End Function

Функція

Ім’яМодуля. Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів

Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів

Виклик процедури

End Sub

Процедури. Типи процедур.

В VBA використовуються процедури двох типів: Sub i Function. Процедури типу Sub можуть повертати як одне так і декілька значень, а процедури типу Function завжди повертають тільки одне значення. Наприклад, функція у = х² приймає значення х а повертає значення у. Будь-яка програма у VBA є процедура типу Sub або Function.

Процедура є самостійною частиною коду, яка має ім’я і може мати параметри, змінювати їх значення і виконувати послідовність інструкцій.

Синтаксис:

[Private | Public] [Static] Sub <ім’я> [<параметри>]

[Інструкції]

[Exit Sub]

[Інструкції]

Параметр

Опис

Public Private Static ім’я Параметри Інструкції

Вказує, що процедура Sub доступна для всіх інших процедур в усіх модулях Вказує, що процедура Sub доступна для інших процедур тільки того модуля, де вона описана Вказує, що локальні змінні процедури Sub зберігаються в проміжках часу між викликами цієї процедури Ім’я процедури Sub, яке задовольняє стандартним правилам іменування змінних Список параметрів, значення яких передаються в процедуру або повертаються з процедури при її виклику. Роздільником у списку параметрів є кома Будь-яка група інструкцій, яка виконується в процедурі Sub

Виклик процедури Sub з іншої процедури можна здійснити декількома способами.

Перший спосіб виклику процедури Sub.

Параметри	Опис
Ім’яПроцедури СписокФактичнихПараметрів	Ім’я процедури, що викликається Список параметрів, які передаються процедурі. Цей список повинен відповідати по кількості і типу списку параметрів, які задаються у процедурі при її визначенні

Якщо необхідно використати декілька процедур з однаковими назвами, при їх виклику через крапку необхідно вказати ім’я модуля, де вони розташовані. А саме:

Другий спосіб виклику процедури Sub.

Цей спосіб здійснюється за допомогою інструкції Call.

Call Ім’яПроцедури (СписокФактичнихПараметрів)

Зверніть увагу на те, що в цьому випадку список фактичних параметрів береться в дужки. В першому способі дужки не використовувались.

Пояснення: формальні параметри – це такі параметри, які вказані у заголовку процедури; фактичні параметри – це параметри, вказані у операторі виклику процедури.

В загальному вигляді функція користувача має наступний вигляд:

Синтаксис:

Function Ім’яФункції (СписокПараметрів)

[Інструкції]

СписокПараметрів – це список параметрів, від яких залежить функція. Розділителем в списку параметрів є кома.

Інструкції – це послідовність інструкцій, які виконуються при знаходженні значення функції. В сукупності вони складають тіло функції. Важливою особливістю функції користувача є те, що носієм значення, що повертає функція є ім’я функції, тобто обов’язково результат обчислення повинен бути присвоєний імені функції. Тому серед інструкцій повинен бути присутнім оператор, який присвоює імені функції значення якогось виразу.

Приклад:

Function F(x)

F= Cos(x)^2

End Function

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Базова алгоритмічна структура	\|	Константи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.