Чинники формування безробіття.

Безробіттямназивається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності населення, яке працює однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.

Кількість (чисельність) безробітних— це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення – це відносний показник його поширеності, який називається ще рівнем безробіття.

За методологією МОП рівень безробіття визначається за формулою:

Рб =Чб / Чеан × 100% (8.4.1),

де Рб — рівень безробіття, %;

Чб — чисельність безробітних, що зареєстровані в службі зайнятості, осіб.

В Україні рівень безробіття можна розрахувати за формулою:

Рб = Чб / Чппв (8.4.2),

де Чппв — чисельність працездатного населення працездатного віку відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.

Безробiття становить макроекономiчну проблему, оскiльки чинники, якi на нього впливають, є передусiм економiчнi, а саме:

• структурні зрушення в економiцi, якi призводять до масштабних змiн у структуpi й кiлькостi попиту на робочу силу i мають особливо тяжкі наслiдки в перiоди стагнацiї або зниження ділової активностi;

• зниження темпів економічного розвитку, що спричинюються до зменшення кiлькостi робочих мiсць, порушення збалансованості чисельності працiвникiв з кiлькiстю робочих мiсць;

• недостатнiй сукупний попит;

• iнфляцiя, яка виявляється в скороченнi капiтальних вкладів (зменшення iнвестицiй призводить до скорочення виробництва, а отже, i зайнятостi), а також у зниженнi реальних доходiв населення, що зумовлює збiльшення пропонування робочої сили за умови зниження попиту на неї;

• спiввiдношення цiн на фактори виробництва, яке веде до переважання працеощадних технологiй;

• сезоннi коливання виробництва, якi викликають змiни в попитi на робочу силу;

• НТП, наслiдки якого посилюють безробiття через комплексний вплив, котрий виявляється, по-перше, у впровадженнi працеощадних технологiй, автоматизацiї виробництва, що витискає велику кiлькiсть неквалiфiкованої працi; по-друге, в ускладненнi виробництва, що неминуче спричинюється до спецiалiзацiї, а отже, збiльшення структурних диспропорцiй мiж попитом i пропонуванням робочої сили.

Соцiальнi чинники:

• недосконале трудове законодавство як результат компромісу мiж вимогами працiвникiв i профспiлок, з одного боку, i державою — з другого, посилює негнучкiсть ринку працi, призводить до скорочення попиту на живу працю в пiдприємцiв, зменшуючи її питому вагу;

• трансфертнi платежi, що впливають як на зниження, так i на пiдвищення безробiття;

• недостатня професiйна i територiальна мобiльнiсть робочої сили;

• недостатнiй розвиток програм зайнятостi;

• низький piвeнь i статус системи освiти, професiйної пiдготовки i перепiдготовки;

• брак iнформацiї про вiльнi робочi мiсця;

• низька економiчна активнiсть рiзних груп населення.

Демографічні чинники:

• зміни в чисельності населення;

• змiни статево-вікової структури.

Наведенi фактори не вичерпують складностi причинно-наслiдкових залежностей безробiття i це тiльки найпоширенiшi її пояснения. Безробiття як результат трансформацiї всієї економiчної системи, соціальних і політичних перетворень – це, певною мірою, новий для вiтчизняної статистики об'єкт, i цим пояснюється складнiсть його вивчення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Види безробіття.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.