Види та форми конст контролю в ЗК.

Основні моделі конст контролю,Американська,Швейцарська ,модель контролю. Інститут “Amparo”, Німецька система тотального контролю.

Поняття конст контролю в ЗК.

Розглядається у широкому і вузькому розумінні

1. в широкому розумінні – будь-яка нормотворча діяльність в державі повинна здійснюватися відповідно до конституції, всі державні органи та інші суб’єкти конституційно-правових відносин повинні дотримуватися норм конституції, та забезпечувати їх реалізацію

2. У вузькому – це діяльність органів (судів загальної юрисдикції або спеціально створених органів, що до встановлення відповідності конституції, актів та дій органів державної влади)

Конституційний контроль необхідно відрізняти від конституційного нагляду.

Конституційний контроль – передбачає скасування акту, який визнаний не конституційним. А конституційний нагляд полягає в тому що тільки вказують що цей акт є неконституційним, вказується на невідповідність акту того органу, який його видав, він не може скасовувати неконституційний акт.

Поняття конституційного контролю виникло вперше в США – знайти справу, що започаткувала конституційний контроль, справа Мербері проти Медіссона.

1. Американська (дефізивна) – конституційний контроль здійснється судами загальної юрисдикції, різновидом американської моделі виступає модель в якій конституційний контроль здійснюється не всіма судами загальної юрисдикції а Верховним судом – Норвегія, Японія. Особливість – він застосовується виключно в ході розгляду конкретної справи загальними судами. Право ініціювання контролю наділені сторони по справі. Фактично в цих країнах створюється мертве законодавство.

2. Швейцарська модель – самостійно,

3. Ампаро (amparo) – фактично цей контроль здійснюється судами загальної юрисдикції, але тут діє право публічно –правового позову, предметом позову є скарга особи на порушення гарантованого конституцією права.

4. австрійська (кельзенівська) - діяльність конституційного контролю пов’язана із спеціально створеним органом, чітке визначення кола суб’єктів яким належить право ініціювати конституційний контроль.

5.Французька – створення квазі-судового органу – у франції конституційна рада. Функція конституційного контролю зводиться лише до попереднього контролю. Створюється окремий політичний орган, а не судовий.

Існують два види конституційного контролю: попередній і наступний. Попередній здійснюється або до прийняття закону парламентом, або після його прийняття, але до підписання главою держав. В обох випадках контроль явля ¬ ється ніби однією зі стадій законодавчого процесу. Але якщо в першому - висновок органу, що здійснює контроль, не носить для парламенту обов'язкового характеру, у другому - визнається обов'язковим (як у Франції).
Наступний конституційний контроль являє собою перевірку вже діючих нормативних актів на предмет їх конституційності. Якщо він здійснюється судами загальної юрисдикції, то формально нормативний акт, який визнається неконституційним, не скасовується, але в судах при розгляді конкретних справ він не застосовується. Спеціальні ж суди, на які покладено такий контроль, мають право відміни неконституційного акту.
Розрізняють також формальний і матеріальний види контролю. Формальний полягає у перевірці дотримання встановлених процедурних правил розгляду та прийняття нормативного акта, що став об'єктом конституційного контролю, а матеріальний - у перевірці конституційності самого змісту відповідного правового акта або окремих його положень.
На підставі того, якими органами перевіряється конституційність нормативних актів, деякі державознавець виокремлюють децентралізований і централізований контроль. Якщо він здійснюється судами загальної юрисдикції, то його називають децентралізованим, або американським. Якщо ж контроль за конституційністю входить до компетенції спеціального суду або тільки Верховного суду, то його відносять до централізованого, чи європейського вигляду.
За обов'язковістю проведення конституційний контроль може бути обов'язковим або факультативним. Обов'язковий контроль проводиться у тих випадках, коли це передбачено законом. Наприклад, у Російській Федерації для залучення Президента до відповідальності обов'язково повинен бути висновок Конституційного Суду про дотримання установленого порядку висування обвинувачення Президента Російської Федерації у державній зраді або вчиненні іншого тяжкого злочину. Факультативний контроль здійснюється тільки у разі виявлення ініціативи уповноваженого суб'єкта конституційного контролю.

За формою конституційний контроль може бути абстрактним або конкретним. Абстрактний контроль здійснюється при перевірці конституційного акта чи його частини поза зв'язком з будь-якою конкретною справою. Попередній контроль завжди є абстрактним. Конкретний контроль, навпаки, здійснюється тільки у зв'язку з якоюсь, найчастіше судовою, справою, при вирішенні якої підлягає застосуванню конкретний акт чи норма, оспорювані з точки зору їх конституцій-ності. Тому конкретний контроль завжди є подальшим.

За змістом конституційний контроль може бути формальним або матеріальним. При формальному контролі перевірці підлягає дотримання конституційних умов і вимог, які належать до видання акта. При цьому визначається, чи входить видання акта до компетенції даного органу, чи дотримуються процесуальні норми та форма акта. Матеріальний контроль означає перевірку відповідності змісту акта до приписів конституції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інститут конст юрисдикції в ЗК.	\|	АВСТРІЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.