Поняття та закріплення в Заруб країнах принципу правової держави .

Конст принципи як елемент системи КПЗК. Співвідношення конст принципів та принципів конст.

Конституційно-правові принципи – це основні керівні ідеї, які відображені в змісті галузі права. Вони безпосередньо не регулюють відносини, а втілюються в основних конституційно-правових нормах.

Загальні принципи конституційного права виражають в змісті цієї галузі права основи початку, відповідно до яких конституційне право будується як система правових норм, а також здійснюється конституційно-правове регулювання суспільних відносин. Загальні принципи складають як би кістяк, каркас системи конституційного права та надають їй єдину спрямованість. Вони регулюють суспільні відносини не безпосередньо, а через конкретні конституційно-правові норми і втілюються в цих нормах і в правозастосовчій діяльності органів влади.

Під принципами конституції, як зазначає І. П. Ільїнський, розуміють основоположні керівні засади устрою суспільства і держави, які юридично закріплені в основному законі.

У літературі поряд з терміном «принципи конституції» вживається словосполучення «конституційні принципи». Під конституційними принципами розуміють закріплені у конституції основні засади, вихідні ідеї права, що визначають його сутність і основний зміст. Д. А. Ковачов розглядає конституційний принцип як об'єктивно існуючу політичну або кібернетичну. Принципи Конституції закріплені безпосередньо в її нормах і підлягають застосуванню як норма прямої дії. Від інших норм конституції їх відрізняє більша загальність, універсальність, імперативність. Норма-принцип конституції має пріоритет над її простою нормою. Це означає, що у разі розбіжності між нормою-принципом і простою нормою конституції застосуванню підлягає норма-принцип. Норма-принцип підлягає застосуванню також у випадках прогалини в правовому регулюванні певних суспільних відносин або конкретної життєвої ситуації.

конституційними принципами необхідно розуміти принципи, виведені з її положень

1. Правової держави – вперше цю ідею (термін) ввів Еманаїл Кант в 19 ст. Вона полягала в тому:людина могла робити все, що не заборонено і така поведінка є правомірною; права людини зобов’язують державу так само як і норми діючого права – не обов’язково щоб був закон, права людині надані від народження, тому держава повинна забезпечувати права людини і охороняти їх; держава може втручатися лише тоді, коли особа порушує вимоги права; особу не можна розглядати як засіб досягнення будь-яких інтересів або досягнення певних благ; держава – об’єднання людей підпорядкованих праву. Ст. 1 Основного закону ФРН.

Виділяють 2 підходи до цього принципу

1. Формально-правова держава (Германія) – безумовне виконання закону яким би він не був (спочатку виконати закон, потім оскаржувати його в суді)

Морально-правова держава (США) – застосування закону, розглядається через призму прав і свобод окремої людини, в основі застосування закону – гуманітарні цінності. Поширеною є ідея панування права (Дайсі) рівність перед законом і рівна підлеглість усіх одним і тим самим законом. На сучасному етапі конституційного права віддають процесуальним гарантіям захисту прав і свобод людини

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття КП в ЗК . Співвідношення понять конст право і державне право.	\|	Конст принцип верховенства права в англо американській системі права..

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.