• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підстави виникнення та здійснення цивільних прав та обов’язків.

Довіреність. Оформлення довіреності.

Довіреність – письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. (ст. 244 ЦКУ)

Метою представництва за довіреністю є здійснення законних потреб та інтересів, захист прав і свобод, виконання обов’язків від імені особи, яку представляють.

Зміст довіреності визначається в кожному конкретному випадку завданнями та повноваженнями представника.

За обсягом та змістом довіреності можуть бути одноразовими, багаторазовими та загальними або генеральними. Строк довіреності встановлюється у самій довіреності.

Форма довіреності письмова, а її засвідчення повинно відповідати формі, у якій, згідно закону, вчинюється правочин (д-р купівлі-продажу нерухомості засвідчується нотаріально. відповідно й довіреність повинна бути засвідчена нотаріально). Необхідним є нотаріальне засвідчення довіреності і у випадку передоручення.

Довіреність на одержання заробітної платні, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів, поштової кореспонденції може бути посвідчена посадовою особою організації де працює чи навчається довіритель, або за його місцем проживання (ЖЕК).

Представництво за довіреністю припиняється у разі:

- закінчення строку довіреності

- скасування довіреності довірителем

- відмова представника у вчиненні дій за довіреністю

- припинення юридичної особи, яка видала чи отримала довіреність

- смерті, оголошення померлою, визнання недієздатною особи, яка видала чи отримала довіреність.

Особа, яка видала довіреність може її скасувати у будь-який час, про що вона повинна негайно повідомити представника. Аналогічно й представник може відмовитися вчинювати дії, передбачені довіреністю.

Підставами виникненняцивільних прав та обов’язків є:

- юридичні факти -конкретні життєві обставини з якими акти цивільного законодавства України пов’язують виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

- дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки;

- договори та інші правочини;

- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають:

- безпосередньо з актів органів державної влади, органів АРК або органів місцевого самоврядування;

- з рішення суду;

- настання або ненастання певної події.

Здійснення цивільних прав -реалізація тих можливостей, які надаються законом або договором суб’єктам цивільних правовідносин.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа може відмовитися від свого майнового права або передати його іншій особі.

Цивільні права завжди здійснюються шляхом вчинення активних дій. Разом з тим, нездійснення своїх цивільних прав особою не є підставою для їх припинення, крім випадків встановлених законом (так кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки встановлені ЦКУ, позбавляється права вимоги).

За правовим значенням вчинюваних дій способи здійснення цивільних прав поділяють на фактичні та юридичні.

Фактичними способами здійснення цивільних прав є дія або сукупість дій, які не створюють, не змінюють і не припиняють цивільних прав та обов’язків, тобто не мають ознак правочину (наприклад, управління автомобілем, проживання у власному будинку). Юридичними способами здійснення цивільних прав є дія або сукупність дій, які створюють, змінюють або припиняють цивільні права та обов’язки, тобто мають ознаки правочину. Юридичні способи здійснення цивільних прав за кількістю сторін поділяють на:

- здійснення цивільних прав односторонніми діями (створення твору, прийняття спадщини);

- здійснення цивільних прав двосторонніми діями (укладення договору купівлі-продажу);

- здійснення цивільних прав багатосторонніми діями ( договір простого товариства ).

У ЦКУ встановлено презумпцію добросовісності та розумності здійснення цивільних прав.

Виконанням цивільних обов’язків забезпечується здійснення цивільних прав. Цивільні обов’язки виконуються вчиненням дій або утриманням від певних дій у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується: засобами заохочення; засобами цивільно-правової відповідальності, які встановлені договором або актом цивільного законодавства; засобами забезпечення виконання зобов’язання, встановленими ЦКУ. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї.

Межі здійсненняцивільних прав пов’язані ізвиконанням особами наступних обов’язків:

- утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб або які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі;

- утримуватися від дій, які могли б завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

- додержуватися моральних засад суспільства;

- не використовувати права з метою неправомірного обмеження конкуренції, запобігати недобросовісної конкуренції), не зловживати монопольним становищем на ринку.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вказаних меж, суд може зобов’язати її припинити зловживання своїми правами.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
3. Алгоритм здійснення купівлі
4. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
5. Безпосередньо збутові ризики та причини їх виникнення
6. Біохімічна гіпотеза виникнення життя.
7. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
8. Бюджетне регулювання, його сутність та методи здійснення
9. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
10. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування
11. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
12. Велика депресія 1929–1933 рр. і економічний розвиток країн у 30-х рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства

Переглядів: 919