Поняття та види форм політико територіального устрою в ЗК.

Політико правові ознаки парламентарних форм правління.

Парл.рес-ка пощир.в суч.умовах значно менше (Нім, Венгр., Індія, Ірландія, Італія, Латвія, Португалія).

Риси парл.рес-ки:

6. глава д-ви – през-нт не є главою уряду і займає досить скромне місце в с-мі ор-нів вл., наділений рядом формальних повноважень;

7. парл-нт є повновлад.ор-ном, який формує політично відповідальний перед ним уряд і сам вибирає през-нта, або це відбувається за його активної участі;

8. главою уряду – прем’єр-міністром призначається лідер партії парл.б-сті, він формує уряд, склад якого затверджує як пр-ло парл-нт чи його палата, здійснює фактичну владу;

9. вищий предс.ор-н контр.д-сть уряду, він може відправити у відставку уряд, виразити йому недовіру, якщо він втратить підтримку більшості у парл-нті. В цьому випадку през-нт має право за пропозицією уряду розпустити парл-нт і призначити дострокові вибори.

10. діє інс-тут контра сигнатури, тобто акти президента набувають чинності тільки у випадку їх підписання главою уряду чи відповідними членами уряду і відповідальність за реалізацію даних актів несе не глава д-ви, а глава уряду чи відповідний міністр.

Територія кож.д-ви завжди певним чином організована, поділена на частини адм.чи політ.значення.з метою управління соц/ек.процесами і взаємодії з нас.

Форма держ.устрою (територіально-політич.устрій) – це сп-б територіальної орг-ції д-ви чи держав, які утв.союз, які обумовлює певні взаємовідносини інс-тів д-ви з ор-нами її складових частин.

Ця категорія також характеризує і об’єм прав, яким наділені складові частини д-ви.

Таким чином дане поняття дає відповідь на пит., яким чином поділена тер.д-ви,з яких частин вона складається, яке їх прав.положення, на яких принципах будуються взаємовідносини між центром і на місцях.

Існують три форми держ.устрою: 1. унітарна д-ва; 2. федерація - основні; 3. конфедерація. Деякі автори відносять до форм і автономію.

Унітарна д-ва (цілісна, проста, єдина) – д-ва, яка немає у своєму складі держ/прав.утворень, в якій всі чи б-сть її частин є звичайними адм/тер.одиницями.

Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.

Конфедерація – це пост.союз д-в, об’єд.певною метою чи ціллю.

Автономія означає п-во самос.здійс-ня держ.вл.чи упр-ня, надане к-цією тій чи ін.частині д-ви, тобто широке внутр.самоуправління регіону (території) д-ви, наділення його особливими п-вами в сфері місц.самоврядування, к-ри.

78.Конст інститут автономій в ЗК поняття та види.Особливості у Францій, Італії, Данії

Автономія означає п-во самос.здійс-ня держ.вл.чи упр-ня, надане к-цією тій чи ін.частині д-ви, тобто широке внутр.самоуправління регіону (території) д-ви, наділення його особливими п-вами в сфері місц.самоврядування, к-ри.

Осн.види автономії:

- політична;

- територіальна;

- національно-культурна (персональна).

Політична автономія – її суб-ти мають майже всі зовн.ознаки д-ви – парл-нт, уряд, гром-во, місц.з-во...в т.ч.державно-правову символіку, вони мають право приймати відповідні норм/прав.акти, але вони не мають свого суверенітету, права виходу з автономії.

Напр.. Пн.Ірландія, в якій дво-палатний парл-нт, нижня палата якого обирається населенням, а верхня – призначається британським Парл-нтом

Територіальна автономія – означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин д-ви незалежно від складу населення. Її суть поляг.у внутр.самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...

Автономні регіони володіють самостійнісю у вирішенні питань освіти, к-ри, соц.сфери, місцевого гос-ва, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.

Предс.ор-ни держ.вл.в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони прийм.повинні відповідати заг/нац.з-ву. Вик.ор-ни вл.контролюються центр.урядом.

Нац/культ.автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.

Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняті та види республік	\|	Поняття та види федерацій, Сучасні теорії федералізму.Розподіл повноважень між центром і та суб’єктами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.