МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Формування соціально-трудових відносин.3айнятiсть населення– це певна сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин мiж людьми з приводу забезпечення працездатного населення робочими мiсцями; формування, розподiлу i перерозподiлу трудових pecypciв з метою участi в суспiльно-кориснiй працi i забезпечення розширеного вiдтворення робочої сили. Ця сукупнiсть соцiально-трудових відносин знаходить свiй вияв у певних економiчних категорiях, таких, як iндивiдуальна (сiмейна), колективна трудова дiяльнiсть, процес працi, iнтенсивнiсть та продуктивнiсть працi, мобiльнiсть робочої сили, загальноосвiтня та професiйна пiдготовка кaдpiв, заробiтна плата та iн. Звичайно зайнятiсть визначається як дiяльнiсть громадян, пов’язана iз задоволенням особистих i суспiльних потреб, i така, що, як правило, приносить прибуток. Згiдно iз Законом Украiни “Про зайнятiсть населення” до зайнятого населення належать громадяни [7]: • тi, що працюють за наймом; • тi, що самостiйно забезпечують себе роботою; • обранi i призначенi на оплачуванi посади в органи державноi влади, управлiння i в громадських об’єднаннях; • тi, хто проходить службу в Збройних силах України та інших вiйськових формуваннях, створених вiдповiдно до законодавства України; • тi, хто проходить професiйну пiдготовку, перепiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiї з вiдривом від виробництва; • учнi денних загальноосвiтнiх шкiл i студенти вищих навчальних закладiв. Отже, до зaйнятого населення належать yci громадяни, зайнятi будь- яким видом суспiльно-корисної дiяльностi. Особи працездатного віку, якi працюють, а також незайнятi громадяни, що бажають трудитися i активно шукають роботу, вiдповiдно до класифiкацiї, що застосовується у мiжнароднiй статистицi, належать до категорії “економiчно активного населення”. Особи, що зайнятi іншою корисною діяльністю або просто не бажають брати участi у суспiльному виробництвi, належать до “економiчно неактивного населення”. Кількість зайнятих характеризується рівнем зайнятості, який можна розрахувати двома способами: 1. Частка зайнятих у загальній чисельності населення Рз = Чз / Чн × 100%, (8.1.), де Рз — рівень зайнятості, %; Чз — чисельність зайнятого населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб; Чн — чисельність населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб. 2. Частка зайнятих в економічно активному населенні Рз = Чз / Чеан × 100%, (8.2.), де Чеан — чисельність економічно-активного наслення, осіб. Економічна сутність зайнятостіполягає в тому, що це є діяльнiсть зі створення суспiльного продукту (нацiонального доходу). Практичний висновок з цього простий: чим бiльше зайнятi трудовi ресурси — тим краще використовується трудовий потенцiал країни, а також окремих peгioнів, галузей, пiдприємств, тим бiльше виробляється суспiльного продукту. Це є перша основа, на якiй має базуватись Державна програма зайнятості населення. Соцiальна cутністьзайнятостi поляає в тому, що вона вiдображає не тiльки потребу людей у прибутках, але й необхідність особи в самовираженнi через суспiльно корисну працю, а також вiдображає ступiнь задоволення своїx потреб при певному piвні соцiально-економiчного розвитку суспiльства. Читайте також:
|
||||||||
|