• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правила оформлення конспекту.

Етапи конспектування з друкованого джерела.

1. Попередньо перегляньте матеріал,виявіть особливості тексту, його характер, складність, насиченість незнайомими термінами. Виберіть відповідний різновид конспектування.

2. Знову прочитайте текст і ретельно проаналізуєте його. Визначте тему і головну думку висловлювання Така робота з матеріалом дасть вам можливість відокремити головне від другорядного, розділити інформацію на складові частини, розташувати її в потрібному порядку. Використовуйте закладки - це відмінна допомога.

3. Позначте основні думки тексту, вони називаються тезами. Їх можна записувати як завгодно - цитатами (у випадку, якщо потрібно передати авторську думку) або своїм власним способом.

!!!Проте пам'ятайте: насичувати текст цитатами можна тоді, коли ви використовуєте текстуальні конспекти. Крім того, витяги з тексту завжди укладайте в дужки і позначайте посиланням на джерело та автора.

Стосовно роботи з науковим текстом українська мовознавець Галина Онуфрієнко радить:

- читати текст з олівцем у руках;

- ознайомлюватися з бібліографічним описом тексту;

- переконатися в розумінні всіх слів, термінів, терміносполук, фраз;

- осмислювати здобуту інформацію, опираючись на отримані знання і досвід;

- самостійно добирати приклади, що також ілюструють головні ідеї (думки) тексту;

- перечитувати найважливіші за змістом фрагменти тексту і ті, що не зовсім зрозумілі або викликають певний сумнів;

- письмово передавати основну інформацію наукового тексту.

1. У конспекті обов'язково виділяються окремі частини. Необхідно розмежовувати заголовки, підзаголовки, висновки, відокремлювати одну тему від іншої.

2. Виділення можна робити підкресленням, іншим кольором (тільки не слід перетворювати текст на строкаті картинки).

3. Рекомендується робити відступи для позначення абзаців і пунктів плану, пробільні рядки для відділення однієї думки від іншої, нумерацію.

4. Якщо визначення, формули, правила, закони в тексті можна зробити більш помітними, їх укладають у рамку. З часом у вас з'явиться своя система виділень.

5. Створюйте ваші записи з використанням прийнятих умовних позначень. 6. Конспектуючи, обов'язково вживайте різноманітні знаки (їх називають сигнальними).

!!!Це можуть бути покажчики та направляючі стрілки, знаки оклику та питання, поєднання PS (післямова) і NB (звернути увагу). Наприклад, слово «отже» ви можете позначити математичної стрілкою =>. Коли ви виробите свій власний знаковий набір, створювати конспект, а після і вивчати його буде простіше і швидше.

6. Не забувайте про абревіатури (скорочення слів), знаки рівності та нерівності, більше і менше.

7. Велику користь для створення правильного конспекту дають скорочення. Однак будьте обачні, адже читання конспекту не повинно перериватися сторонніми діями і роздумами. Краще всього розробити власну систему скорочень і позначати ними в усіх записах одні й ті ж слова (і не що інше). Наприклад, скорочення «г-ти» буде завжди і скрізь словом «говорити», а велика буква «Р» - словом «робота».

2.4. Помітки. Виписки.

Помітка – позначення у вигляді певних знаків, символів важливих для читача (користувача) слів, словосполучень, рядків, речень у тексті.

ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІ ПОМІТКИ В НАУКОВОМУ ТЕКСТІ

! – повна згода з тим, про що йдеться в тексті;

? – незгода з автором, сумнів;

?! – здивування;

NB – дуже важливо;

~ ~ - цікаво, може згодитися;

* - речення, які можна використати як цитати;

Т – термін, визначення терміна в тексті;

Л – назви праць, які слід знайти і прочитати.

Виписки – вибрані з тексту потрібні теоретичні положення, статистичні дані тощо з посиланням на наукове джерело.

Виписки бажано робити на окремих листках, картках, які можна вкладати в окремі папки (такі папки варто завести до розділів і параграфів наукової роботи).

Помітки в науковому тексті і виписки з нього важливо здійснювати паралельно зі складанням плану.

3. ПЛАН. ВИДИ ПЛАНІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО УКЛАДАННЯ.

Складання плану – засіб засвоєння і розуміння прочитаного, шлях до вивчення (складання, підготовки) композиції тексту.

v План укладають під час ознайомлювального читання тексту.

v План не передає фактичного змісту науковго тексту, а лише пропонує певну схему.

Принципи складання плану готового (!!!) наукового тексту:

1) Поділ тексту на смислові блоки (частини);

2) Його форма залежить від змісту тексту, його основної ідеї.

3) Назва пункту плану повинна рокривати сутність виділеної ним частини.

ТИПОЛОГІЯ ПЛАНІВ

І. За інформаційною наповнюваністю розрізняють:

1) прості плани ( складають з основних пунктів-тем, що викладені послідовно і відображають логіку тексту);

2) складні плани (містять основні пункти і підпункти, які конкретизують і деталізують змість пунктів).

ІІ. За мовним оформленням:

1) питальні (у вигляді логічних питань);

2) називні (у формі називних речень);

3) тезові (у вигляді тез);

4) цитатні (як пункти плану використовують речення з тексту).

Робочі плани складають упродовж виконання кваліфікаційної наукової роботи.

План наукової роботи (який у процесі роботи змінюється) перетворюється у результаті на зміст роботи, оформлюваний за низкою вимог, з якими ви ознайомитеся, опановуючи тему «Оформлення результатів наукового дослідження. Курсова (Дипломна) робота».

4. Система скорочень: загальноприйнята й індивідуальна. Загальні правила скорочення слів.(Дивитися Додаток)

Умовні скорочення використовуються:

v під час індивідуального конспектування для збільшення швидкості та більшої наглядності роботи;

v зокрема у наукових роботах для зменшення об’єму тексту на користь змісту.

Скорочення можуть бути:

1) загальноприйняті, наприклад, б-ка – бібліотека, див. – дивись, до .н.е. – до нашої ери, К. – Київ, М. – Москва, рр. – роки, ст. – століття, напр. – наприклад, тощо. !!!Такі скорочення не обов’язково зазначати в переліку умовних скорочень, які в науковому тексті подають на окремій сторінці.

2) індивідуальні !!!у особистому конспекті вони можуть бути доцільними, але більша користь від них тоді, коли вони утворюються за певною системою, про яку автор не забуде.

v Якщо скорочення є новотвором, то після першого згадування в науковому тексті у дужках наводять повну форму.

v Довільні скорочення не повинні бути однозвучними з іншими загальновідомими абревіатурами чи скороченнями.

Перелік умовних позначень друкують у вигляді двох колонок, де ліворуч за алфавітом подають скорочення, праворуч – його детальне пояснення.

Скорочувати можна:

v до рівня абревіатур;

v видалити із слів голосні букви. Без тренування не обійтися, зате через деякий час ви з легкістю будете розуміти, що клвтура - клавіатура і т. д.

v Використовувати загальноприйняті скорочення - фіз-ра, зам, орг.

v Найбільш зручно скорочувати слова по початковій частині, базуючись на корені. Наприклад, коефіцієнт (коеф.), однократний (однокр.).

v В окремих випадках зручно скорочувати записи латинським алфавітом: максимум (max), мінімум (min), або з використанням еквівалентних виразів чи слів англійської мови, наприклад: якщо (if), змінний (var), постійний (const).

!!!Скорочений запис лекції економить сили і час. Але необхідно враховувати два моменти:

1. Занадто скорочене слово може ускладнити подальшу роботу з конспектом;

2. Скорочення багатьох слів підряд, особливо коли це супроводжується вилученням закінчень, приводить до втрати структури фрази: стають не зрозумілими відмінки, роди та числа слів. Тому скорочені слова слід чергувати з нескороченими, або з тими, в яких при скорочені збереглися закінчення.

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
3. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
4. Банк приймає до оплати вимога-доручення від платника протягом 20 календарних днів із дати оформлення його одержувачем.
5. Вантажна митна декларація як основний документ при здійсненні митного оформлення вантажів
6. Види бойових документів і вимоги до їх оформлення
7. Види бойових документів і вимоги до їх оформлення
8. Види графіків та правила їх побудови.
9. Визначення, класифікація і правила побудови індексів
10. ВИМОГИ ДЕРЖСТАНДАРТУ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ.
11. Вимоги до інтонаційного оформлення прочитуваного і декламованого. Прийоми його навчання
12. Вимоги до керівника, правила та принцинципи управління

Переглядів: 5544