Поняття та види стадій вчинення злочину

Існує три стадії вчинення злочину:

1. Готування

2. Замах

3. Закінчений злочин

Стадії відрізняються різним ступенем злочинного наміру, характером дій та суспільною небезпечністю вчиненого. Готування та замах ще називаються попередньою злочинною діяльністю. Попередня злочинна діяльність може відбуватися лише в навмисних злочинах.

Готування – умисне створення умов для подальшого здійснення злочину. Воно відбувається у вигляді підшукання чи пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину, умисному створенні умов для вчинення злочину. Готування може бути як у вигляді дій, так і бездіяльності.

Замах на злочин – діяння, яке безпосередньо спрямовано на вчинення злочину, але не було доведене до кінця з причин, що не залежали від волі винного. Замах розрізняють закінчений та незакінчений. Закінчений замах є той замах, при якому винний зробив все, що потрібно для вчинення злочину, але результат злочину не настав з незалежних від винного причин (стріляв з метою вбити, але лише поранив). Незакінченим вважається замах, при якому винний усвідомлював, що він не виконав всіх необхідних для завершення злочину дій з незалежних від його волі причин (при нападі з метою вбивства у винного відібрали зброю). Розрізняються також замах на неналежний об’єкт (постріл в предмет, який помилково був прийнятий за особу) та замах з непридатними засобами (постріл зі зброї з холостими набоями).

Відповідальність за готування та замах на злочин наступає тільки тоді, коли при їх здійсненні є склад злочину.

Закінчений злочин – дія, в якій є усі ознаки складу відповідного злочину. Інколи для закінчення злочину необхідно настання певних наслідків (вбивство), а інколи настання наслідків не є необхідним (наклеп).

Співучасть у вчиненні злочину.

Співучасть у вчиненні злочину – спільна діяльність декількох суб’єктів у вчиненні одного чи декількох навмисних злочинів. Співучасть можлива тільки при навмисних злочинах.

ККУ виділяє таких співучасників злочину як виконавець, організатор, підбурювач та пособник. Виконавець несе відповідальність в межах статті ККУ, яка передбачає вчинений ним злочин. Усі інші співучасники – в межах статті ККУ, яка передбачає злочин вчинений виконавцем.

· Виконавець – особа, яка в співучасті з іншими суб’єктами злочину вчинює дії, які кваліфікуються ККУ як злочин.

· Організатор – особа, яка організує, планує, керує підготовкою, фінансує вчинення окремого злочину чи утворення злочинної організації чи організованої групи.

· Підбурювач – особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом чи іншими засобами схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

· Пособник – особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, обіцянкою приховати наслідки злочину сприяє вчиненню злочину іншими співучасниками.

В ККУ є поняття злочину, вчиненого групою осіб – злочин вчинений декількома виконавцями без попередньої змови між собою; та злочину, вчиненого групою осіб за попередньою змовою.

Злочин, вчинений організованою групою – злочин, вчинений стійким об’єднанням суб’єктів з попереднім планом відомим усій групі та розподілом ролей.

Злочин, вчинений злочинною організацією – злочин, вчинений утвореним на постійних засадах, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, ієрархованим об’єднанням декількох осіб.

Співучасники які заздалегідь відмовилися від участі у вчиненні злочину кримінальної відповідальності не несуть. Разом з тим, існує ситуація, яка називається «ексцес виконавця» - коли дії виконавця не відповідають попереднім домовленостям співучасників. В такому випадку всі співучасники засуджуються за заплановані дії, а виконавець – за реально вчинені.

Поняття осудності та неосудності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види злочинів	\|	Види покарань за ККУ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.