Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Римський календар

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

ПЛАН

1. Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi).

2. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi).

3. Пасивний стан часів системи інфекта.

4. Особливості утворення часів системи інфекта.

5. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції.

6. Займенники (вказівні, відносні, зворотний, питальні).

 

1. Минулий час недоконаного виду дійсного способу активного стану (Imperfectum indicatīvi actīvi)

Imperfectum indicatīvi actīvi утворюється додаванням до основи інфекта суфікса -bā-(для І-ІІ дієвідмін) і-ēbā-(для ІІІ-ІV дієвідмін) та особових закінчень:

Singulāris Plurālis

1. -m1. -mus

2. -s2. -tis

3. -t3. -nt

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін в Imperfectum indicatīvi actīvi:

Особа I II III IV
Singulāris
1. laudā-ba-m docē-ba-m leg-ēba-m audi-ēba-m
2. laudā-ba-s docē-ba-s leg-ēba-s audi-ēba-s
3. laudā-ba-t docē-ba-t leg-ēba-t audi-ēba-t
Plurālis
1. lauda-bā-mus doce-bā-mus leg-ebā-mus audi-ebā-mus
2. lauda-bā-tis doce-bā-tis leg-ebā-tis audi-ebā-tis
3. laudā-ba-nt docē-ba-nt leg-ēba-nt audi-ēba-nt

Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути)

Особа Singulāris Plurālis
1. er-a-m er-ā-mus
2. er-a-s er-ā-tis
3. er-a-t er-a-nt

 

2. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану (Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi)

 

Утворюється:

а) для дієслів І-ІІ дієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -b-і вставних (тематичних) голосних (див. Praesens indicatīvi actīvi для ІІІ дієвідміни) та особових закінчень теперішнього часу:

Singulāris Plurālis

1. -o1. -mus

2. -s2. -tis

3. -t3. -nt

б) для дієслів ІІІ-ІVдієвідмін додаванням до основи інфекта суфікса -a-(для І-ої особи однини) і суфікса-ē-(для всіх інших осіб) та особових закінчень минулого недоконаного часу:

Singulāris Plurālis

1. -m1. -mus

2. -s2. -tis

3. -t3. -nt

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у Futūrum I (primum) indicatīvi actīvi:

Особа I II III IV
Singulāris
1. laudā-b-o docē-b-o leg-a-m audi-a-m
2. laudā-b-i-s docē-b-i-s leg-e-s audi-e-s
3. laudā-b-i-t docē-b-i-t leg-e-t audi-e-t
Plurālis
1. lauda-b-ĭ-mus doce-b-ĭ-mus leg-ē-mus audi-ē-mus
2. lauda-b-ĭ-tis doce-b-ĭ-tis leg-ē-tis audi-ē-tis
3. laudā-b-u-nt docē-b-u-nt leg-e-nt audi-e-nt

Відмінювання допоміжного дієслова sum, esse (бути):

Особа Singulāris Plurālis
1. er-o er-ĭ-mus
2. er-i-s er-ĭ-tis
3. er-i-t er-u-nt

 

3. Пасивний стан часів системи інфекта

 

Пасивний стан часів системи інфекта (Praesens, Imperfectum, Futūrum I (primum))відрізняється від активного стану тільки особовими закінченнями. Особливості утворення ті самі, що й в активному стані.

Особові закінчення часів системи інфекта пасивного стану:

Singulāris Plurālis

1.-or/-r1.-mur

2.-ris2.-mĭni

3.-tur3.-ntur

Зразок відмінювання дієслів І-ІV дієвідмін у Praesens, Imperfectum, Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi:

Особа I II III IV
Praesens indicatīvi passīvi
Singulāris
1. laudā-or=laudor doce-or leg-or audi-or
2. laudā-ris docē-ris leg-ē-ris audī-ris
3. laudā-tur docē-tur leg-ĭ-tur audī-tur
Plurālis
1. laudā-mur docē-mur leg-ĭ-mur audī-mur
2. lauda-mĭni doce-mĭni leg-i-mĭni audi-mĭni
3. lauda-ntur doce-ntur leg-u-ntur audi-u-ntur

 

Особа I II III IV
Imperfectum indicatīvi passīvi
Singulāris
1. laudā-ba-r docē-ba-r leg-ēba-r audi-ēba-r
2. lauda-bā-ris doce-bā-ris leg-ebā-ris audi-ebā-ris
3. lauda-bā-tur doce-bā-tur leg-ebā-tur audi-ebā-tur
Plurālis
1. lauda-bā-mur doce-bā-mur leg-ebā-mur audi-ebā-mur
2. lauda-ba-mĭni doce-ba-mĭni leg-eba-mĭni audi-eba-mĭni
3. lauda-ba-ntur doce-ba-ntur leg-eba-ntur audi-eba-ntur

 

Особа I II III IV
Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi
Singulāris
1. laudā-b-or docē-b-or leg-a-r audi-a-r
2. lauda-b-ĕ-ris doce-b-ĕ-ris leg-ē-ris audi-ē-ris
3. lauda-b-ĭ-tur doce-b-ĭ-tur leg-ē-tur audi-ē-tur
Plurālis
1. lauda-b-ĭ-mur doce-b-ĭ-mur leg-ē-mur audi-ē-mur
2. lauda-b-i-mĭni doce-b-ĭ-mĭni leg-e-mĭni audi-e-mĭni
3. lauda-b-u-ntur doce-b-u-ntur leg-e-ntur audi-e-ntur

Неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного стану (Infinitīvus praesentis passīvi)

I II III IV
laudā-ri – той, кого хвалять docē-ri – той, кого вчать leg-i – той, про кого читають audi-ri – той, кого слухають

 

4. Особливості утворення часів системи інфекта

1. У дієсловах першої дієвідміни у першій особі однини теперішнього часу кінцевий голосний основи інфекта зливається з особовим закінченням в одне : laudā-or = laudor.

2. Увага!Вставні голосні, закінчення -r/-or (у першій особі однини):

А)Закінчення -rставиться після -a-в першій особі однини усіх відмін в Imperfectum indicatīvi passīvi та в першій особі однини третьої – четвертої відмін у Futūrum I (primum) indicatīvi passīvi. В інших випадках маємо закінчення -or.

Б)У теперішньому часі в дієсловах третьої дієвідміни та у майбутньому часі в дієсловах першої та другої дієвідмін між основою (суфіксом) та особовим закінченням вставляються голосні: перед -s, -t, -mвставляється -ĭ-; перед-r – -ĕ-; перед-n- – -u-. Також-u-перед -n-вставляється у третій особі множини дієслів IV дієвідміни у теперішньому часі.

Отже, система інфекта містить:

1. Praesens –теперішній час;

2. Imperfectum – минулий час недоконаного виду;

3. Futūrum I (primum) – майбутній час (перший).

Для цих часів характерні спільні ознаки:

а) утворення від однієї основи – основи інфекта (основи незавершеної дії);

б) однакові закінчення інфектного ряду.

Відмінність між цими часами виражається за допомогою суфіксів.

Час Основа Суфікс Особові закінчення
Praesens інфекта - інфектного ряду
Imperfectum інфекта -ba-(I-II дієвідміна) -ēbā-(III-IV дієвідміна) інфектного ряду
Futūrum I (primum) інфекта -b-(I-II дієвідміна) -a-, -ē-(III-IV дієвідміна) інфектного ряду

 

5. Синтаксис відмінків у пасивній конструкції

 

1. Для позначення знаряддя дії у пасивній конструкції вживається відмінок ablatīvus instrumenti(орудний знаряддя). Він відповідає на запитання чим?, яким знаряддям виконується дія? Наприклад: “Monumenta homĭnum illustrium florĭbusornantur”. – Пам’ятники знатним людям прикрашають квітами.

2. Для позначення особи, яка діє, у пасивній конструкції вживається відмінок ablatīvus auctōris(орудний дійової особи), який виступає з прийменникомa (ab). Він відповідає на запитання хто виконує дію? і перекладається називним відмінком із дієсловом-присудком активного стану. Наприклад:“Patria nostra a poētis laudātur” – Поети прославляють нашу батьківщину (Наша батьківщина прославляється поетами).

6. Займенники (вказівні, відносні, зворотний, питальні)

1. Вказівні займенники (Pronomĭna demonstratīva)

 

До вказівних займенників належать:

а) ille, illa, illud – той, та, те; він, вона, воно (вказує на найвіддаленіший предмет);

б) iste, ista, istud– цей, ця, це; той, та, те (вказує на предмет поблизу особи);

в) is, ea, id– цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно;

г) hic, haec, hoc– цей, ця, це (вказує на предмет, який найближчий до того, хто говорить);

Вказівні займенники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни (чоловічий і середній рід за другою відміною, жіночий рід – за першою) з двома особливостями:

а) у родовому відмінку однини вони мають закінчення -īus (m, f, n);

б) у давальному відмінку однини закінчення (m, f, n).

Зразок відмінювання займенника is, ea, id:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. is (m), ea (f), id (n) e-i (ii) (m), e-ae (f), ea (n)
Gen. e-īus (m, f, n) e-ōrum (m, n), e-ārum (f)
Dat. e-ī (m, f, n) e-is (iis, is) (m, f, n)
Acc. e-um (m), e-am (f), id e-os (m), e-as (f), ea (n)
Abl. e-ō (m, n), e-ā (f) e-is (iis, is) (m, f, n)

Відмінювання займенників ille, illa, illud; iste, ista, istud:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. ille, iste (m), illa, ista (f), illud, istud (n) illī, istī (m), illae, istae (f), illa, ista (n)
Gen. illīus, istīus (m, f, n) illōrum, istōrum (m, n), illārum, istārum (f)
Dat. illī, istī (m, f, n) illīs, istīs (m, f, n)
Acc. illum, istum (m), illam, istam (f), illud, istud (n) illos, istos (m), illas, istas (f), illa, ista (n)
Abl. illō, istō (m, n), illā, istā (f) illīs, istīs (m, f, n)

Відмінювання займенника hic, haec, hoc:

Casus Singulāris Plurālis
Nom. hic (m), haec (f), hoc (n) hi (m), hae (f), haec (n)
Gen. huīus (m, f, n) horum (m, n), harum (f)
Dat. huic (m, f, n) his (m, f, n)
Acc. hunc (m), hanc (f), hoc (n) hos (m), has (f), haec (n)
Abl. hoc (m, n), hac (f) his (m, f, n)
Voc. hic (m), haec (f), hoc (n) hi (m), hae (f), haec (n)

2. Відносні займенники (Pronomĭna relatīva)

 

До відносних займенників належать: qui (m), quae (f), quod (n) – який, яка, яке; чий, чия, чиє; котрий, котра, котре.

Відмінювання відносних займенників qui (m), quae (f), quod (n):

Casus Singulāris Plurālis
Nom. qui (m), quae (f), quod (n) qu-i (m), qu-ae (f), qu-ae (n)
Gen. cuīus (m, f, n) quōrum (m, n), quārum (f)
Dat. cu-ī (m, f, n) qu-ĭbus (m, f, n)
Acc. qu-em (m), qu-am (f), quod (n) qu-os (m), qu-as (f),
Abl. qu-ō (m, n), qu-ā (f) qu-ĭbus (m, f, n)

3. Питальні займенники (pronomĭna interrogativa)

 

До них належать – quis –хто?;quid – що? Ці займенники вживаються тільки в однині; qui? quae? quod? –який?, яка?, яке?; котрий? котра? котре?.

Відмінювання займенників quis? quid?

Casus Singulāris
Nom. quis? (хто?) quid? (що?)
Gen. cuius? (кого?) cuius rei? (чого?)
Dat. cui? (кому?) cui rei? (чому?)
Acc. quem? (кого?) quid? (що?)
Abl. quo? (ким?) qua rei? (чим?)

Займенники qui? quae? quod? відмінюютьсяяк відносні займенники.

4. Зворотний займенник (pronōmen reflexīvum) – sui (себе)

Casus Singulāris
Nom. -
Gen. sui
Dat. sibi
Acc. se
Abl. se

 


ЛЕКЦІЯ 6

ІМЕННИК. ЧЕТВЕРТА І П’ЯТА ВІДМІНИ.

ЗАЙМЕННИКИ (ОСОБОВІ, НЕОЗНАЧЕНІ, ЗАПЕРЕЧНІ)

ПРИСЛІВНИКИ

1. Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta).

2. Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta).

3. Особові, неозначені, заперечні займенники.

4. Прислівники.

1. Іменники четвертої відміни (Declinatio quarta)

 

До четвертої відміни належать іменники чоловічого і середнього роду з осоновою на . У називному відмінку однини іменники чоловічого роду закінчуються на-us, середнього роду – на -u. Практичною ознакою відміни є закінчення родового відімнка однини на-us(m, n).

Наприклад:

casus, us, m – випадок, відімнок genu, us, n – коліно, рід

usus, us, m – вживання, досвід cornu, us, n – ріг, фланг

contractus, us, m – контракт veru, us, n – дротик

До четвертої відміни належать також деякі іменники жіночого роду на -us:

acus, us, f – голка tribus, us, f – триба, район

manus, us, f – рука domus, us, f – дім

nurus, us, f – невістка anus, us, f – стара жінка

quercus, us, f – дуб porticus, us, f – колонада, портик

socrus, us, f – свекруха pinus, us, f – сосна

Idus, uum, f – Іди (13 або 15 число місяця)

Зразок відмінювання іменників четвертої відміни:

fructus, us, m – плід, фрукт; cornu, us, n – ріг

Casus Singulāris Plurālis
Nom. fruct-us, corn-u fruct-us corn-ua
Gen. fruct-us corn-us fruct-uum corn-uum
Dat. fruct-ui corn-u fruct-ĭbus corn-ĭbus
Acc. fruct-um corn-u fruct-us corn-ua
Abl. fruct-u corn-u fruct-ĭbus corn-ĭbus
Voc. fruct-us corn-u fruct-us corn-ua

Відмінювання іменника domus, us, f – дім

Casus Singulāris Plurālis
Nom. dom-us dom-us
Gen. dom-us dom-uum (dom-ōrum)
Dat. dom-ui dom-ĭbus
Acc. dom-um dom-os
Abl. dom-o dom-ĭbus
Voc. dom-us dom-us

Деякі форми іменника domusвживаються у значенні прислівників місця:domum –додому, domo– з дому,domi – вдома.

У давальному й орудному відмінках множини закінчення -ŭbusмають такі іменники:

artus, us, m – член, суглоб

tribus, us, f – триба, район

lacus, us, m – озеро

quercus, us, f – дуб

specus, us, m - печера

Іменники quercus, us, f – дуб і specus, us, m – печера в давальному й орудному відмінках множини можуть мати паралельні форми на-ĭbusта-ŭbus.

Увага!Закінчення -usу називному відмінку однини вживається у ІІ, ІІІ іІV відмінах. Тому при відмінюванні слід звертати увагу на закінчення родового відмінка однини.

Четверта відміна іменників продуктивна для української мови. Українські слова, які закінчуються на -кт, -(и)т, -с –запозичені з латинської мови. Наприклад: акт, факт, культ, апарат, контракт, курс, прогрес, регрес, конгрес, тракт, формат, об’єкт, суб’єкт, проект, інтелект, магістрат, препарат, прес, реквізит, манускрипт, атрибут та ін.

 

2. Іменники п’ятої відміни (Declinatio quinta)

 

До п’ятої відміни належать іменники жіночого роду з основою на . У називному відмінку однини іменники п’ятої відміни закінчуються на -es. Практичною ознакою п’ятої відміни є закінчення -ei (-ĕi)у родовому відмінку однини.

Наприклад:

series, ēi, f – низка, серія

species, ēi, f – явище, вид, ідея

planities, ēi, f – рівнина, долина

fides, ēi, f – віра

spes, spei, f – надія

res, rei, f – справа, річ

До п’ятої відміни належать два іменники чоловічого роду:

1. dies, diēi, m, f – день(dies, ēi, f у значенні “термін, строк” – жіночого роду, наприклад: dies certa (певний день), dies constitūta (встановлений день), але dies festus – святковий день);

2. meridies, ēi – полудень, південь.

Іменники resіdiesмають однину і множину. Всі інші іменники або зовсім не відмінюються у множині, або мають лише називний і знахідний відмінки.

Зразок відмінювання іменників п’ятої відміни:res, ei, f; dies, ēi, m, f

Casus Singulāris Plurālis
Nom. r-es, di-es r-es, di-es
Gen. r-ei, di-ēi r-erum, di-ērum
Dat. r-ei, di-ēi r-ēbus, di-ēbus
Acc. r-em, di-em r-es, di-es
Abl. r-ē, di-ē r-ēbus, di-ēbus
Voc. r-es, di-es r-es, di-es

У родовому та давальному відмінках однини “e” між двома голосними зберігає свою довготу:diēi, але fidĕi (після приголосного).

Словосполучення з іменником res, rei, f – справа, річ:

res publĭca– суспільна справа, республіка, держава

res secundae (plur.) – сприятливі обставини, щастя

res adversae (plur.) – несприятливі обставини, нещастя

res gestae (plur.)– здійсненіобставини, подвиг

res novae (plur.) – нові обставини, державний переворот

res bonae (plur.) – цінні речі, цінності

res summae (plur.) – найважливіші справи, верховна влада

res frumentaria – продукти

res rustĭca – сільське господарство

res divīnae (plur.) – релігія

res familiāris – майно

scriptor rerum gestārum – історик

de rerum natūra – про природу речей

Словосполучення з іменником dies, ēi, m, f – день

dies ater– чорний день

dies natālis– день народження

diem vidēre – народитися

cum die – з приходом дня

dies tranquillus – погода

ad certam diem – у встановлений термін

in dies – з дня на день

Деякі іменники п’ятої відміни мають дублети у першій і третій відмінах:

canities, ēi, f– canitia, ae, f – сивина

materies, ēi– materia, ae, f – матерія, речовина

luxuries, ēi, f– luxuria, ae, f – розкіш

plebes, ēi, f– plebs, plebis, f – плебс, простий народ

 

Зведена таблиця відмінкових закінчень п’яти відмін іменників

 

SINGULĀRIS
Відмі-на I II III IV V
Рід f m n приголосна m, f, n голосна n, (f) мішана m, f, n m n f
Nom. a us, er, ir um різні (m, f) різні (n) e, al, ar (n) is (f) is, es, x, s (m, f) s (n) us u es
Gen. ae i i is is is is is is us us ei
Dat. ae o o i i i i i i ui (u) ui (u) ei
Acc. am um um em n = Nom. e, al, ar im em n = Nom. um u em
Abl. ā ō ō ē ē ī ī ē ē ū ū ē
Voc. a e, er um = Nom. = Nom. = Nom. = Nom. = Nom. = Nom. = Nom. = Nom. = Nom.

 

PLURĀLIS
Відміна I II III IV V
Рід f m n приголосна m, f, n голосна n, (f) мішана m, f, n m n f
Nom. ae i a es (m,f) a (n) ia (n) es (f) es (m,f) a (n) us ua es
Gen. ārum ōrum ōrum um um ium ium ium ium uum uum ērum
Dat. is is is ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ēbus
Acc. as os a es a ia es es a us ua es
Abl. is is is ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ĭbus ēbus
Voc. ae i a es a ia es es a us ua es
                           

3. Особові, неозначені, заперечні займенники

1. Особові займеннки (Pronomĭna personalia):

Еgo – я; tu – ти; nos– ми; vos – ви. Особового займенника третьої особи у латинській мові немає. У разі потреби він замінюється одним із вказівних займенників is, hic, ille, iste.

Casus Singulāris Plurālis
Nom. ego, tu nos, vos
Gen. mei, tui nostri (nostrum), vestri (vestrum)
Dat. mihi, tibi nobis, vobis
Acc. me, te nos, vos
Abl. me, te nobis, vobis
Voc. ego, tu nos, vos

Запам’ятайте! mecum– зі мною;tecum – з тобою;

nobiscum– з нами;vobiscum – з вами.

2. Неозначені займенники (Pronomĭna indefinīta)утворюються від займенників quis, quid; qui, que із додаванням до них різних часток, які завжди пишуться разом із займенником. При цьому частка “ali-” ставиться перед займенником, а інші (-dam, -quam, -piam, -lĭbet, -vis, -que) – після нього:

alĭquis, alĭquid – хто-небудь, що-небудь;

quisdam, quicquam – хто-небудь, що-небудь;

quisque, quidque – кожний, кожна, кожне

quidam, quedam, quoddam – якийсь, якась, якесь

quilĭbet, quaelĭbet, quodlĭbet – який завгодно, яка завгодно, яке завгодно

alĭqui, alĭqua, alĭquod – який-небудь, яка-небудь, яке-небудь

У неозначених займенників відмінюється тільки основна частина, тобто займенник, а частки – невідмінювані.

Casus Singulāris Plurālis
  m f n m f n
Nom. alĭqui alĭqua alĭquod alĭqui alĭquae alĭquae
Gen. alicuius alicuius alicuius aliquōrum aliquārum aliquōrum
Dat. alĭcui alĭcui alĭcui aliquĭbus aliquĭbus aliquĭbus
Acc. alĭquem alĭquam alĭquod alĭquos alĭquas alĭquae
Abl. alĭquo alĭqua alĭquo aliquĭbus aliquĭbus aliquĭbus
Nom. quidam quaedam quoddam quidam quaedam quaedam
Gen. cuiusdam cuiusdam cuiusdam quorundam quarundam quorundam
Dat. cuīdam cuīdam cuīdam quibusdam quibusdam quibusdam
Acc. quendam quandam quoddam quosdam quasdam quaedam
Abl. quodam quadam quodam quibusdam quibusdam quibusdam

3. Заперечні займеннки (Pronomĭna negatīva).

 

До заперечних займенників належать:

nemo(ne-homo) – ніхто;

nihil – ніщо;

nullus, a, um(ne-ullus) – ніякий, ніяка, ніяке.

Casus Singulāris
Nom. nemo nihil
Gen. nullīus (nemĭnis) nullīus rei (nihīli)
Dat. nemĭni (nulli) nulli rei
Acc. nemĭnem nihil (nil, nihĭlum)
Abl. nullo (nemĭne) nullā rē (nihĭlo)
Voc. nemo nihil

Заперечні займенники nemo, nihilу множині не відмінюються.

Casus Singulāris Plurālis
Genus m f n m f n
Nom. nullus nulla nullum nulli nullae nulla
Gen. nullius nullius nullius nullōrum nullārum nullōrum
Dat. nulli nulli nulli nullis nullis nullis
Acc. nullum nullam nullum nullos nullas nulla
Abl. nullo nulla nullo nullis nullis nullis

 

4. Прислівники. Утворення прислівників

 

У латинській мові розрізняємо два види прислівників:

1. Самостійні прислівники: “iam” – вже, “nunc” – тепер, “mox” – скоро, “fere” – майже, “semper” – завжди, “ubi” – де, коли та ін.

2. Похідні прислівники, які утворені від прикметників та іменників.

Утворення прислівників

 

1. Від прикметників І-ІІ відмін прислівники утворюються шляхом додавання до основи прикметника суфікса -e:

Прикметник Genetīvus singulāris Прислівник
altus, a, um – високий alt-i alt-e – високо
latus, a, um – широкий lat-i lat-e – широко
clarus, a, um – ясний clar-i clar-e – ясно
pulcher, chra, chrum – гарний pulchr-i pulchr-e – гарно
iustus, a, um – справедливий iust-i iust-e – справедливо

2. Від прикметників І-ІІ відмін походять також прислівники на -o. Вони утворюються шляхом додавання до основи прикметника суфікса-o.

incognĭtus, a, um – невідомий incognit-i incognĭt-o – невідомо
falsus, a, um – фальшивий fals-i fals-o – фальшиво
rarus, a, um – рідкісний rar-i rar-o – зрідка
subĭtus, a, um – раптовий subĭt-i subĭt-o – раптово

Іноді вживаються від того самого прикметника прислівники на -oта на-e:

“raro” і “rare” – рідко

“vero” і “vere” – дійсно, справедливо

“certo” – насправді, безсумнівно

“certe” - звичайно

3. Від прикметників ІІІ відміни утворюються прислівники шляхом додавання до основи прикметника суфікса -ĭter:

acer, acris, acre – гострий →acrĭter – гостро

brevis, e – короткий →brevĭter– коротко

simĭlis, e– подібний →similĭter – подібно

4. Від прикметників ІІІ відміни, основа яких закінчується на -nt-, прислівники утворюються шляхом додавання суфікса-er:

dilĭgens, ntis – старанний →diligenter– старанно

sapiens, entis – розумний →sapienter – розумно

prudens, entis – розсудливий →prudenter– розсудливо

Від прикметника audax, cis – сміливий →audacter– сміливо.

Як прислівники часто виступають “застиглі” відмінкові форми іменників, прикметників, займенників:

difficilis, e – важкий →difficile – важко

multus, a, um– численний →multum – багато

paulus, a, um – малий, незначний →paulum – трохи, мало

Деякі прислівники утворюються також від іменників та прийменників:

difficultas, ātis, f – трудність, незручність, недолік →difficulter –незручно, важко

antiquus – давній →antiquitus – споконвіку

radix – корінь →radicitus– з коренем

sub – під →subtus– внизу

in – в →intus – всередині

Трапляються в латинській мові також прислівники на -tim (-sim), -atim, -im. Наприклад:paulatim – помалу;partim – частково;saltem (saltim) – частково;radiatim – променево;sensim – ледве помітно, поступово;privatum –приватно.


ЛЕКЦІЯ 7

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ І ПРИСЛІВНИКІВ

(GRADUS COMPARATIŌNIS ADIECTIVŌRUM ET ADVERBIŌRUM)

ДІЄПРИКМЕТНИКИ (PARTICIPIA)

  1. Вищий ступінь порівняння прикметників.
  2. Найвищий ступінь порівняння прикметників.
  3. Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників.
  4. Неправильні ступені порівняння прикметників.
  5. Неповні ступені порівняння.
  6. Ступені порівняння прислівників.
  7. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників.
  8. Дієприкметники.

 

1. Вищий ступінь порівняння прикметників (gradus comparatīvus)

 

Якісні прикметники утворюють три ступені порівняння:

1. звичайний ступінь – gradus positīvus;

2. вищий ступінь – gradus comparatīvus;

3. найвищий ступінь – gradus superlatīvus.

Вищий ступінь утворюється додаванням до основи прикметника у звичайному ступені суфікса -ior(m, f), -ius(n).

Positīvus Comparatīvus
Nom. Основа m, f n
latus, a, um – широкий lat- lat-ior lat-ius
tener, ĕra, ĕrum – ніжний tener- tener-ior tener-ius
acer, acris, acre – гострий acr- acr-ior acr-ius
brevis, e – короткий brev- brev-ior brev-ius
felix, īcis – щасливий felic- felic-ior felic-ius

Прикметники у вищому ступені відмінюються за третьою відміною іменників приголосної групи.

Зразок відмінювання прикметників у вищому ступені:

Casus Singulāris Plurālis
Genus m f n m f n
Nom. latior latior latius latiōr-es latiōr-es latiōr-a
Gen. latiōr-is latiōr-is latiōr-is latiōr-um latiōr-um latiōr-um
Dat. latiōr-i latiōr-i latiōr-i latior-ĭbus latior-ĭbus latior-ĭbus
Acc. latiōr-em latiōr-em latius latiōr-es latiōr-es latiōr-a
Abl. latiōr-e latiōr-e latiōr-e latior-ĭbus latior-ĭbus latior-ĭbus
Voc. latior latior latius latiōr-es latiōr-es latiōr-a

 

2. Найвищий ступінь порівняння прикметників (gradus superlatīvus)

 

Найвищий ступінь порівняння прикметників утворюється додаванням до основи прикметника у звичайному ступені суфікса -issĭm-та родових закінчень-us, -a, -um.

Positīvus Superlatīvus
Nom. Основа m f n
latus, a, um lat- lat-issĭm-us lat-issĭm-a lat-issĭm-um
brevis, e brev- brev-issĭm-us brev-issĭm-a brev-issĭm-um
felix, īcis felic- felic-issĭm-us felic-issĭm-a felic-issĭm-um

Прикметники у найвищому ступені відмінюються як прикметники першої та другої відмін.

 

3. Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників

 

1. Прикметники, які в чоловічому роді закінчуються на -er, утворюють найвищий ступінь додаванням до форми чоловічого роду в називному відмінку однини суфікса -rĭm-та родових закінчень-us, -a, -um.

Positīvus Superlatīvus
Nom. Чоловічий рід на -er m f n
tener, ĕra, ĕrum tener tener-rĭm-us tener-rĭm-a tener-rĭm-um
acer, acris, acre acer acer-rĭm-us acer-rĭm-a acer-rĭm-um

2. Шість прикметників третьої відміни, які у називному відмінку однини закінчуються на -ĭlis, утворюють найвищий ступінь за допомогою суфікса-lĭm-, який додається до основи звичайного ступеня, та родових закінчень-us, -a, -um.

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
m, f n  
facĭlis,e – легкий facil-ior facil-ius facil-lĭm-us, a, um
difficĭlis, e – важкий difficil-ior difficil-ius difficil-lĭm-us, a, um
simĭlis, e – подібний simil-ior simil-ius simil-lĭm-us, a, um
dissimĭlis, e – неподібний dissimil-ior dissimil-ius dissimil-lĭm-us, a, um
gracĭlis, e – стрункий gracil-ior gracil-ius gracil-lĭm-us, a, um
humĭlis, e – низький humil-ior humil-ius humil-lĭm-us, a, um

Решта прикметників на -ĭlis утворюють найвищий ступінь за загальним правилом:mirabĭlis, е – дивовижний, а, е – mirabilior (m, f), -ius (n) – дивовижніший, а, е; mirabilissĭmus, a, um – найдивовижніший, а, е.

 

4. Неправильні ступені порівняння прикметників

 

А) Суплетивні ступені порівняння.

П’ять прикметників утворюють ступені порівняння від різних основ (суплетивно):

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
m, f n
bonus, a, um – добрий melior melius optĭmus, a, um
malus, a, um – поганий peior peius pessĭmus, a, um
magnus, a, um – великий maior maius maxĭmus, a, um
parvus, a, um – малий minor minus minĭmus, a, um
multi, ae, a – численні plures plura plurĭmi, ae, a

 

 

Б) Описовий спосіб утворення ступенів порівняння прикметників.

Прикметники першої та другої відміни з основою на голосний перед закінченням -us, -a, -um утворюють вищий ступінь додаванням до звичайного ступеня прислівникаmagis – більше, а найвищий ступінь – за допомогою прислівникаmaxĭme – найбільше.

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
idoneus, a, um – вигідний magis idoneus, a, um maxĭme idoneus, a, um
arduus, a, um – стрімкий magis arduus, a, um maxĭme arduus, a, um
necessarius, a, um – необхідний magis necessarius, a, um maxĭme necessarius, a, um

В) Cкладні прикметники на -dĭcus, -fĭcus, -vŏlus.

Складні прикметники на -dĭcus, -fĭcus, -vŏlus утворюють вищий ступінь за допомогою суфікса-entior(m, f), -entius(n), а найвищий ступінь за допомогою суфікса -entissĭm-та родових закінчень-us, -a, -um.

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
maledicus, a, um – лихослівний maledicentior (m, f), -ius (n) maledicentissĭmus, a, um
benevŏlus, a, um – доброзичливий benevolentior (m, f), -ius (n) benevolentissĭmus, a, um
magnificus, a, um – величавий magnificentior (m, f), -ius (n) magnificentissĭmus, a, um

5. Неповні ступені порівняння

 

Деякі прикметники, що походять від прийменників, мають тільки вищий і найвищий ступені порівняння:

Praepositiōnes Comparatīvus Superlatīvus
prae (з abl.) – перед prior, prius – попередній, я, є primus, a, um – перший, а, е
prope (з acc.) – близько propior, propius – ближчий, а, е proxĭmus, a, um – найближчий, а, е
post (з acc.) – після posterior, posterius – наступний, а, е postrēmus, a, um; postŭmus, a, um – останній, я, є
extra (з acc.) – зовні exterior, exterius – зовнішній, я, є extrēmus, a, um; extĭmus, a, um – крайній, я, є
intra (з acc.) – всередині interior, interius – внутрішній, я, є intīmus, a, um – найглибший, а, е
supra (з acc.) – вгорі superior, superius – вищий, а, е suprēmus, a, um; summus, a, um – найвищий, а, е
infra (з acc.) – внизу inferior, inferius – нижчий, а, е infĭmus, a, um; imus, a, um – найнижчий, а, е
ultra (з acc.) – по той бік ulterior, ulterius – потойбічний, а, е ultĭmus, a, um – останній, а, е

Звичайний ступінь порівняння цих прикметників трапляється рідко і у специфічному значенні: supĕri, ōrum, m – небесні боги; infĕri, ōrum, m – підземні боги; exteri, ōrum, т – іноземці; postĕri, ōrum, m – нащадки.

 

6. Ступені порівняння прислівників

 

Якісні прислівники, як і прикметники, мають три ступені порівняння: звичайний (positīvus), вищий (comparatīvus) та найвищий (superlatīvus).

Звичайний ступінь – це форма прислівника, подана у словнику.

Вищий ступінь прислівника збігається за формою з вищим ступенем прикметника середнього роду:

Positīvus Comparatīvus
late – широко latius – ширше
recenter – свіжо recentius – свіжіше

Найвищий ступінь утворюється шляхом додавання до основи прикметника найвищого ступеня закінчення -e:

Superlatīvus (прикметник) Superlatīvus (прислівник)
latissĭmus, a, um – найширший latissĭme – найширше
facillĭmus, a, um – найлегший facillĭme – найлегше
acerrĭmus, a, um – найгостріший acerrĭme – найгостріше

Приклади прислівників у всіх ступенях порівняння

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
acrĭter – гостро acrius acerrĭme
brevĭter – коротко brevius brevissĭme
cito – швидко citius citissĭme
facĭle – легко facilius facillĭme

Суплетивні ступені порівняння прислівників

Суплетивні ступені порівняння утворюються від різних основ.

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus
bene – добре melius optĭme
male – погано peius pessĭme
multum – багато plus plurĭme
non multum (parum) – мало minus minĭme
diu – довго diutius diutissĭme
prope – близько propius proxĭme

 

7. Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників

 

1. Орудний порівняння (Ablatīvus comparatiōnis).

У латинській мові при вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:

А) предмети, які порівнюють, ставлять у називному відмінку і між ними сполучник quam – ніж, як:

Nihil est celerius, quam mens humāna. – Ніщо не швидше, ніж людська думка.

Aurum gravius est, quam argentum. – Золото важче, ніж срібло.

Б) предмет, з яким порівнюють, стоїть в орудному відмінку без прийменника, і такий орудний називається Ablatīvus comparatiōnis (орудний порівняння). Українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником за або від.

Nihil mente humāna celerius est. – Ніщо не є швидше за людську думку.

Aurum argento gravius est. – Золото важче від срібла.

2. Родовий частковий (Genetīvus partitīvus).

У латинській мові при найвищому ступені порівняння прикметників, коли із кількох предметів треба виокремити якийсь один, вживається родовий частковий (Genetīvus partitīvus), який перекладається українською мовою родовим відмінком з прийменником з (із).

Omnium metallōrum aurum pretiosissĭmum est. – З усіх металів найцінніше золото.

Omnium oratōrum Cicĕro clarissĭmus erat. – З усіх ораторів найславнішим був Ціцерон.

 

8. Дієприкметники (Participiа)

 

1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis actīvi).

 

Participium praesentis actīvi утворюється додаванням до основи інфекта закінчення -ns (m, f, n) для дієслів І-ІІ дієвідмін і закінчення -ens (m, f, n) для дієслів ІІІ-IV дієвідмін. У родовому відмінку однини закінчення -is (m, f, n).

Зразок утворення participium praesentis actīvi від дієслів І-IV дієвідмін:

Дієвідміна
I II III IV
laudā-re docē-re leg-ĕre audī-re
Participium praesentis actīvi
laudans, laudantis (m, f, n) – той, та, те, хто хвалить, “хвалячий, а, е” docens, docentis (m, f, n) – той, та, те, хто навчає, “навчаючий, а, е” legens, legentis (m, f, n) – той, та, те, хто читає, “читаючий, а, е” audiens, audientis (m, f, n) – той, та, те, хто слухає, “слухаючий, а, е”

Participium praesentis actīvi відмінюється за третьою голосною відміною, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів.

Зразок відмінювання participium praesentis actīvi:

Casus Singulāris Plurālis
Genus m f n m f n
Nom. legens legens legens legent-es legent-es legent-ia
Gen. legent-is legent-is legent-is legent-ium legent-ium legent-ium
Dat. legent-i legent-i legent-i legent-ĭbus legent-ĭbus legent-ĭbus
Acc. legent-em legent-em legens legent-es legent-es legent-ia
Abl. legent-i (-e) legent-i (-e) legent-i (-e) legent-ĭbus legent-ĭbus legent-ĭbus
Voc. legens legens legens legent-es legent-es legent-ia

В аблативі дієприкметник теперішнього часу активного стану набуває закінчення -e, якщо вживається як іменник, і закінчення -i, якщо вживається в значенні прикметника. Дієприкметник теперішнього часу активного стану перекладається українською мовою по-різному, залежно від значення речення:

- дієприслівником на -чи, -ши: Discipŭlus legens discit. – Учень, читаючи, вчиться.

- підрядним означальним реченням: Video discipŭlum librum legentem. – Бачу учня, який читає книжку.

- особовою формою дієслова: Consul coniurationem detegens rem publicam servāvit. – Консул викрив змову і тим врятував республіку.

- віддієслівним іменником: Sol oriens. – Схід сонця.

Participium praesentis actīvi узгоджується з іменниками в роді, числі і відмінку: discipŭlus audiens (m) – учень, який слухає; magistra docens (f) – вчителька, яка навчає.

В українській мові слова, які закінчуються на -ант, -ент, походять від латинських дієприкметників теперішнього часу активного стану: аспірант, докторант, студент, президент, доцент, інцидент, асистент, конкурент, фабрикант, референт тощо.

 

2. Дієприкметник минулого часу доконаного виду пасивного стану (Participium perfecti passīvi).

 

Participium perfecti passīvi утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень -us (m), -a (f), -um (n). Основа супіна утворюється відкиданням від третьої основної форми дієслова (супіна) закінчення -um.

Зразок утворення participium perfecti passīvi:

Дієвідміна Основні форми дієслова Основа супіна Participium perfecti passīvi
I laudo, laudāvi, laudātum, laudāre laudāt- laudāt-us, a, um – похвалений, а, е
II doceo, docui, doctum, docēre doct- doct-us, a, um – навчений, а, е
III lego, legi, lectum, legĕre lect- lect-us, a, um – прочитаний, а, е
IV audio, audīvi, audītum, audīre audīt- audīt-us, a, um – вислуханий, а, е

Participium perfecti passīvi відмінюється як прикметники першої і другої відміни. Він є частиною трьох доконаних часів (perfectum, plusquamperfectum, futūrum II (secundum)) пасивного стану.


ЛЕКЦІЯ 8

ЧИСЛІВНИК

(NOMEN NUMERĀLE)

1. Кількісні й порядкові числівники.

2. Відмінювання числівників.

3. Узгодження числівників з іменниками.

4. Розділові та прислівникові числівники.

5. Синтаксис відмінків при числівниках.

6. Римський календар (рік, місяці, дні тижня).

 

1. Кількісні й порядкові числівники (numeralia cardinalia et ordinalia)

 

У латинській мові є чотири розряди числівників:

1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання “скільки”?

2. Порядкові (numeralia ordinalia) – відповідають на питання “який, а, е?”

3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання “по скільки?”

4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання “скільки разів?”

Читайте також:

  1. Банк приймає до оплати вимога-доручення від платника протягом 20 календарних днів із дати оформлення його одержувачем.
  2. Бюджетний календар
  3. Види календарних графіків
  4. Відповідно до ст. 69 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
  5. Згадайте, в яких битвах кримський хан зрадив Б.Хмельницького
  6. Календар вагітності сільськогосподарських тварин
  7. Календарний графік виконання окремих видів робіт.
  8. Календарний план процесу стратегічного планування корпорації
  9. КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ
  10. Контроль календарних планів і ресурсів.
  11. Оборотними –називаються активи, призначені для реалізації чи споживання протягом одного операційного циклу або одного календарного року. Всі інші активи є необоротними.
  12. Об’ємно-календарне планування виробництва нової продукції




Арабські цифри Римські цифри Cardinalia Ordinalia
I unus, una, unum primus, a, um
II duo, duae, duo secundus, a, um; alter, ĕra, ĕrum
III tres, tres, tria tertius, a, um
IV quattuor quartus, a, um
V quinque quintus, a ,um
VI sex sextus, a, um
VII septem septĭmus, a, um
VIII octo octāvus, a, um
IX novem nonus, a, um
X decem decĭmus, a, um
XI undĕcim undecĭmus, a, um
XII duodĕcim duodecĭmus, a, um
XIII tredĕcim tercius decĭmus, a ,um

Переглядів: 435

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Nom. sing. Gen. sing. Основа | T 3. -nt

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.041 сек.