Топологічні поняття в електричних колах.

Лекція 2

План лекції:

1.3. Топологічні поняття в електричних колах.

1.4. Класифікація електричних кіл.

1.5. Основні закони теорії електричних кіл.

Схема електричного кола визначає склад пасивних і активних ідеалізованих схемних елементів, моделюючих реальне коло в границях даної задачі, параметри цих елементів і засоби їх з’єднання між собою.

При зображенні схем вважається, що з’єднувальні провідники елементів та місця їх сполучення не володіють опором, індуктивністю і ємністю.

Засіб зображення схемних елементів і їх взаємне положення на схемі не впливає на характер фізичних процесів у колі.

Зовнішні виводи елементів та окремих частин кола називають полюсами. В залежності від числа полюсів елементи та частини кіл поділяються на двополюсники та багатополюсники (триполюсники, чотириполюсники …). Шляхом з’єднання двополюсників та багатополюсників утворюється електричне коло.

В залежності від характеру з’єднання ідеалізованих двополюсників розрізняють нерозгалужені та розгалужені електричні кола. У нерозгалуженому колі усі елементи з’єднані послідовно і крізь них протікає один і той самий струм.

З’єднання ідеалізованих двополюсників, при якому напруга на всіх елементах однакова, називається паралельним.

Розгалужене електричне коло складається із послідовно та паралельно з’єднаних елементів і має не менше трьох відмінних струмів. Таке з’єднання елементів називають змішаним.

З’єднання елементів, яке зображено на рис. 1.15,а називається з’єднанням трикутником, а на рис. 1.15,б - з’єднанням зіркою.

Але треба розуміти, що в більшості випадків елементи з’єднані більш складним засобом: ні послідовно, ні паралельно, ні трикутником, а ні зіркою.

Характер з’єднання ідеалізованих схемних елементів визначає топологічні (структурні) властивості кола, для опису яких використовуються такі поняття як вітка, вузол, контур.

Вітка– це частина електричного кола, яка складається із одного чи декількох послідовно з’єднаних елементів, струм вдовж якої у будь-яку мить часу має одне й теж значення (рис. 1.16).

Вузол електричного кола – це місце з’єднання трьох і більше віток. На схемах вузол позначається жирною крапкою (рис. 1.17,а), якщо до нього підходить тільки три вітки, або декількома крапками в разі під єднання до вузла багатьох віток (рис. 1.17,б)

Вітки між собою відділяються вузлами, а вузли між собою відділяються вітками.

Вітки, які приєднані до однієї пари вузлів, називаються паралельними (рис. 1.18).

Контур електричного кола – це будь-яке замкнене окреслення, що проходить через низку віток та вузлів.

Контури поділяються на прості і складні. Прості контури не містять в собі інших контурів.

На рис. 1.19 наведено приклад схеми розгалуженого електричного кола. Дане коло містить 5 вузлів, 9 віток і 5 простих контурів. Чи буде лінія з’єднання віткою? Ні, не буде, тому що між цими точками схеми нема елементів, а точки 1 і - це один вузол.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Елементи електричних кіл.	\|	Основні закони теорії електричних кіл.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.