Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Судовий та позасудовий захист конст прав і свобод в ЗК.

Гарантії прав і свобод поділяються на дві великі категорії: внутрішньодержавні та міжнародно-правові. Перші, у свою чергу, діляться на судові і несудові.
Внутрішньодержавними гарантіями служать перш за все деякі конституційні права як матеріально-правового, так і особливо процесуального характеру. Сюди можна віднести право петицій, що включає у разі необхідності право скарги, права, що реалізуються у судовому та адміністративному процесі, та ін, так само як і деякі загальні принципи. Наприклад, у ч. 1 ст. 57 Конституція Болгарії проголошує: «Основні права громадян є невід’ємними», а в ч. 3, допускаючи в умовах війни, воєнного чи іншого надзвичайного стану можливість тимчасового обмеження здійснення громадянами окремих прав, виключає таке обмеження для права на життя, особисту цілісність і національну самобутність, судово-процесуальних прав, недоторканності особистого життя, свободи думки, совісті і віросповідання. Відповідно до § 56 Конституції Угорської Республіки 1949 року в нині діючій редакції 1990 року «в Угорській Республіці кожна людина правоздатна»
Головною інституційної гарантією є в демократичній державі суд, незалежний від будь-якого іншого державного органу, не кажучи вже про орган партійного характеру. Тут насамперед слід згадати право людини на розгляд його справи компетентним (з точки зору предметної та територіальної підсудності) і безстороннім судом, в необхідних випадках - судом присяжних, право на оскарження судових рішень, на звернення за захистом конституційних прав у вищі судові інстанції аж до конституційної та міжнародної юстиції, право на захист і допомогу адвоката і т. п.
Так, згідно зі ст. 24 Італійської Конституції всі можуть звертатися до суду за захистом своїх прав і законних інтересів. Право на захист на будь-якій стадії і в будь-який момент процесу є непорушним. Незаможним відповідними установами забезпечується можливість подавати позови та захищатися в будь-якому суді.. Конституція Сербії в ст. 29 регулює право на захист наступним чином:
«Кожному гарантується право на захист і право брати захисника перед судом чи іншим органом, компетентним вести провадження по справі.

Кожен має право на те, щоб при його заслуховування присутній обраний ним захисник.
Союзним законом визначається, в яких випадках обвинувачений повинен мати захисника».
Гарантією прав і свобод служить також відповідальність за їх порушення. Перш за все мова йде про відповідальність влади та її посадових осіб. Зазвичай така відповідальність носить загальний характер і передбачається поточним законодавством. Однак іноді зустрічається особливе її конституційне регулювання. Наприклад, згідно зі ст. 20 Конституції Республіки Хорватії 1990 року «той, хто порушить положення цієї Конституції про основні права і свободи, несе особисту відповідальність і не може виправдовуватися наказом згори». Для посттоталітарних країн, у тому числі і Хорватії, така норма є досить актуальною.

Кілька слів варто сказати про міжнародно-правові гарантії, хоча спеціально вони вивчаються в курсі міжнародного публічного права.
Найтяжчі злочини проти людства, скоєні фашистськими та іншими тоталітарними режимами, остаточно переконали світову громадську думку в необхідності широкої міжнародної захисту прав людини. Це знайшло свій відбиток у Статуті ООН 1945 року, Загальної декларації прав людини 1948 року, Міжнародних пактах про права людини 1966 року і довгому ряді глобальних і регіональних міжнародних конвенцій і рекомендацій, що стосуються різних сторін цієї проблеми.
Універсальний міжнародний захист прав людини здійснюється в даний час в рамках Організації Об'єднаних Націй та її спеціалізованих установ, регіональна - у рамках Міжамериканської, європейської та африканської систем. Європейська система - найбільш досконала. Вона грунтується на європейській Конвенції про захист прав людини та основних свобод, укладеної в 1950 році державами - членами Ради Європи, і додаткових протоколах до неї. Якщо особа вичерпала всі національні правові засоби захисту свого права, що охороняється Конвенцією, вона може звернутися в європейський суд з прав людини, який у разі встановлення факту порушення права і тим самим Конвенції покладає на винну держава істотну матеріальну відповідальність.

54.Американський “біль про права”

У 1791 р. Конгрес США прийняв “Біль про права” – 10 поправок до Конституції. Ці поправки проголошували право громадян на свободу зборів, слова, преси, совісті, недоторканості особи тощо. Конституція гарантувала право громадянам мати зброю. “Біль про права” не відміняв у США системи рабовласництва, але стверджував у молодій республіці демократичні свободи.

У 1791 році вони були ухвалені більшістю штатів і дістали назву «Білль про права».
Поправка перша проголошувала, що конгрес не має права видавати закони, які об-межували б свободу совісті, «свободу слова чи преси або право народу мирно збира-тися й звертатися до Уряду з петиціями».
Оскільки для безпеки вільної держави необхідна добре організована міліція, було сказано в другій поправці, «право народу зберігати і носити зброю не підлягає обмежен-ню».
У мирні часи заборонялося розміщати солдатів на постій до будь-якого будинку без згоди його власника (поправка третя).
Поправка четверта декларувала право народу на охорону особи, житла, паперів та вла-сності «від необгрунтованих обшуків чи затримань». Ордери на обшук чи затримання не повинні видаватися без достатніх підстав, підтверджених присягою чи урочистою обіцян-кою.
Особливе значення мала поправка п'ята, яка забезпечувала охорону особи і прива-тної власності. Ніхто не повинен притягатися до відповідальності за тяжкий чи ін-ший ганебний злочин інакше, як за постановою чи звинуваченням, ухваленим розши-реною колегією присяжних. Ніхто не повинен двічі відповідати життям чи тілесною недоторканністю за один і той самий злочин, було сказано в цій поправці, нікого не по-винні притягувати свідчити проти самого себе, ніхто не повинен бути позбавлений життя свободи чи власності без належного судового розгляду, «ніякої приватної влас-ності не повинні відбирати для державного використання без справедливого відшкоду-вання».
Білль про права надавав громадянам право «на скорий і прилюдний суд безсторон-ніх присяжних» у випадках карного переслідування (поправка шоста). Звинувачений мав право вимагати, щоб його повідомили про характер і мотиви звинувачення й да-ли очну ставку із свідками, які свідчать проти нього. Звинувачений міг вимагати примусового виклику своїх свідків і «користуватися допомогою адвоката для захис-ту». У цивільних судових справах «з ціною позову, яка перевищує двадцять дола-рів», також зберігалося право на суд присяжних на основі положень загального пра-ва (поправка сьома).
Поправка восьма забороняла вимагати надмірно великі застави, стягувати завеликі штрафи, «накладати жорстокі і незвичайні покарання».
При цьому перелік даних прав і свобод зовсім не розглядався у Біллі про права як вичерпний або «як заперечення чи применшення інших прав, що зберігаються за на-родом» (поправка дев'ята). Права і повноваження, не віднесені конституцією до компетенції Союзу і не заборонені нею ж окремим штатам, «залишаються відповідно за штатами або за народом» (поправка десята).
Білль про права органічно ввійшов у конституцію 1787 року, яка відобразила та-ким чином дві тенденції у становленні незалежної американської держави: прагнення буржуазії та плантаторів всіляко обмежити завоювання революції, з одного боку, і ак-тивну діяльність народних мас завдяки яким було здобуто перемогу у війні за незале-жність


Читайте також:

  1. III. Захист інтересів клієнта
  2. А/. Поняття про судовий процес.
  3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
  5. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  6. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  7. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  9. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  10. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
  11. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
  12. Акустичні засоби|кошти| захисту




Переглядів: 908

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок обмеження конст прав і свобод в Конституційній практиці ЗК. | Іститут референдуму в ЗК.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.