Місцеві фінанси в економічній системі держави

Місцеві фінанси і державні фінанси – це нетотожні поняття. Місцеві фінанси не включаються до складу державних фінансів, хоча й тісно з ними пов’язані. Фінанси місцевих органів влади підпорядковані державним фінансам, оскільки сучасна держава визнає обсяг функцій місцевого самоврядування та правове поле місцевих фінансів.

Державні фінанси і місцеві фінанси є інструментами реалізації функцій інститутів організації суспільного життя – держави та місцевого самоврядування. Під інститутами тут слід розуміти сукупність організаційних структур, які забезпечують функціонування державних та місцевих органів влади. Структуризація місцевих та державних фінансів дає змогу не лише показати сукупність фінансових відносин, що характеризують економічну сутність місцевих та державних фінансів, а й виявити характер взаємозв’язків між елементами структури.

З огляду на демократичні процеси, які відбуваються в Україні, дедалі більшу роль у задоволенні соціальних інтересів і потреб відіграють фінансові ресурси місцевого сектору, але у тісному взаємозв’язку з державним. І ті, й інші фінанси обслуговують не приватні, а суспільні інтереси. Задоволенню соціальних інтересів і потреб сприяють фінансові ресурси громадських організацій і установ: спортивних товариств, партій, профспілок, доброчинних фондів тощо, а також фінансові ресурси комунальних підприємств, комунальних банків та інших фінансово кредитних установ, фінансові ресурси підприємств різних форм власності, що використовуються ними на фінансування соціально-культурних і житлово-комунальних об’єктів.

Також велику роль у взаємозв’язку між державними та місцевими фінансами грає їх основа, тобто бюджети, які являють собою грошовий фонд формування і використання грошових ресурсів відповідних рівнів управління державними структурами. Функціонування державних та місцевих фінансів невіддільне від держави. Їх необхідність зумовлена тим, що з будь-якого типу економічної системи основним призначенням держави є забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути задоволені через ринковий механізм, тобто через попит і пропонування, а також особисто кожним громадянином з огляду на відповідні об’єктивні причини. До цих потреб належать, зокрема, структурна перебудова економіки, захист навколишнього середовища, оборона правопорядок, проведення фундаментальних наукових досліджень загальна освіта, підготовка кадрів, соціальне забезпечення і страхування, охорона здоров’я тощо. Виходячи з цього держава будує свою фінансову політику, визначаючи рівень втручання у господарську діяльність виробничих структур і соціального забезпечення своїх громадян. Таким чином місцеві та державні фінанси впливають на те, яка частка валового внутрішнього продукту має зосереджуватися у фінансових інституціях створюваних державою.

Як державні фінанси, так і місцеві фінанси мають публічний характер.

Державні фінанси в багатьох перехідних формах проникають у фінанси місцевих органів влади, беруть участь у їх формуванні.

На державних фінансах лежить функція збалансування фінансів місцевих органів влади.

На данному етапі в Україні важливо знайти такі форми взаємодії державних і місцевих фінансів, за яких буде гарантовано фінансову автономію місцевої влади й ефективність усіх публічних фінансів.

Територіальна громада: правовий статус та функції

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Територіальна громада – це сукупність громадян України, котрі спільно проживають у міському чи сільському поселенні, мають колективні інтереси і визначений законом правовий статус. На відміну від простої територіальної одиниці, поселення, яке має статус територіальної громади, наділяється певними правами. Передусім, це право на самоврядування.

Функції територіальної громади відображаються у Конституції України (стаття 143). Територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування:

· управляють майном, що є в комунальній власності;

· затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку, контролюють їх виконання;

· затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання;

· встановлюють місцеві податки і збори згідно із законом;

· забезпечують проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів;

· утворюють, реорганізують і ліквідують комунальні підприємства, організації й установи, а також здійснюють контроль за їхньою діяльністю;

· вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Територіальна громада має такі правові ознаки:

· наділяється правом юридичної особи;

· може бути суб’єктом цивільно-правових відносин;

· має право здійснювати господарські операції, набувати і відчужувати майнові права, входити в зобов’язання, вести процеси, стягувати примусові збори зі своїх членів на задоволення спільних потреб;

· має право на формування власного бюджету, створення позабюджетних, валютних, страхових, резервних та інших цільових фондів грошових ресурсів;

· є суб’єктом підприємницької діяльності у сфері надання громадських послуг;

· має право бути засновником підприємств, мати частку в статутних фондах господарських товариств, отримувати доходи від дивідендів;

· є суб’єктом фінансово-кредитних відносин, може розміщувати місцеві позики, отримувати кредити в банківських установах і надавати кредити фізичним і юридичним особам, має право створювати комунальні банки, довірчі та страхові товариства, пенсійні фонди та інші комунальні фінансово-кредитні установи, виступати гарантом кредитів;

· територіальна громада користується, володіє та розпоряджається майном комунальної власності.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об’єктивні передумови виникнення місцевих фінансів	\|	Склад місцевих бюджетів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.