Типи мовлення

В одному реченні, звичайно, неможливий розгорнутий виклад якогось

матеріалу. Для цього необхідно кілька (багато) пов’язаних між собою речень,

тобто текст.

Текст – висловлювання, яке складається з кількох речень, має певну змістову й структурну завершеність. Текст є засобом відтворення зв’язного мовлення.

Залежно від змісту й будови текст та його частини діляться на три смислові типи: розповідь, опис і роздум (міркування). Кожний з них має свою будову.

Розповідь - це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події.

Опис - це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих ознак. Найголовніше в описі - дати точне або яскраве уявлення про предмет мовлення.

Роздум (міркування) - це висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язкові три частини: 1) теза - основне твердження, чітко сформульована думка; 2) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу; 3) висновок, що випливає з доказів (узагальнення). В основі роздуму лежать причинно-наслідкові відношення. «Чисті» розповіді, описи, роздуми використовуються рідко. В текстах найчастіше описи включаються в розповідь або пов’язані з міркуванням; розповідь може доповнюватися роздумом.

Організація тексту і зв’язків між його частинами залежить від типів і стилів мовлення, манери автора, жанру художнього твору тощо.

Висловлювання усіх трьох типів бувають різних видів. Так, розповідь має такі різновиди: власне розповідь (оповідання), повідомлення, відповідь, перелік, найменування, оголошення. Кожний з цих видів має в свою чергу підвиди. Так, у повідомленні розрізняємо власне повідомлення, звіт, інформацію, рапорт, донесення, сповіщення та ін. Власне повідомлення - це розгорнута відповідь на питання (найчастіше відповідь на уроках по вивченому матеріалу).

Інформація або звіт - це насамперед виклад фактичного матеріалу, аналіз повідомлюваних даних, визначення завдань на майбутнє.

Описи діляться на пейзажні, портретні, описи інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ. В описі предмета говориться про предмет («дане») та його ознаки («нове»), в описі місця - про предмети («нове») та їх місцезнаходження («дане»), в описі стану людини про людину («дане») та її стан («нове»). В описі «оцінка дійсності» мова йде про предмети, явища, події («дане») та їх оцінку («нове»).

Роздуми теж бувають різних видів:

Ø індуктивні (від часткового, конкретного до загального) і дедуктивні (від загальних положень до конкретних висновків);

Ø роздум-твердження (доказ істинності висунутої тези) і роздум-спростування;

Ø заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези);

Ø роздум з прямими доказами (справедливість тези безпосередньо обґрунтовується доводами);

Ø роздум з доказом від протилежного (істинність основної тези доводиться шляхом спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державотворча роль мови	\|	Літературна мова. Мовна норма. Культура мови

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.