МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Верховенство права(ч.1 ст.8 КУ, ст. 8 КАС). Суд повинен давати таке тлумачення закону, яке було б справедливим. Рішення КСУ у справі про призначення судом більш м’якого покарання 2.11.2004 Принцип законності (п. 1 ч.3 ст. 129 КУ, ст. 8 ЦПК, ст. 4 ГПК, ст. 9 КпАС). Принцип поєднання одноособового і колегіального вирішення справи (ч. 2 ст. 129 КУ, ст. 15 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», ст. 18 ЦПК, ст. 4-6 ГПК, ст. 23, 24 КпАС, ст. 17 КПК). Справи в суді першої інстанції, як правило, розглядаються одноособово, але в найбільш складних випадках (визначено Законом) справи розглядаються колегіально, наприклад: · адміністративні справи, предметом оскарження яких є рішення найвищих органів влади; · більшість виборчих спорів; · кримінальні справи, де розглядаються злочини, в яких покарання більше ніж 10 років позбавлення, - справа може розглядатися колегіально за клопотанням підсудного; · де довічне позбавлення – обов’язково розглядаються колегіально + народні засідателі. Такі положення можна знайти в процесуальних кодексах. Усі справи щодо перегляду рішень вирішуються колегіально. Принцип участі народу у здійсненні правосуддя (присяжні та народні засідателі). (ч. 4 ст. 124, ч.? ст. 127 КУ; ч1 ст15 ЗУ «Про судоустрій…», ч 2 ст. 18, ч 2, 4 ст. 234 ЦПК; ст.17, 259 КПК). Народні засідателі залучаються: Цивільні справи щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, визнання безвісно відсутньою, надання псих допомоги у примусовому порядку, справи про усиновлення, про направлення у туберкульозний диспансер – один професійний судді та два народні засідателя. Кримінальні справи щодо довічного позбавлення волі – два професійні судді та три народні засідателі. Народний засідатель має рівні права з суддями. 1 голос засідателя = 1 голос судді. Суд присяжних у нас не функціонує. Англо-саксонська модель – присяжні утворюють окреме журі, і без участі судді вирішують питання факту (винен \ не винен). Професійний суддя на основі вердикту присяжних ухвалює вирок. США, Англія, Росія, Іспанія. Фільм «12». Європейсько-континентальна модель – присяжні \ шефени (Німеччина) \ асизи утворюють з суддею єдину колегію, вирішують всі питання з суддею. (Україна, Німеччина) Гласність та відкритість судового процесу (п7 ч3 ст129 КУ; ст11 ЗУ «Про судоустрій…»; ст6 ЦПК; ст4-4 ГПК; ст12 КАС; ст20 КПК). Гласність – вимагає від суду забезпечити усім особам, які мають юридичний інтерес (якщо таке рішення може вплинути на обсяг її прав та обов’язків у результаті вирішення справи) можливість брати участь у вирішенні справи: Має бути повідомлена про засідання, бути заслухана, знати про всі рішення щодо даної справи. Антонім «гласності» - «таємність». Відкритість – вільний доступ громадськості до судового розгляду та рішень суду; такий доступ може бути обмежено відповідно до Закону в інтересах збереження державної таємниці, чи інших видів таємниць, які охороняються законом (листування, банківська, комерційна…). ЗУ «Про доступ до судових рішень» Диспозитивність (ст11 ЦПК, ст11 КАС, ст16-1, 275 КПК). Суд зобов’язаний вирішувати лише ті питання, про вирішення яких просять учасники спору, суд з власної ініціативи не має право відкривати якісь справи. Суд не може виходити за межі вимог сторін у справі. Сторони можуть вільно розпоряджатися своїми права щодо вирішення спору: укладення мирової угоди, визнання рішення, оспорювання рішення. «На нет и суда нет». Змагальність сторін (п4 ч3 ст129 КУ; ст10 ЦПК; ст4-3 КПК; ст11 КАС, ст16-1 КПК). Покладає обов’язок на сторін доводити перед судом ті обставини, щодо яких існує спір. Доказову базу формують сторони. Вони й доводять перед судом переконливість своєї позиції, а завдання суду – вирішити спір. Протилежністю принципи є розшуковий \ інквізиційний принципи. Суддя – слідчий, самостійно шукає докази. Рівність учасників судового процесу перед законом і судом (п2 ч3 ст129 КУ; ст9 ЗУ «Про судоустрій…», ст5 ЦПК; ст4-2 ГПК, ст19 КАС, ст15, 261 КПК). Рівність перед законом – рівні права та рівні обов’язки, але вони не однакові! Рівність перед судом – суд не повинен створювати необґрунтованих переваг. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду (п. 8 ч. 3 ст. 129 КУ, ст. 14 ЗУ «Про статус…», ст. 13 ЦПК, ст.. 13 КАС) Апеляційне – подання скарги на судове рішення суду першої інстанції з мотивів неправильного встановлення обставин у справі або порушення норм матеріального \ процесуального права. Касаційне оскарження – подання скарги до суду касаційної інстанції на судові рішення суду апеляційної інстанції, а при потребі і суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального чи процесуального права. Принцип обов’язковості судових рішень (ч5 ст124, п1 ч3 ст129 КУ, ст15 ЗУ «Про судоустрій…», ст14 ЦПК, ст45 ГПК, ст14 КАС) Невиконання судових рішень – підстава про притягнення особи до відповідальності: штраф \ адмін. відп \ крим. відп Читайте також:
|
||||||||
|