Представництво та його види

Представництво – правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє. (ст. 237 ЦКУ)

Представник може вчиняти лише ті правочини, які має право вчиняти особа, яку він представляє. Правочин, вчинений представником створює, змінює та припиняє цивільні права та обов’язки для особи, яку він представляє.

Представник може передоручити свої представницькі зобов’язання іншій особі лише у виключних випадках та лише з повідомленням особи, яку він представляє. Якщо правочин вчинений з перевищенням представником наданих йому повноважень, він вступає в дію лише зі схвалення особи, яку представляють.

Існують таки види представництва:

1. Представництво за законом – батьки та опікуни є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей чи недієздатних осіб.

2. Комерційне представництво – комерційним представником є особа, яка самостійно постійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.

3. Представництво за довіреністю – ґрунтується на договорі, довіреності чи акті органу юридичної особи.

Представництво треба відрізняти від посередництва. Представництвовиникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актамицивільногозаконодавства. (так батьки є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей).

Посередництво ґрунтується на угодах, що укладають певні суб’єкти господарських, цивільно -правових, фінансово-правових, трудових, міжнародних та інших правовідносин.

Чинне законодавство вирізняє декілька видів договорів, які можна віднести до посередницьких, тобто до тих, де між двома сторонами виникає проміжна ланка - посередник:

- договір комісії (глава 69 ЦКУ). За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

- доручення(гл. 68 ЦКУ): одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

- у главі 31 Господарського кодексу України визначається комерційне посередництво (агентська діяльність) - підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Зовнішньоекономічній діяльності більше притаманний такий вид посередницького договору, як договір консигнації, що є підвидом договору комісії. Законодавством також визначається: посередництво у працевлаштуванні на работу за кордоном; посередницька діяльність з приватизаційними паперами; посередництво брокерів під час укладання угод шляхом прийняття доручень (наказів) клієнтів біржі й підшукування відповідних контрагентів; посередництво у страховій справі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття правочину	\|	Підстави виникнення та здійснення цивільних прав та обов’язків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.