• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційно - правові засади діяльності товарної біржі

Товарна біржа – це організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення , упорядкування і полегшення товарообігу й пов’язаних з ним торговельних операцій.

Згідно зі ст.1 Закону України „Про товарну біржу” товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку. У даному випадку має місце правова колізія, яка полягає у тому, що на сьогодні в Україні немає неприбуткових бірж. У Законі „ Про товарні біржі” лише підкреслюється той факт, що в біржі як структури відсутня зацікавленість у результатах купівлі - продажу товарів, що обертаються на біржовому майданчику. „Неприбутковий статус” біржі проявляється у тому сенсі, що вона не має права за власний рахунок і з власних інтересів купувати й продавати біржовий товар з метою отримання прибутку.

З урахуванням бухгалтерської та фінансової звітності біржа - прибуткове комерційне підприємство.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами:

ü рівноправності учасників біржових торгів;

ü застосування вільних (ринкових) цін;

ü публічного проведення біржових торгів.

Засновника­ми товарних бірж не можуть бути органи державної влади і місцевого самоврядування , а також державні й комунальні підприємства, установи (організації), які повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Засновниками фондових бірж можуть бути лише професійні учасники ринку цінних паперів, а валютних бірж - комерційний банк, який володіє ліцензією на право здійснення валютних операцій.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок і принципи її створення, склад засновників, їх обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Кожний із засновників сплачує пайовий внесок.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні й іноземні юридичні й фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Чисельність членів бірж, як правило, обмежена і залежить від розмірів статутного фонду і номінальної вартості 1 акції або паю. Акція дає можливість користуватися правами членів біржі.

Вартість акцій відображає вартість „місця” на біржі. Місце - це власність члена біржі. Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо „біржового місця” і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі). Вартість місця визначає біржовий комітет, залежно від співвідношення попиту і пропозиції.

Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

ü здійснювати біржові операції на біржі й одержувати за це винагороду;

ü брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати й бути обраним до її керівних органів;

ü здійснювати всі правочинності, що випливають із сплати пайового або вступного внеску;

ü користуватися всіма послугами біржі.

Член товарної біржі зобов’язаний:

ü додержуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

ü проводити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі й своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами і біржею;

ü сплачувати членські внески;

ü вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

ü подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

ü не розголошувати конфіденційні відомості й комерційну таємницю про діяльність біржі.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів всіх учасників біржових торгів.

У діяльності товарних бірж України (Одеська біржа, Вінницька біржа) практикується надання неповного членства при здійсненні торгівлі на біржі.

Слід розрізняти поняття член біржі й учасник біржової торгівлі.

Учасниками біржових торгів є члени біржі й особи, які мають відповідно до законодавства і правил біржової торгівлі право брати участь у біржових торгах. Склад учасників біржової торгівлі визначається залежно від виду біржі (фондова або товарна) і прийнятими законодавчими актами.

Присутніх у біржовому залі можна умовно розподілити на групи:

ü група посередників, які укладають біржові угоди;

ü організатори укладання біржових угод;

ü група контролю;

ü група спостереження.

Група посередників, які укладають біржові угоди. Їх склад визначається правилами біржової торгівлі й може відрізнятися залежно від того, якого типу є біржа: відкрита і закрита.

На відкритій біржі укладати угоди мають право:

ü члени біржі та їх представники;

ü брокери, акредитовані на біржі;

ü постійні й разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах.

На закритій біржі право укладати угоди мають:

ü члени біржі та їх представники;

ü брокери, акредитовані на біржі.

Організатори укладання біржових угод утворюють необхідні умови учасникам торгів для укладання угод. До них належать:

ü маклери, які ведуть біржовий торг;

ü оператори (помічники маклера), які фіксують укладені угоди у своєму колі;

ü співробітники розрахункової палати, які допомагають брокерам оформити укладену угоду;

ü працівники відділу експертизи біржі, які проводять експертизу товарів, що виставлені на торг, і надають необхідну консультацію учасникам торгів;

ü працівники юридичного відділу, які консультують під час оформлення укладеної угоди й складання біржових договорів.

Група контролю здійснює безпосередній контроль за проходженням торгу, виконанням законодавства біржею і біржовими посередниками. Сюди входять представники біржового комітету, ревізійної комісії, відділу організації біржових торгів, комітету з етики.

Група спостереження. Це - запрошені біржею спеціалісти (преса, телебачення, разові відвідувачі).

Кожна біржа має право самостійно визначати коло осіб, що допускаються до операційного залу. Права й обов’язки учасників біржової торгівлі визначаються внутрішньобіржовими нормативними документами.

Основними біржовими посередниками є: брокери, дилери, трейдери.

Брокер (від. англ. brоkеr - комісіонер, маклер) - це посередник, який виступає як агент у стосунках між продавцем і покупцем. Брокер продає або купує товар (цінні папери) за тією ціною, яку визначив клієнт. Це може бути тверда ціна або ціна в заданих клієнтом межах, що зазначається в його дорученні-наказі брокеру на здійснення операції. За надану послугу брокер одержує від свого клієнта комісійні (брокерська комісія, або куртаж) у зумовленому розмірі. По суті, брокер сам (від свого імені) практично нічого не купує й нічого не продає. Він тільки зводить продавця (виробника або господаря товару, власника цінних паперів) з покупцем, або навпаки, в тому числі через біржу. Брокер як фізична особа є службовцем брокерської фірми (контори).

Брокерська фірма - це, як правило, власне індивідуальне або колективне (групове) підприємство, яке є юридичною особою і власником майна, а також одержуваного прибутку (з відрахуванням податків та інших обов’язкових платежів до бюджету).

Брокерська контора - підприємство з правами юридичної особи, створене іншим підприємством-власником - членом біржі. Майно й прибуток брокерської контори належать не їй, а власнику, який створив це підприємство.

Дилер (від англ. dеаlег - торговець) - фізична або юридична особа (фірма), яка здійснює торговельне посередництво, у тому числі на біржах, або інші операції від свого імені, за свій рахунок і на свій ризик. Тобто це найбільш висока й ризикована, порівняно з брокерською, форма організації посередництва. На відміну від брокера, дилер стає на час власником об’єкта купівлі-продажу. Прибутки дилер одержує за рахунок різниці в ціні купівлі й продажу товарів, цінних паперів і валют (дилерських знижок), а також зміни ціни й курсів (спекулятивні угоди).

Поділ посередників на брокерів і дилерів досить умовний. У реальному житті брокери (брокерські фірми) можуть вдаватися до виконання дилерських операцій, і навпаки.

Брокери (брокерські фірми, компанії) і дилери (дилерські фірми, компанії), по суті, є інститутами інфраструктури товарного ринку, у тому числі ринку засобів виробництва й послуг.

Трейдер – біржовий посередник, який за рахунок власних коштів здійснює закупку або продаж біржового товару з метою здійснення у подальшому спекулятивної угоди з даним товаром на більш вигідних умовах. Тобто трейдер оперує власними фінансовими коштами, а мета угод на біржі – спекулятивна. Трейдер , як правило, діє на певному сегменті біржового ринку.

Маклерє організатором укладання біржових угод.

Функції маклера:

ü посередництво при укладанні угод у результаті прийняття доручень (наказів) членів і відвідувачів біржі й знаходження відповідних контрагентів;

ü представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій від свого імені;

ü консультування торговців з питань властивостей продаваних товарів;

ü документальне оформлення угод і передача їх на реєстрацію;

ü експертні оцінки й висновки з питань біржових угод, торговельної кон’юнктури.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
5. V. Питання туристично-спортивної діяльності
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
8. Автоматизація метрологічної діяльності
9. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
10. Адміністративні правовідносини
11. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
12. Адміністративно-правові відносини

Переглядів: 1601