• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Показники рівня життя. Соціальна та професійна структура населення. Зайнятість населення.

Значення показників рівня охорони здоров’я відображають велику нерівність між різними країнами світу. Один із самих важливих показників – відсоток народжених дітей під наглядом лікаря. Цей показник досягає 100% практично у всіх високорозвинених країнах, в Китаї він складає 95%. Показники менше 50% мають 32 країни. Зокрема, в Індії з її великою чисельністю населення тільки 31% дітей народжується під наглядом лікаря, в Пакистані – 35%. Показник 10% й нижче мають Ефіопія, Афганістан, Бангладеш, Непал, в Сомалі – 2%. Це свідчить про низький рівень охорони здоров’я в афро-азіатських країнах.

Показники рівня освіти. Частка неграмотних серед населення старше 15 років у багатьох країнах світу доволі висока. В світі близько 1 млрд. чоловік неграмотні. Понад 60% неграмотних в 7 країнах, 50% і більше – в 20 країнах Африки та Азії. В Індії неграмотне населення складає 38%, в Китаї – 16%. Стовідсоткова грамотність досягнута в країнах СНД, в США, Канаді, Австралії, Японії й більшості європейських країн. В розвинених країнах школи доступні для всіх дітей, й майже всі жителі, за рідким виключенням, вміють читати та писати. В країнах, що розвиваються, школу відвідує небагато дітей, цьому рівень грамотності там набагато нижчий. Як правило, у відсталих країнах дівчата мають менше можливостей відвідувати школу, ніж хлопчики. Це серйозна проблема для нашого перенаселеного світу, так як доказано, що чим вище у жінки рівень освіти, тим менше дітей вона хоче мати. ЮНЕСКО і ВОЗ періодично проводять дослідження рівня життя та життєздатності народів в залежності від тривалості життя в країні, соціально-економічній політики уряду й екологічної ситуації. Коефіцієнт життєздатності визначається за п’ятибальною шкалою. В жодній країні світу цей коефіцієнт не досягає 5 балів. Інші значення коефіцієнту життєздатності розподіляються наступним чином:

· 4 бали – в Швеції, Нідерландах, Бельгії, Данії;

· 3 бали – в Японії, США, Німеччині й інших розвинених країнах;

· 2 бали – (в тому випадку потребує регулювання роздрібних цін на продовольство, медикаменти, медичні послуги) – в Бразилії, Аргентині, Китаї, Туреччини (усього 15 країн);

· 1,7-1,9 бали – в Росії, Україні, інших країнах СНД (Росія в 1992-1993 рр. отримала 1,4 бали);

· 1,5-1,6 бали – в Боснії, Афганістані.

Показник нижче 1 балу – це, за суттю, смертний вирок нації, яка приречена на вимирання або деградацію.

Соціальна й професіональна структура населення. Зайнятість. Протягом ХХ ст. у світі змінилася соціальна структура населення. Наприклад, кількість підприємців у Великій Британії зменшилася з 8% в ХІХ ст. до 1,4% - в 1970 р. В розвинених країнах знизилася також кількість мілких приватних власників. Разом з тим, сформувався державно-політичний клан, який поєднав економічну та політичну владу, появилася державна еліта, яка включає керівників націоналізованих й змішаних компаній. Важливу роль відіграють менеджери великих і середніх компаній. Виділяють середній клас суспільства – мілкі міські та сільські власники, заможне селянство, наукова й технічна інтелігенція. Зміни в соціальній структурі впливають на розподіл людей за характером трудової діяльності - самостійної та суспільної. В економічно розвинених державах 90% працездатного населення зайнято в суспільному виробництві. Частина економічно активного населення, зайнятого в сільському господарстві, постійно зменшується на 5-10% щорічно. В 60-ті роки в країнах світу прискорився ріст безробіття. В 1992 р. його рівень коливався в межах 6-11% від кількості працездатного населення країни. Основними факторами посилення безробіття стали структурні зміни виробництва внаслідок науково-технічного прогресу, впровадження нових технологій, роботизації й використання ЕОМ, а також кризовий стан деяких галузей промисловості. Для багатьох країн характерна неповна зайнятість. Також на рівень безробіття впливає міграція світових трудових ресурсів.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
3. IV група- показники надійності підприємства
4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
5. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
6. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VII. Професійна кооперація
10. VІ. План та організаційна структура заняття
11. А. 5-7 день життя.
12. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.

Переглядів: 893