затрат часу.

Класифікацію затрат часу можна здійснювати щодо працівни­ка, роботи устаткування, тривалості виробничого процесу.

Структура змінного робочого часу зр) являє собою співвід­ношення часу роботи та часу перерв, або нормованого і ненормованого робочого часу. Час роботи (Тр) – це час, протягом якого працівник здійснює трудовий процес на своєму робочому місці протягом зміни. Він складається із часу продуктивної роботи (Тпр) і часу непродуктивної роботи (Трн).

До непродуктивної роботи належить усунення або виправ­лення браку, що виник з вини самого працівника, виконання ро­боти для власних потреб тощо.

Продуктивна робота характеризується виконанням обов’язків, передбачених регламентом (прямих і за сумісництвом). Вона включає підготовчо-завершальну та оперативну роботу й обслуговування робочого місця.

Під час підготовчо-завершальної роботи виконуються певні завдання на початку та наприкінці зміни, такі як одержання змін­ного завдання та нарядів; ознайомлення із завданням, виробни­чий інструктаж, одержання і повернення робочих креслень, тех­нологічних карт, інструментів, пристроїв; одержання, огляд і здавання матеріалів, заготовок, деталей і вузлів; налагоджування обладнання, установлення пристроїв та інструментів на початку зміни та зняття їх наприкінці зміни; випробування обладнання та оброблення пробних деталей; здавання готової продукції або роботи.

Оперативна робота – це безпосереднє виконання змінного завдання. Час, витрачений на неї (Т0.п), складається з часу вико­нання основних прийомів (Т0) і допоміжних (Тд).

Виконуючи основні прийоми (основний час), працівник здійс­нює перетворення предметів праці.

Допоміжні прийоми (допоміжний час) полягають у таких діях: працівник установлює предмет праці на верстат або стіл для об­роблення, знімає його звідти; управляє обладнанням та здійснює переходи, пов’язані з виконанням завдання; вимірює предмети праці тощо.

Час обслуговування робочого місця (Тоб) складається з часу організаційного обслуговування (Торг) та часу технічного обслу­говування (Ттех). Час організаційного обслуговування використо­вується для огляду робочого місця та його впорядкування, роз­кладання інструменту на початку зміни та прибирання наприкін­ці її, чищення та змащування обладнання.

Час технічного обслуговування використовується на догляд обладнання у процесі виконання певної конкретної роботи, зок­рема налагодження обладнання, заміна зношеного інструменту тощо.

Затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать необхідні для даних конкретних умов за­трати основного і допоміжного часу, часу обслуговування робочо­го місця, на відпочинок та особисті потреби, регламентовані пере­рви з організаційно-технічних причин, підготовчо-завершальний час. Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом (Тшк):

Тшк = Т0 + Тд + Т+ Т в.о.п. + Т нп + Т пз

де Т0 основний час;

Тд – допоміжний час;

Т – час обслуговування робочого місця;

Т в.о.п. – час на відпочинок та особисті потреби;

Т нп час нормованих перерв з організаційно-технічних причин;

Т пз – підготовчо-завершальний час на одиницю продукції.


Читайте також:

  1. Аналіз комплексних статей витрат: витрат на утримання та експлуатацію устаткуван­ня, цехові, загальногосподарські, поза виробничі витрати.
  2. Біженці, вимушені переселенці та переміщені особи, трудові мігранти
  3. ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ НА НАЦІОНАЛЬНИХ, МІЖНАРОДНИХ І СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ
  4. Виробничий, технологічний і трудовий процеси
  5. Виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості
  6. Виробничі бюджети
  7. Виробничі відносини, їх суть, система і структура
  8. ВИРОБНИЧІ ЗАПАСИ
  9. Виробничі засоби: основні та оборотні, їх характеристика і відмінні ознаки.
  10. Виробничі інвестиції , їх склад
  11. Виробничі можливості. Виробничий потенціал. Межа виробничих можливостей.
  12. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві




Переглядів: 3213

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Виробничий, технологічний і трудовий процеси | Визначення соціального партнерства (трипартизму). Мета та принципи соціального партнерства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.