Мета лекції: ознайомлення з принциповими підходами до побудови виробничої програми підприємства та особливостями її формування в підрозділах основного виробництва.
Лекція 9.
Основні питання:
9.1. Принципові підходи до побудови оптимальної виробничої програми підприємства.
9.2. Виробнича програма підрозділів основного виробництва.
Рекомендована література: [4], [6, с. 85-88], [7, с. 8], [8, с. 310-316], [17, с.36-41]
9.1. Принципові підходи до побудови оптимальної виробничої програми підприємства.
Оптимальноюназивається програма, яка в найбільшій мірі відповідає структурі ресурсів підприємства, його підрозділів і забезпечує найкращі результати їх діяльності за прийнятим критерієм.
У процесі обґрунтування виробничої програми потужністю підприємства порівнюють плановий і максимально можливий обсяги виробництва кожного найменування продукції і виявляють внутрішньовиробничі диспропорції в завантаженні обладнання.
Критерії оптимальності виробничої програми наведено на рис. 2.24.
об’сяг виробництва
собівартість продукції
прибуток
Критерії оптимальності виробничої програми
Рис. 2.24 - Критерії оптимальності виробничої програми
Планування виробничої програми підприємства та його структурних підрозділів передбачає, з одного боку, ефективне функціонування підприємства як самостійної складної системи, що потребує узгодженості діяльності всіх підрозділів, а з другого – найбільш раціонального та ефективного використання ресурсного потенціалу окремих структурних одиниць та підприємства взагалі.
9.2. Виробнича програма підрозділів основного виробництва
Основою розробки виробничої програми підрозділів основного виробництва є план виробництва готових виробів в цілому по підприємству.
Виробнича програмапідрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.
Робота з розробки виробничої програми має свої особливості для різних типів виробництва (рис.2.25.)
Серійне виробництво
Масове виробництво
здійснюється, як правило, поточним методом, тому виробнича програма розробляється водночас із програмою виробництва підприємства та по усіх основних підрозділах
планування виробничої програми протягом року здійснюється з урахуванням незавершеного виробництва на всіх стадіях виробничого процесу та зміни номенклатури асортименту продукції, що виробляється
виробнича програма розробляється на підставі графіків виготовлення виробів згідно із затвердженими строками поставки продукції споживачам. Календарний план запуску-випуску продукції формується у порядку, зворотному технологічному процесу виробництва з урахуванням протягу виробничого циклу за всіма видами робіт
Одиничне виробництво
Рис. 2.25 - Особливості розробки виробничої програми підрозділів для різних типів виробництва
Ситуаційне планування надає деякі переваги як у процесі розробки виробничої програми, так і в особливостях її здійснення за умови нестабільної економіки, місця та ролі підрозділу в загальному виробничому процесі.
4. Визначається ситуація переходу до визначеного плану в процесі поточної виробничої діяльності, яка уточнює момент переключення з нормального плану дій на ситуаційний, передбачений при виникненні незапланованих ситуацій
3. Для кожного виробу обираються декілька припущень, які відмінні від найбільш вірогідних ситуацій, складається автономний план, що не входить до складу основного
1. Визначаються ключові фактори середовища, яке впливає на показники діяльності підприємства (підрозділу), що плануються. Як критерії вибору показників використовують масштаби діяльності та впливу на виробництво, вірогідність виникнення самої ситуації
2. Складається нормативний план з найбільш вірогідного припущення комплексної дії системи виробничих факторів на результат, що планується. Він стає головним компонентом комплексного плану виробничої діяльності всього підприємства
Етапи процесу ситуаційного планування
Рис. 2.25 - Етапи процесу ситуаційного планування
Виробнича програма цеху містить завдання з номенклатури й загальному обсягу випуску продукції у натуральному вираженні.
Планово-облікові одиниці (номенклатурні позиції), в яких встановлюється завдання цехам за номенклатурою, мають різну міру деталізації для різних цехів і типів виробництва.
На рівні підрозділів основного виробництва, як правило, плануються показники товарної та нормативно-чистої продукції:
(2.3)
де ТП- обсяг товарної продукції, грн.;
Пi- кількість одиниць виробництва i-го виробу за планом, од.;
Цi- ціна i-го виробу, грн.
, (2.4)
де - норматив чистої продукції -го виробу, грн.
Для випускаючих (складальних) цехів програма складається за найменуваннями і кількості готових виробів відповідно до плану виробництва підприємства.
В одиничному і серійному виробництві для заготівельних і обробних цехів номенклатурне завдання встановлюється звичайно у комплектах деталей на замовлення, виріб, вузол. В умовах масового виробництва цим цехам планується випуск заготовок і деталей за окремими найменуваннями.
Для забезпечення взаємного зв’язку діяльності основних цехів виробничі програми складаються у порядку, зворотному послідовності технологічного процесу, тобто розробка плану здійснюється в напрямку
Напрямок розробки виробничої програми для цехів підприємства