• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Паралельне проектування

При паралельному проектуванні, як і у випадку центрального проектування, беруть площину проекцій П₁, а замість центра проекцій S задають напрямок проектування.

Задаємо напрямок проектування S не паралельно площини П₁ вважаючи, що точка S – центр проектування, віддалена в нескінченність. Оригінал проектування та ж фігура АВС, розташована в просторі (рис. 2)..

Щоб спроектувати фігуру АВС, проводимо через точки А, В, С паралельно напрямку проектування S промені, що проектують, до перетинання їх із площиною проекції П1, у точках А1, В1, С1. Точки А1, В1, С1, з'єднаємо прямими лініями, одержимо фігуру А1, В1, С1; це буде паралельна проекція фігури АВС на площину П1. Це процес паралельного проектування. Якщо оригіналом є пряма лінія, то всі проектуючи промені точок цієї прямої будуть розташовуватися в одній площині, яка називається

Рисунок 2

проектуючою площиною.Площина Р, що проходить через проектуючи прямі ВВ₁ і СС₁ перетинає площину проекції П₁ по прямій. Цю пряму можна розглядати як проекцію прямої, заданої точками В і С.

Залежно від напрямку проектування S до площини проекцій паралельне проектування розділяють на прямокутне(ортогональне) і косокутнепроектування.

Прямокутне проектування,коли напрямок проектування S ізплощиною проекцій становить прямий кут.

Косокутне проектування,коли напрямок проектування становить із площиною проекцій кут менше 90° .

1.3 Ортогональні проекції та система прямокутних координат, октанти.

Прямокутні проекції.Прямокутне проектування – це окремий випадок паралельного проектування. Метод ортогональних проекцій називають методом Монжа, тому що вперше він був викладений Гаспаром Монжем. Цей метод є найпоширенішим при складанні технічних креслень. Він не дає наочності зображення, але є простим і зручним при виконанні креслення, дає високу точність і легкий для вимірювання.

Метод Монжа – це прямокутна паралельна проекція на дві взаємно перпендикулярні площини проекцій. Такий комплекс двох зв'язаних між собою ортогональних проекцій виявляє положення предмета, що проектується в просторі. Таке креслення називають комплексним кресленням.

При виконанні, ортогонального креслення для однозначного визначення оригінала у просторі необхідно мати три взаємно перпендикулярні площини проектування П₁ П₂ П_3. Просторова модель координатних площин проекцій (рис. 3).

Площина П1 – горизонтальна площина проекції; Площина П2 – фронтальна площина проекції; Площина П3 – профільна площина проекції; Лінії перетину площин проекцій утворять осі координат . Вісь х називають віссю абсцис, вісь у – віссю ординат, вісь z – віссю аплікат. Точка перетину координатних осей береться за початок координат і позначається буквою О (перша буква латинського слова Origo – початок). При цьому позитивним напрямком осей координат вважають для осі х – вліво від

Рисунок 3

початку координат, для осі у вбік глядача від площини П₂, ось z нагору від площини П₁. Протилежні напрямки осей вважаються негативними.

Координатні площини розділяють простір на вісім частин – октантів. Октанти умовно прийнято нумерувати римськими цифрами. Кожний з октантів є прямокутним тригранником, у якого гранями служать частини площин проекцій (називаються полами), а ребрами координатні осі. Для технічних креслень використовують перший октант.

1.4 Перехід від простору до плоскої системи – метод Монжа.

Площинна модель координатних площин проекцій (епюр)

Користуватися просторовим макетом для відображення ортогональних проекцій геометричних фігур незручно через його громіздкість, а також через те, що на площинах П₁ і П₃ буде перекручування форми й розмірів фігури, що проектується.

Тому замість зображення на кресленні просторового макета користуються епюром, тобто кресленням, складеним із двох або більше пов'язаних між собою ортогональних проекцій геометричної фігури.

Перетворення просторового макета в епюр здійснюється шляхом сполучення площин П₁ і П₃ із фронтальною площиною проекцій П₂. Для сполучення площини П₁ повертаємо її на 90° навколо осі х за годинниковою стрілкою. А профільну площину П₃ повертаємо навколо осі z також на кут 90° проти годинникової стрілки. Разом з полами проекцій буде переміщатися й ось у, при цьому ось у, що належить горизонтальній площини проекцій, після оберту сполучиться з віссю z, а ось у профільної площини з віссю х.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. VII. Етап проектування
3. VII. Етап проектування
4. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
5. Варіантне проектування будівельного виробництва.
6. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
7. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
8. Вибір способу виготовлення заготовки. Попереднє проектування заготовки.
9. Види архітектурного проектування
10. Вимоги щодо проектування електрообладнання для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон
11. Виникнення і розвиток землевпорядного проектування
12. Вихідні дані для проектування

Переглядів: 4409