Конст-правовий звичай як джерело конст права в ЗК,поняття та ознаки,приклади.

Д22.Статути територіальних автономії, як джерело конст права в ЗК.

Парламентських регламентів в англомовних країнах.

Д 21.Парламентські статути як джерело конст права в ЗК, особливість

Парламентські регламенти (статути) – нормативні акти, які містять норми, що визначають порядок діяльності палат та їх внутрішню структуру. Як правило, вони мають вигляд єдиного акта, що вводиться рішенням самої палати і не потребує промульгації. Вони приймаються або у формі постанов кожної палати для себе і не вимагають схвалення другої палати і підпису глави держави (Німеччина), або у формі закону при однопалатному парламенті (Китай).

У Франції регламенти палат до введення в дію обов'язково передаються до органу конституційного контролю, який висловлюється щодо їхньої відповідності основному закону. Звичайно для прийняття регламентів потрібна абсолютна більшість голосів членів парламенту. В Угорщині і Словенії регламенти приймають на основі кваліфікованої більшості у 2/3 кворуму, а в Македонії - складу парламенту.

Нерідко таке ж значення мають парламентські прецеденти – поведінка у конкретних ситуаціях, яка вважається обов’язковою на випадок повторення таких ситуацій. Наприклад, в англомовних країнах, що сприйняли британську конституційну модель, регламенти являють собою сукупність постійних або тимчасових правил, прийнятих палатами парламенту або встановлених їхніми керівними органами (спікерами). Наприклад, щоб депутату британського парламенту було дозволено сказати репліку, на ньому має затримати свій погляд спікер.

Статути територіальних автономій – це нормативно-правові акти, які регламентують окремі питання територіального устрою, ці акти приймаються представницькими органами автономії або на місцевому референдумі, а потім затверджується загальнонаціональним парламентом. В Іспанії для затвердження статуту територіальної автономії – ухвалюють органічний закон, Італія – затверджується конституційним законом. Юридична сила статуту територіальної автономії зумовлена юридичною силою того акту, яким був затверджений цей статут.

· звичаї (неформалізовані джерела К.П.) – це пр-ло повед., яке склалося історично, традиція, яка підтримується д-ою. Звичаї відіграють різ.роль у різ.д-вах.

Деякі звичаї як пр-ло носять не політ., а церемоніальний, обрядовий х-р.

Особливо багато таких звичаїв у Великобрит., Новій Зеланд., Австралії. Напр..члени брит.Парламенту голосують не шляхом підняття рук, а проходячи у спец.двері. Серед важливих конст.звичаїв мож.наз.такий, відповідно до якого Прем’єр міністром Великобрит.стає лідером партії, яка перемогла на виборах в Палату Общин.

Існ.концепц.соціологіч.п-а, які надають перевагу звичаю, але до застос.звичаїв потріб.півдходити з обереж.ів не застос.їх автоматично. Звичай це доповнення до з-ну, понять, які викор.зак-давець.

Звичай, як джерело права передбачає наявність наступних ознак:

1. Існування звичаю значний проміжок часу («з незапам’ятних часів»). Зокрема ВБ звичай може розглядатися як джерело права, тільки тоді коли він виник з 1189 року.

2. Розумність звичаїв – категорія англійського права – тобто даний звичай не буде підтриманий, якщо він позбавлений правового змісту. Розумність вони вважають з огляду на те коли він виник (співвідноситься з часом виникнення)

3. Визначеність звичаю – звичай повинен бути зрозумілим з точки зору тієї системи права, яка його передбачає так само визначеність коло осіб та територію дії.

4. Обов’язковість звичаю – якщо звичай не передбачає обов’язкового для виконання правила поведінки, він не може бути підтриманий в суді

5. Безперервність дії звичаю –

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судовий прецедент як джерело конст права в ЗК,поняття та види	\|	Д25.Рішекння Європейського суду з прав людини як джерело конст права в ЗК.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.