МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розміщення та розселення населення. Урбанізація та її проблемиСучасна карта розміщення населення світу свідчить про велику нерівномірність в заселеності території Землі. Сьогодні людство проживає на площі 136 млн. км2 (із 149 млн. км2 всієї суші). Більше 2/3 населення сконцентровано на 8% суші (долини великих рік Південної, Південно-Східної та Східної Азії, долина Нілу в Африці, промислові райони Європи, Північної Америки), близько 85% проживає в східній півкулі (в Європі, Австралії та Океанії в таких районах живе понад 90% населення), 60% - в помірному поясі північної півкулі, понад 50% - на низині й майже 1/3 – в приморській смузі (приблизно до 200 км розміщується половина населення Землі). В Мексиці, Перу, Болівії, Афганістані понад 2/3 населення проживає в районах з висотою понад 1000 м. Великі коливання спостерігаються у великих регіонах: в Європі – 103 чол. км2 , Азії – 118, в Південній та Північній Америці – 22, в Австралії і Океанії – 4. Середня щільність населення в світі близько 42 чоловіка на 1 км2. До країн, які мають саму високу щільність населення, відносяться: в Азії – Бангладеш (868 чол. на 1 км2) і Південна Корея (464), в Америці – Пуерто-Рико (415), в Європі – Нідерланди (416). До числа найбільш великих нагромаджень населення в сучасному світі можна віднести: а) південноазіатське (Індія, Бангладеш, Пакистан, Шрі-Ланка); б) південно-східно-азіатське (Індонезія, Таїланд, Філіппіни, Малайзія); в) східно-азіатське (Китай, Японія, Південна Корея, КНДР); г) атлантичне (на північно-сході США); д) європейське. На розміщення населення впливають наступні фактори: природні умови (рельєф, клімат тощо); зайнятість населення в сільському господарстві, наприклад, райони рисосіяння на поливних землях в Північній і Північно-Східній Азії; розвиток промисловості (Європа, США, Канада, Японія, Китай, Австралія, РФ тощо); тяжіння населення до транспортних і торговельних шляхів. Розселення – розміщення населення на території та форми його територіальної організації у вигляді систем населених місць з їх взаємовідносинами. Розселення віддзеркалює процес поділу й перерозподілу населення на території у вигляді існуючої на даний час територіальної мережі поселень Факторами розселення є: демографічні – природний і механічний рух, структура, розміщення населення й трудових ресурсів; економічні – розвиток виробництва, торгівлі, транспорту, сфери послуг тощо; соціальні – рівень життя населення, соціальні нормативи, соціальна інфраструктура, зайнятість населення тощо. В залежності від місця в суспільному поділі праці й функціонального значення поселення поділяються на міські та сільські. Місто – форма розселення населення. Перші міста на Землі з’явилися в ІІІ – І тисячоліттях до н.е. в Єгипті, Месопотамії, Сирії, Індії, Малої Азії, Китаї, Індокитаї, Середземномор’я. Критерії виділення міст в різних країнах різні. В Японії містами вважаються поселення з більш ніж 50 тис. жителів, в США – 25 тис., Нідерландах – 20 тис., Україні – 10 тис., Непалі – 5 тис., Малайзії – 1 тис. тощо. В процесі еволюції форм розселення на зміну містам приходять агломерації. Міська агломерація – система поселень, які розміщені на визначеній території та поєднані між собою політичними, трудовими, культурно-побутовими, виробничими, організаційно-господарськими, адміністративно-управлінськими та іншими зв’язками. Великими агломераціями є: Мехіко – 25,6 млн. чоловік, Сан-Паулу – 24,0, Токіо – 20,2, Шанхай – 17,0, Нью-Йорк – 16,8, Калькутта – 16,5, Джакарта – 14,0, Дакка – 13,5 та інші. Міське населення зростає за багатьма причинами, серед яких головними можна назвати відтік людей із сільської місцевості в міста, перебудова частини сільських поселень в міські. Сільське розселення – форма територіальної організації життя населення на позаміській території у вигляді сукупності сел., населених місць різних типів. В більшості країн головну частину такого розселення складають сільськогосподарські сільські поселення. Існують і несільськогосподарські сільські поселення: лісопромислові, лісоохоронні, транспортні, рекреаційні, агропромислові. Сільське населення переважає в таких країнах, як Бангладеш, Індія, Індонезія, Китай, в багатьох країнах Африки тощо. Існують дві головні форми сільського розселення: групова та розсіяна. Групова (сільська) форма розселення переважає в країнах СНД, Європи, Китаї, Японії тощо. Ферми найбільш розповсюджені в США, Канаді, Австралії. Є й змішані форми розселення. В районах кочового тваринництва постійні поселення відсутні. Важливішим соціально-економічним процесом сучасності є урбанізація, яка уявляє собою процес росту ролі міст в розвитку суспільства. Рушійні сили урбанізації наступні: розвиток продуктивних сил, науково-технічний і соціальний прогрес, розширення кордонів суспільного поділу праці, зростання продуктивності праці. Етапи урбанізації: ХVІІІ – кінець ХІХ ст. – локальні процеси урбанізації охоплюють деякі країни Західної Європи (особливо Велику Британію) та Північної Америки; перша половина ХХ ст. – зростання міст і міського населення в більшості регіонів світу, урбанізація здобуває глобальні масштаби; друга половина ХХ ст. – характеризується інтенсивною урбанізацією в умовах науково-технічної революції; перша половина ХХІ ст. – НТР, роботизація і кібернетизація виробництва та людської діяльності будуть визначати переваги соціально-екологічних факторів над виробничими та технічними. Динаміка урбанізації виглядає наступним чином: 1800 р. – 5,1% міського населення; 1950 р. – 29,2%; 1850 р. – 6,3%; 1990 р. – 45,2; 1900 р. – 13,3%; 2000 р. – 51,1%. Зараз, в ХХІ ст., майже 2/3 населення земної кулі живе в містах і великих населених пунктах. Це дуже багато в порівнянні з недавнім минулим. Тільки за останні 40 років кількість міських жителів подвоїлося. Зростання міст і поселень міського типу продовжиться й в наступному столітті. Більшість міст буде знаходитися в Латинській Америці, Азії та Африці (рис. 4). Вищою ланкою процесу урбанізації стали мегаполіси – гігантське нагромадження агломерацій і міст, які злилися одне з одним, наприклад, Босваш (північно-схід США) – агломерації Бостона, Нью-Йорка, Філадельфії, Вашингтона й ін. з населенням понад 50 млн. чоловік; Токайдо – агломерації Токіо, Йокогами й ін. з населенням понад 60 млн. чоловік; англійський – агломерації Лондона, Бірмінгему, Манчестеру, Ліверпуля й ін. з населенням понад 35 млн. чоловік; Рейнський – Нідерланди – Германія: Рандстад, Рур, Майн й ін. з населенням понад 3 млн. чоловік тощо. Проблеми урбанізації: в країнах, що розвиваються, урбанізація прийняла особливо стрімкий і некерований характер; вибуховий ріст міст йде з утворенням хрущоб із антисанітарними умовами життя – бідонвілів у франкомовній Африці, фавел в Бразилії, геджеконду в Туреччині тощо; проявляється криза міст - концентрація промисловості й автомобільного транспорту різко погіршила екологічні умови життя в них; в подальші роки може виникнути необхідність формування багатофункціональної основи розвитку структури міст.
Читайте також:
|
||||||||
|