Товщину приварного фланця можна визначити за формулою
(6.35)
де rб –радіус кола розташування болтів, м;
r – внутрішній радіус корпусу, м;
b і d – крокі діаметр болтів, м;
σдоп = σ*доп – допустима напруга на вигин, МПа;
а = 0,43 для фланців, що не піддаються вигину, і а = 0,6 для фланців,
що підлягають вигину;
pб = πD2npp/4z – зусилля на один болт, МН;
р – тиск всередині корпуса, МПа;
z – кількість болтів.
Вибір типу опори залежить від ряду умов: місця установки апарату, співвідношення висоти і діаметру апарату, його маси і т.ін. При установці колонних апаратів на відкритій площадці, коли відношення висоти опори до діаметру апарату Н/D>5, рекомендується використовувати опору, зображену на рис. 6.17, а.
а
б
в
г
Рис. 6.17. Типи опор апарату.
Для апаратів з еліптичними днищами, які встановлюються на фундамент усередині приміщення, а також при Н/D<5, рекомендується застосовувати опори, зображені на рис. 6.17, б. При підвішуванні апаратів між перекриттями або при установці їх на спеціальні опорні конструкції застосовують лапи (рис. 6.17, в). Опори для горизонтальних циліндричних апаратів можуть бути знімальними (рис. 6.17, г, зліва) або жорстко з’єднаними з апаратом (рис. 6.17, г, справа).
Розрахунок опор колонних апаратів, які встановлюються на відкритих майданчиках, проводять виходячи з вітрового і сейсмічного навантажень. При розрахунку лап визначають розміри ребер. Відношення вильоту до висоти ребра l/h рекомендується приймати рівним 0,5. Товщину ребра визначають за формулою:
, (6.36)
де G – максимальна вага апарату, МН (зазвичай буває під час
випробування, коли апарат заповнений водою);
п – кількість лап (не менше двох),
z –кількість ребер в одній лапі (одне або два);
σс.д. – допустима напруга на стиск (можна прийняти рівною 100 МН/м2);
l – виліт опори, м;
k – коефіцієнт, який спочатку приймають рівним 0,6, а потім