МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Порівняння 3х видів прогнозування обсягу наданих послуг, одиниць.
Рис. 2.1. Порівняння 3х видів прогнозування обсягу наданих послуг. Декорування приміщень пов’язано з різними сферами діяльності. Тому найоптимальнішим планом розвитку у майбутньому для підприємства є стратегія горизонтальної диверсифікації. Підприємство може виробляти послуги та товари, які зацікавлять вже існуючих споживачів, але не повторюють вже існуючий асортимент послуг. Наприклад, це можуть бути товари художнього оформлення і декорування власного виробництва, власні дизайнерські меблі на замовлення, поширення асортименту послуг за рахунок архітектурно-дизайнерської сфери, послуги безпосереднього виконання роботи, тобто будівельне та ремонтне обслуговування, тощо. За своїми якостями такі послуги є супутніми до вже існуючих і будуть гарно доповнювати одна одну. Таким чином, правильний підхід до організації маркетингових досліджень та комунікацій дає можливість підприємству розвиватись та зростати у майбутньому.
3.3. РОЗДІЛ “План виробництва” Основою планування виробництва є план маркетингу, який містить інформацію про потенційний попит ринку, можливі обсяги збуту, сегменти ринку, його структуру. Інформація, яка наводиться у виробничому плані, в подальшому використовується для побудови графіків поставок, складання кошторису операційних витрат, планування доходів і грошових потоків. При плануванні виробничої програми фірма має враховувати: дані про роботу у звітному періоді; прогноз потреби у продукції кожного виду; результати власного вивчення попиту на продукцію; наявність державного замовлення на виготовлення продукції; наявність договорів на виробництво й поставку продукції (власний портфель замовлень); ринкові ціни на основні види продукції; дані про незавершене виробництво та залишки готової продукції на складі, якщо такі є. План виробництва продукції має структуру (рис.3.1).
Рис. 3.1. Структура виробничого плану.
Формування виробничої програми полягає в обчисленні вартісного вираження плану з виробництва і збуту продукції, і знаходженні обсягів товарної, валової та реалізованої продукції. Виробнича програма підприємства розраховується на основі його наявних виробничих потужностей в розрізі номенклатури виробів та послуг, для яких визначений режим найбільшого сприяння на ринку даного виду продукції і послуг, а також визначений обсяг продукції, який спроможний «поглинути» відповідний сегмент ринку. Впл = Кр*ФРЧ/Nчi, де Кр – кількість працівників, що зайняті виконанням планового завдання, осіб ФРЧ – фонд робочого часу одного працівника, год Nчi – норма часу на виконання завдання, год Розрахунок обсягу реалізації ( РП) здійснюється виходячи із кількості продукції, що випускатиметься, та ціни, яка визначається попитом на цю продукцію ( табл.3.1). РП = Впл*Цвир, де Цвир – ціна виробу, грн Таблиця 3.1 Запланований обсяг реалізації продукції
Основою розрахунків потреби в матеріальнихресурсах, як і у традиційному плануванні діяльності фірми, є норми витрат, які розробляються щодо основних та допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, а також до споживаних паливних та енергетичних ресурсів. Так, кількісна потреба виробництва в і-му виді матеріальних ресурсів (Мі) визначається добутком відповідної норми витрат (Nі) на кількість продукції (Кі), яку за виробничою програмою планується виготовити за певний період часу: Мі = Nі * Кі . Для визначення суми грошей (Ві), потрібних на розраховану вище кількісну потребу у певному матеріалі, потрібно помножити Мі на ціну (Ці) відповідного і-го матеріального ресурсу: Ві = Мі * Ці Загальна ж потреба у грошових ресурсах на основне виробництво (Взаг) визначається як сума витрат на кожен вид матеріалів: , де m – загальна кількість видів матеріалів, яких потребує виробництво. Загальна потреба виробництва в електроенергії для технологічних цілей (Етехнол) розраховується з урахуванням сумарної активної потужності устаткування усіх діючих одиниць обладнання, кількості годин роботи устаткування, а також з урахуванням коефіцієнтів втрат електроенергії в мережі та електродвигунах: Етехнол = , де Nі – годинне споживання електроенергії двигуном одиниці устаткування в і-му цеху (фізична потужність, кВт/год); Кі – кількість одиниць устаткування в і-му цеху; Ті – час роботи устаткування протягом планового періоду (год); k1 – коефіцієнт втрати електроенергіїв мережі; k2 – коефіцієнт втрати електроенергії в двигунах устаткування; n – кількість виробничих підрозділів, де споживається технологічна електроенергія. Загальна потреба в електроенергії для освітлення всієї виробничої площі (Езаг осв): Езаг осв =, де Ні – норматив витрат електроенергії на освітлення 1 м2 площі і-го приміщення протягом години; Sі – освітлювальна площа і-го приміщення (в м2); Тосв – освітлювальний період (у днях); tі – час освітлення і-го приміщення протягом доби (в годинах); m – загальна кількість освітлювальних приміщень виробничого та невиробничого призначення. Щодо технічного забезпечення, то кількість основного устаткування і-го виду (Кі) визначається за формулою: , де Ті – трудомісткість здійснення і-го виду робіт (машино-годин); Феф – ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування за певний період часу. Порядок розробки плану виробництва: 1. Вибір місцерозташування підприємства. 2. Визначення планового випуску продукції. 3. Обгрунтування схеми технологічного процесу. 4. Визначення потреби в основних фондах підприємства. 5. Обгрунтування вартості матеріальних витрат.
ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ “ПЛАН ВИРОБНИЦТВА” Процес надання послуг передбачає використання різної продукції. А точніше, враховуючи специфіку роботи конкретного підприємства, декоратор підбирає різні матеріали, які потім буде використано на об’єкті (офісі, квартирі). Після розробки проекту, спеціаліст шукає фірми, фабрики та магазини, у яких в наявності є потрібна продукція. Надає інформацію замовнику, щодо виду, ціни, кількості, якості та терміну постачання. Таблиця 3.2 Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|