Конст принцип верховенства права в англо американській системі права..

Згідно зі школою природного права, критерії моральної справедливості й добра не залежать від позитивного права і є найвищим принципом, верховенством права. Судові органи Англії та Сполучених Штатів Америки активно застосовували засади природного права у своїй судовій практиці. Спираючись на принцип верховенства права, у Британії було обгрунтовано ідею, що і монархія, і виконавчі влада, і парламент є зв'язаними фундаментальними принципами справедливості загального права та історичними традиціями англійського народу. На американському континенті принцип верховенства права на засадах школи природного права було закладено у двох найважливіших політико-правових документах, створених при формуванні Сполучених Штатів. Декларація про незалежність безпосередньо посилається на природні права людини, а конструкція негативних свобод у Біллі про права Конституції США підкреслює пасивну роль державного законодавця в їх встановленні та визначенні, віддаючи цим належне позапозитивним нормам. У відомому рішенні Мербері проти Медісон, яким, власне, було започатковано конституційну юстицію, Верховний суд США підкреслив, що в цій державі панує не воля окремих людей, а воля права. Ще чіткіше Верховний суд висловився словами судді Міллера у справі Ощадної та позикової асоціації проти Топіки в 1875 p.: «Існують певні права в кожній вільній державі, що перебувають поза її контролем. Держава, яка не визнає, що такі права, а саме: право на життя, свободу і власність її громадян завжди є поза будьяким розпорядженням або контролем з боку навіть найдемократичнішого депозитарію влади, є нічим іншим, як деспотизмом».

Згідно з принципом верховенства права - усі є рівними перед правом, а держава виступає на правовому полі лише як один із суб'єктів права поряд із приватними особами. Тому як державі, яка повинна захищати публічний інтерес, так і окремим особам, які повинні мати можливість реалізовувати свої приватні інтереси, необхідно на рівних підставах доводити в суді свою правоту щоразу, коли вони звертаються за правосуддям. У зв’язку з цим, вважають англійські юристи, не має ніякого сенсу створювати самостійні галузі приватного та публічного права, які будуть по-різному захищати інтереси держави й інтереси окремої особи. Згідно з принципом верховенства права англійський суд не виступає на боці держави. Англійськими правниками поділ права на приватне і публічне заперечується з особливим пафосом, оскільки такий поділ завжди розглядався як реалізація ідеї про те, що держава та уряд можуть праву не підкорятися. Як твердять англійські судді, верховенство права — це одне, а державний інтерес — то зовсім інше. Є речі, які не можна робити в ім’я права, але які треба робити задля державного інтересу.

Сучасне розуміння цієї ідеї багато в чому зумовлене змістом концепції, сформульованої в кінці XIX ст. відомим британським державознавцем А. Дайсі. Він сприймав панування права як його верховенство, протиставлене адміністративній сваволі. Водночас у пануванні права А. Дайсі вбачав рівність перед законом, або рівну підлеглість усіх одним і тим самим законам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу правової держави .	\|	Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу народного суверенітету.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.