Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Охорона винаходів, корисних моделей, промислових зразків

В історичному минулому Україна ніколи не мала власної правової охорони об'єктів промислової власності. У дореволюційній Росії (до якої належала більша частина території нинішньої України) патентна охорона винаходів була започаткована в 1812 році. В 1919 році більшовики права на винаходи, по суті, націоналізували. Під час НЕП, у 1924 році, радянська вла­да дещо відступила, й відбулося поновлення патентної охорони винаходів. З 1931 й до 1991 року винаходи вітчизняних заявників охоронялися, як правило, авторсь­кими свідоцтвами, які посвідчували виняткові права дер­жави на відповідні винаходи.

31 травня 1991 року Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про винаходи в СРСР», а 10 липня 1991 року — «Про промислові зразки», отож відбулося повернення приватної власності на винаходи і промислові зразки. В «Тимчасовому положенні про правову охорону об'єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій в Україні» від 18 вересня 1992 року було зроблено спробу окреслити майбутній механізм охорони об'єктів промис­лової власності в незалежній Україні й перекинути місто­чок між правовою їх охороною в колишньому СРСР та новій Україні.

15 грудня 1993 року Верховна Рада України прийняла три Закони України з промислової власності. Два з них — «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” і „ Про охорону прав на промислові зразки” – настільки однотипні, що була навіть спроба наприкінці 1992 — на по­чатку 1993 року запровадити їх у вигляді одного Декрету Кабінету Міністрів України. Врешті-решт вирішили ви­находи й корисні моделі відрегулювати одним законом, а промислові зразки — іншим. Так простіше формулювати закон і зручніше його застосовувати.

Формулюючи умови надання правової охорони вина­ходам, корисним моделям і промисловим зразкам, зако­нодавці велику увагу приділили їх відповідності суспільним інтересам та принципам гуманності й моралі. Негуманне, антиморальне технічне чи художнє рішення не може претендувати в Україні на правову охорону, хо­ча з технічного боку воно може бути геніальним.

До об'єктів винаходу законодавці зарахували при­стрій, речовину, штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин, спосіб, а також застосування названого вище за новим призначенням.

Об'єктом промислового зразка може бути форма, ма­люнок чи розфарбування або їх поєднання, що визнача­ють зовнішній вигляд промислового зразка і мають слугу­вати задоволенню естетичних і ергономічних потреб.

Промисловим зразком в Україні є результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Отже, не кожен малюнок може бути промисловим зраз­ком. Малюнок потрібно не малювати, а конструювати.

Об'єктом корисної моделі названо конструктивне ви­конання пристрою. Корисна модель — це «малий» ви­нахід. До неї не застосовується такий критерій патентоспроможності, як «винахідницький рівень». Простіше кажучи, корисна модель не обов'язково має бути таланови­тим результатом. Досить того, що вона є новою і промис­лово придатною. Для винаходу критерій «винахідницький рівень» є обов'язковим. До промислового зразка не застосовуються ті ж критерії патентоспроможності, що й до корисної моделі. Отже, чинне законодавство України пе­редбачає такі умови патентоспроможності:

- винахід — новизна, винахідницький рівень, промис­лова придатність;

- корисна модель і промисловий зразок — новизна, промислова придатність.

Патент — публічна монополія. Коли соціалістична держава була винятковим підприємцем, то могла дозво­лити собі встановлення різних видів авторських свідоцтв: звичайних, «для службового користування», «секретних». Патенти не можуть за своєю природою бути чимось сек­ретним. У всіх державах завжди були, є і будуть секретні об'єкти промислової власності. Не є винятком з цього правила й Україна. Такі об'єкти охороняються не патен­тами, а спеціальним законодавством.

1 червня 2000 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (№ 1771—ІП) у новій редакції. Він передбачає видання патенту (деклараційного патенту) на секретні винаходи й корисну модель. Але це — не звичайний па­тент, хоч би тому, що відомості про нього не публікуються. Доречніше було б такий документ назвати «свідоцт­вом» або «сертифікатом».

Згідно з нині чинним законодавством України патент видається за результатами експертизи по суті заявленого технічного рішення. Інша назва такої експертизи — кваліфікаційна експертиза. Деклараційний патент ви­дається за результатами формальної експертизи та екс­пертизи щодо локальної новизни заявленого рішення. Деклараційний патент на винахід з 2005 року не ви­дається.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки. Час дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарняний засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, може бути продовжено не більше ніж на 5 років.

Термін дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки, промислово­го зразка — 10 років з можливістю подовження ще на 5 років.

Обсяг правової охорони винаходу й корисної моделі визначається формулою, тобто короткою словесною ха­рактеристикою винаходу (корисної моделі), складеною за встановленими правилами. Обсяг же правової охорони промислового зразка визначається сукупністю суттєвих його ознак, зображених на фотографіях виробу (його ма­кета, малюнка). Тлумачення ознак винаходу й корисної моделі відбувається в межах їхніх відповідних описів і креслень, а промислового зразка — сукупності суттєвих ознак, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка).

Винахід може бути для фахівців неочевидним. Промис­лова придатність не означає, що винахід, корисна модель, промисловий зразок мусять обов'язково використовува­тися. Достатньо того, щоб вони потенційно могли вико­ристовуватися.

У третіх розділах Законів встановлюється, хто й коли має право на одержання патенту. Як бачимо, Україна на­лежить до авторської системи правової охорони. Право на одержання патенту перш за все фіксується за ви­нахідником (дизайнером), а права всіх інших осіб є похідними. Закони передбачають можливість співавтор­ства на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Право авторства охороняється без обмеження строку, тоді як виняткове право охороняється протягом обмеже­ного періоду, — терміни були названі вище.

На жаль, у наших Законах чітко не сформульовано те, що патенти можуть бути власністю найрізноманітніших комбінацій осіб: юридичних, фізичних (як вітчизняних, так і іноземних), хоча така можливість випливає із Зако­ну України «Про власність» від 7 лютого 1991 року.

Є і в нас службові винаходи, корисні моделі і промис­лові зразки. У статті 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» й у статті 8 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» якраз і йдеться про службові об'єкти промислової власності. Зро­зуміло, що вони сформульовані досить коротко й не охоплюють усього спектра правовідносин. Тобто того, що в англосаксонській системі права відоме як цехові права (shop-rights). Припустимо, що в Україні на службовий винахід патент все-таки видано винахідникові. То чи має відповідний роботодавець право на безоплатне його ви­користання у своєму виробництві? В англосаксонській системі права відповідь на це запитання позитивна. А в нас — прогалина.

Питання про службові винаходи настільки широке, що свого часу були плани створити в Україні спеціальний закон, який би їх стосувався. Можливо, він колись і з'явиться.

Отож уявімо собі, що народилися винахід, корисна модель, промисловий зразок. На них до Державного де­партаменту інтелектуальної власності (його представляє Інститут промислової власності) потрібно подати за вста­новленою формою заявку й комплект необхідних доку­ментів. Заявка проходить спочатку так звану «формальну експертизу», тобто перевірку комплектності, правиль­ності оформлення, наявності підписів, печаток тощо. Щодо корисних моделей і промислових зразків після проведення формальної експертизи й позитивних її наслідків приймається рішення про видачу патенту. Тоб­то Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (законодавці назива­ють його «Установою») вірить заявникам, що їхні об'єкти є новими і промислово придатними. Якщо ж хтось цим незадоволений, то подасть до суду позов про визнання патенту недійсним, зваливши на свої плечі тягар доказів про невідповідність корисної моделі чи промислового зразка вказаним критеріям (іншими словами — умовам патентоспроможності). Публікується рішення про видачу патенту, відбувається його реєстрація й видача.

Щодо винаходів ситуація інша. Після подання заявки на видачу патенту повинна бути здійснена тільки експертиза по суті (з 2005 року).

У патентознавстві є таке поняття, як «вичерпання прав». Воно означає, що права патентовласника на пев­ний виріб вичерпуються першим продажем ним цього товару. Підкреслимо, що продажем саме конкретного фізичного товару, який продається на за­конних підставах. На ці ж запатентовані рішення, що втілені в інших товарах (як виготовлених, так і не виготовлених), зберігається виняткове право патентовласника.

Українське законодавство допускає можливість при­мусового відчуження прав на патенти (тобто надання примусових ліцензій). Сформульовані права, що випли­вають з патенту, й дії, які не вважаються його порушен­ням. Передбачене право попереднього користування й тимчасова пільгова охорона. Зафіксовані обов'язки, які випливають з патенту. Розроблено механізм припинення чинності патенту й визнання його недійсним тощо.

Слід, бодай коротко, згадати і Закон України «Про охорону прав на сорти рослин». Верховна Рада України прийняла його 21 квітня 1993 року і йому судилося стати першим в історії України законом у сфері промислової власності. Закон було викладено у новій редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до За­кону України „Про охорону прав на сорти рослин"», прийнятого Верховною Радою України 17 січня 2001 ро­ку № 2986-Ш (Офіційний вісник України. 2002. № 7).

Термін дії патенту розпочинається наступного дня після одержання державної реєстрації права й закін­чується в останній день:

а) тридцять п'ятого календарного року, який відрахо­вується від року, наступного після року державної реєстрації сорту, для сортів деревинних та кущових куль­тур, а також винограду;

б) тридцятого календарного року, який відраховується
від року, наступного після року державної реєстрації сор­ту, для всіх інших сортів.

Сорт має бути новим, відмінним, однорідним і стабільним. Автором сорту визнається громадянин, за­вдяки творчій праці якого цей сорт створено.

Власником патенту на сорт може бути автор, інша особа (за його згодою), роботодавець. Можливе відчужен­ня прав на сорт. Передбачена як формальна експертиза, так і експертиза по суті. Патент на сорт може бути визначений недійсним і достроково припинити свою чинність.

Окрім винаходів, корисних моделей, промислових зразків, сортів рослин, вітчизняному законодавству відомі ще й топографії інтегральних мікросхем. Останнім присвячено Закон України «Про охорону прав на топо­графії інтегральних мікросхем» (від 5 листопада 1997 р. № 621/97-ВР).

Згідно з чинним законодавством України інтеграль­ною мікросхемою (ІМС) вважається «...мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виро­бу, незалежно від способу його виготовлення». Топо­графією ІМС є «...зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності еле­ментів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними».

Охоронний документ на топографію ІМС називається свідоцтвом. Воно підтверджує реєстрацію Установою то­пографії ІМС і засвідчує виняткове право на цю топо­графію ІМС. Свідоцтво діє 10 років від дати подання за­явки до Установи або від дати першого використання то­пографії ІМС за умови, що від цієї дати до подання заяв­ки минуло не більше ніж 2 роки.

Топографія ІМС відповідає умовам охороноздатності, якщо вона є оригінальною. Законодавство передбачає права автора й роботодавця на реєстрацію топографії ІМС. Експертиза заявки відбувається за формальними ознаками. Якщо експертиза дає позитивні результати, то приймається рішення про реєстрацію заявленої топо­графії ІМС, про що повідомляється заявникові.

Передбачено механізм відхилення заявки. Можлива й експертиза топографії ІМС по суті (див. вище).

Про реєстрацію топографії ІМС Установа публікує відомості у своєму офіційному бюлетені.

Частина 3 статті 16 передбачає, що реєстрація надає власникові зареєстрованої топографії ІМС права:

• забороняти іншим особам використовувати топографію
ІМС без його дозволу, за винятком випадків, коли та­ке використання не визнається згідно зі статтею 17 цього Закону порушенням прав власника зареєстрова­ної топографії ІМС;

• передавати на підставі договору право власності на то­пографію ІМС будь-якій особі, яка стає правонаступ­ником власника зареєстрованої топографії ІМС;

• видавати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на викорис­тання зареєстрованої топографії ІМС на підставі ліцензійного договору.

Під використанням топографії ІМС слід розуміти:

• копіювання топографії ІМС;

• виготовлення ІМС з використанням даної топографії;

• виготовлення будь-яких виробів, що містять такі ІМС;

• ввезення таких ІМС і виробів, що їх містять, на митну територію України;

• пропонування для продажу, продаж, зберігання із за-­
значеною метою та інше введення в обіг ІМС, виготов­леної із застосуванням даної топографії, та будь-яких виробів, що містять такі ІМС.

ІМС визнається виготовленою із застосуванням за­реєстрованої топографії, якщо при цьому використано всі елементи, які визначають топографію ІМС оригінальною.

Закони, які розглянуто вище, безпосередньо не перед­бачають адміністративної чи кримінальної відповідаль­ності за порушення прав патентовласників і обмежують­ся лише цивільно-правовою відповідальністю. Але слід згада­ти також Кримінальний кодекс України. Так, стаття 177 «Порушення прав на об'єкти права інте­лектуальної власності» сформульована таким чином:

1. Незаконне використання винаходу, корисної мо­делі, промислового зразка, кваліфікованого зазначення походження товару, топографії інтегральних мікросхем, сорту рослин, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі — караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподат­кованих мінімумів доходів громадян або виправними ро­ботами на строк до двох років, з конфіскацією незакон­но виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завда­ли шкоди в особливо великому розмірі — караються штрафом від двохсот до восьмисот неопо­даткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з конфіскацією незаконно виго­товленої продукції та обладнання і матеріалів, призначе­них для її виготовлення.


Читайте також:

  1. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  2. VI. ОХОРОНА ФЛОРИ І ФАУНИ
  3. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
  4. Блок 4. Умови та охорона праці.
  5. Види промислових зразків
  6. Відбір зразків порід
  7. Генеральні плани промислових підприємств. Планування та забудова виробничого майданчику.
  8. Глобальна біосферна і екологічна криза та охорона довкілля
  9. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери. Охорона атмосфери від забруднення.
  10. До теми 9: Правова охорона навколишнього природного середовища в містах і інших населених пунктах, у промисловості, енергетиці, на транспорті й у сільському господарстві.
  11. ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ
  12. ДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН ВІДКРИТИМ СПОСОБОМ




Переглядів: 1350

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття промислової власності. | Охорона знаків для товарів і послуг, зазначень про походження товарів та інших об’єктів охорони промислової власності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.