МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу народного суверенітету.Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу розподілу влад Розподілу влади (Шарль Монтеск’є 17 століття, його ідея: 1. Влада поділ На Законодавчу, Виконавчу, Судову 2. Влада здійснюється різними органами 3. Всі розподілені влади є рівнозначними 4. Ці влади повинні бути врівноважені 5. Сам по собі розподіл влади не є самоціллю, а повинен забезпечувати свободу індивіда. Цей принцип був відображений у Конституції США, 1789 року Французька Декларація прав людини і громадянина. Сучасне сприйняття ідеї розподілу влади спирається на різні тлумачення її змісту, і пов’язується з існуючою формою державного правління. Підходи до розподілу влади: 1. Традиційний («жорсткий розподіл») – передбачає формально кожна гілка влади ізольована одна від одної, відсутність між ними тісних функціональних відносин, такий підхід притаманний для президентських республік. Особливістю практичної реалізації жорсткого розподілу влад є доповнення у вигляді системи «стримувань та противаг»: полягає в - різний термін (строки) повноважень вищих органів влади, різні способи формування вищих органів державної влади. 2. Для країн з парламентарними формами правління. Конституційна монархія (Велика Британія). Змішування влад – різні гілки влади повинні взаємодіяти одна з одною і навіть переплітатися (часткове злиття персоналу). При такому підході в якості систем стримувань і противаг виступає: Колегіальність уряду, двопалатність парламенту, порядок взаємодії між правлячою партією та опозицією. Одним з найбiльш загальних конституцiйних принципiв (принципiв конституцiї) є принцип суверенiтету. Поняття суверенiтету вiдоме конституцiйнiй теорiї i практицi всiх країн, хоч iснують рiзнi i досить далекi вiд його традицiйного тлумачення. Звичайно принцип суверенiтету асоцiюється з визначенням самого сенсу державностi. Це зумовлює його, по сутi, унiверсальне полiтико-правове значення.З проблемою суверенiтету завжди Сам же принцип народного суверенiтету в загальному планi визнаний в конституцiйнiй практицi абсолютної бiльшостi зарубiжних країн. «Суверенiтет належить народу, який реалiзує його у формах i межах кон-ституцiї», - зазначається в ст. 1 Конституцiї Італiї. Аналогiчнi або близькi за змiстом формулювання мiстяться практично в усiх основних законах, прийнятих у XIX-XX ст. ст. Інодi у вiдповiдних конституцiйних положеннях замiсть народного суверенiтету декларується нацiональний суверенiтет. Зокрема, в ст. 1 Конституцiї Іспанiї зазначено, що «нацiональний суверенiтет належить iспанському народу, вiд якого походять повноваження держави». Подiбний текст мiстить i ст. 3 Конституцiї Францiї. Така замiна термiнiв не є випадковою i свiдчить про сполученiсть понять народного, нацiонального i державного суверенiтету. Використання термiна «нацiональний суверенітет» вiдображало процес формування в XVII-XIX ст.ст. нацiональних держав. Нацiї, якi на той час утворились, набували державних форм, тож не дивно, що майже вiдразу в зарубiжнiй полiтико-правовiй науцi поняття нацiонального суверенiтету стало сприйматись як першооснова державного суверенiтету. Що ж до прийнятого в науцi поняття державного суверенiтету, то воно звичайно трактується як верховенство держави на своїй територiї i незалежнiсть у мiжнародних вiдносинах. Верховенство держави означає дiю в межах її територiї тiльки однiєї публiчної влади, яка визначає повноваження усiх державних органiв i посадових осiб, а також пiдлеглiсть цiй владi всього населення територiї. Незалежнiсть держави в мiжнародних вiдносинах - це її непiдпорядкованiсть будь-якiй зовнiшнiй владi, владi iнших держав. . Поняття суверенiтету вiдображає якiснi риси держави. Водночас воно прямо пов'язане з властивостями державної влади, тобто суверенiтет - це вияв самої природи влади. Зв'язок мiж державним i народним суверенiтетом нерiдко вбачають у тому, що народ є єдиним джерелом влади, яка звичайно здiйснюється державою та її органами. Читайте також:
|
||||||||
|