• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Провокація масової поведінки шляхом поширення пліток.

Оцінка політичних подій і соціальних проблем.

ЗМК впливають на оцінку соціальних і політичних проблем.

По-перше, чим більше в ЗМК висвітлюється яка-небудь політична подія (війна, терористичний акт, вибори й т.д.), тим більше значення надає йому аудиторія (див. модель порядку денного). Підвищення інтересу до проблеми, що обговорюється в ЗМК, приводить до її активного обговорення на рівні міжособистісної комунікації, що побічно підтверджує двоступінчасту модель аналізу інформації в ЗМК.

По-друге, повідомлення ЗМК визначають напрям приписування причин соціальним подіям. Наприклад, вказівки в повідомленні ЗМК на причини того, що конкретний підліток покинув школу (наслідок проблем цього інституту соціалізації/ емоційних і мотиваційних проблем самого підлітка) впливає на сприйняття причин масового кидання підлітками школи й бажаних напрямів шкільної реформи.

По-третє, повідомлення ЗМК впливають на оцінку соціальних подій і явищ. Наприклад, теленовини, у яких відстоюється ідея стабільності соціальної системи, породжують більш критичне ставлення аудиторії до учасників акцій протесту; меншу ідентифікацію з ними; послабляють підтримку такого способу відстоювання прав; зменшують критичність аудиторії у відношенні до поліції; оцінку ефективності акцій; змінюють уявлення про її підтримку навколишніми.

У повідомленнях ЗМК, присвячених політичним й соціальним питанням, зберігаються закономірності, про які ми говорили раніше. Одна з них - тенденція до "персоналізації": повідомлення ЗМК концентруються на окремих подіях, людях (наприклад, на окремому випадку хабарництва), а не на проблемі в цілому (корупції в країні). У результаті аудиторія вважає причиною соціальних проблем окремих людей (уряд, членів низькостатутних груп і т.д.), а не ситуацію в країні в цілому. Виразність "персоналізації" залежить від двох факторів:

- виду ЗМК: у телевізійних повідомленнях ця тенденція проявляється яскравіше, ніж друкованих;

- стратегії аналізу переконуючого повідомлення: ця тенденція яскравіше проявляється, коли аудиторія використовує систематичну стратегію аналізу інформації. Наприклад, систематичний аналіз новин на телебаченні сприяє внутрішній атрибуції соціальних проблем. Однак цього не відбувається при знайомстві з повідомленнями в друкованих ЗМК.

Чутки - передача предметних відомостей каналами міжособистісного спілкування. Чутки можуть як відповідати, так і не відповідати дійсності. Вони виконують три основних функції:

- є джерелом інформації про суспільну думку;

- служать каталізатором соціально-психологічних подій;

- формують суспільні настрої, думки й поведінку.

Виділяють різні види пліток. За експресивним параметром вони діляться на:

чутка-бажання, що відбиває те, що аудиторія хоче чути;

чутка-пугало, що викликає страх;

агресивна чутка, що породжує злість і бажання чинити опір.

Залежно від аудиторії та сама чутка може бути бажаною, пугалом або викликати агресію.

За інформаційним параметром (вірогідності фабули) розрізняють достовірні й недостовірні чутки.

Незалежно від першопочаткового змісту, у процесі поширення чутки спотворюються. Це відбувається шляхом згладжування, при якому з розповіді зникають несуттєві для аудиторії деталі; загострення, при якому важливі деталі набувають гіперболізованого характеру; пристосування, в ході якого зміст чуток "підлаштовується" під існуючі в аудиторії уявлення.

ЗМК відіграють при виникненні чуток двояку роль.

По-перше, вони є джерелом чуток. Перші відомі випадки, коли ЗМК ставали джерелом чуток, які провокують масову активність, відносяться ще до XІХ століття. Наприклад, у 1874 р. в одній з американських газет надрукували статтю репортера, стурбованого слабкими мірами безпеки в місцевому зоопарку. Він склав історію про те, що його мешканці - хижаки виявилися на волі. В останньому абзаці статті пояснювалося, що це повідомлення було "найчистішою вигадкою"; і "не більш ніж містифікацією". Однак деякі читачі вийшли на вулиці зі зброєю в руках для відстрілу звірів. Інший відомий випадок відбувся в 1939 р., коли одна з американських радіостанцій транслювала постановку роману Г. Уелса "Війна світів". За сюжетом роману марсіани завойовують нашу планету й умертвляють мільйони людей газом. Трансляцію переривали чотири рази, щоб передати повідомлення про те, що радіопостановка - не репортаж з місця подій, а фантастичний роман: на початку радіопостановки, перед першою рекламною паузою, відразу після рекламної паузи, наприкінці трансляції. Однак такі застереження не змогли зупинити масову паніку, що почалася.

По-друге, ЗМК є засобом боротьби зі слухами. Справа у тому, що ймовірність виникнення слухів залежить від інтересу до теми й дефіциту надійної інформації. Чим більший інтерес до проблеми, чим менша кількість повідомлень у ЗМК, присвячених їй, і чим слабша довіра до ЗМК, тим вища ймовірність виникнення слухів. Виділяють дві форми боротьби зі слухами: профілактичну й оперативну.

Профілактична робота проводиться, коли чутки ще не виникли, але ймовірність їхнього виникнення висока. Способами профілактичної роботи є:

- виявлення місць, у яких можуть виникнути слухи й заповнення їх інформацією;

- оперативність і систематичність офіційних повідомлень, у т.ч. каналами ЗМК;

- вірогідність інформації;

- налагодженість отримання зворотного зв'язку від аудиторії;

- оптимальне емоційне насичення життя, наприклад висвітлення в ЗМК подій, які могли б відволікти увагу аудиторії від проблеми – предмету чуток.

Оперативна робота проводиться, коли чутки вже виникли. Існує кілька основних способів такої роботи:

- спростування чуток з посиланням на них. Однак у цілому ряді випадків пряме спростування викликає "ефект бумерангу": зайвий раз нагадує про зміст чутки й посилює її;

- спростування чутки без посилання на неї;

- запуск контр-чутки, зміст якої суперечить основній чутці. Небезпека цього способу полягає в тому, що реципієнти спробують інтерпретувати нову чутку крізь призму старого, що приведе до сильного спотворення інформації;

- передача повідомлення, що спростовує, з альтернативною інтерпретацією по надійному каналу;

- демонстрація іншої яскравої події, здатнох відволікти увагу від чуток;

- гумор, перетворення чутки в жарт:

- збільшення існуючих чуток, що передаються іншими каналами комунікації, для того, щоб понизити довіру до інших каналів.

4. Використання МК під час бойових дій.

Під час бойових дій ЗМК можуть використовуватися трояким образом.

По-перше, у них можуть міститися свідомо помилкові повідомлення, спрямовані на дезінформацію супротивника. Наприклад, відомий випадок, коли під час першої війни США в Іраку репортерів часто відвозили до південної ділянки границі між Саудівською Аравією й Кувейтом, а не до західного, де готувалася база для наземного вторгнення. Журналістам розповідали, що проходять маневри для нападу, що готується, на Кувейт з боку моря. Ця операція в дійсності не була здійснена, але така дезінформація відволікла увагу від запланованого наземного удару з заходу

По-друге, повідомлення ЗМК можуть сприяти підняттю бойового духу громадян, зміцненню їхньої віри в перемогу. Для цієї мети використовуються обмеження в подачі інформації.

По-третє, ЗМК можуть використовуватися як спосіб вербування полонених. Прикладом такого впливу може,служити китайська програма роботи з американськими військовополоненими під час корейської війни. На початку програми полонених просили робити антиамериканські й прокомуністичні заяви в настільки м'якій формі, що ці заяви здавалися не маючими значення ("Сполучені Штати недосконалі", "У соціалістичних країнах немає безробіття"). Однак, підкоряючись цим мінімальним вимогам, полонені американські солдати підштовхували самих себе до виконання більш істотних вимог.

Людину, яка тільки що погодилась з тим, що Сполучені Штати недосконалі, можна запитати, чому, на її думку, це так. Після цього її можна попросити скласти список "проблем американського суспільства" і підписатися під ним. Потім її можна попросити познайомити з цим списком інших полонених. Пізніше цій людині можна запропонувати написати нарис на дану тему. Китайці потім використовували ім'я й нарис такого солдата в антиамериканських радіопрограмах, які транслювали не тільки на весь даний табір, але й на інші табори для військовополонених у Північній Кореї, а також на захоплені американцями південнокорейські території. У результаті полоненому, котрого колишні прихильники тепер вважали зрадником, нічого не залишалося, як вступити в більш активне співробітництво з китайцями.

5. Вплив на стан міжгрупових відносин:

ЗМК здійснюють великий вплив на відносини між різними соціальними групами, які утворюють суспільство. Ці відносини проявляються наступним чином.

Читайте також:

1. АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА
2. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
3. Бюджетне фінансування наукових досліджень здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.
4. Важливе місце при цьому приділялося так званій «сімейній дипломатії», тобто укладенню вигідних союзів і угод шляхом династич­них шлюбів.
5. Варни і касти, їх роль у розвитку культури. Поширення буддизму та джайнізму.
6. Види девіантної поведінки
7. Види політичної поведінки етногруп, які відстоюють власні інтереси
8. Види та функції засобів масової інформації.
9. Види трудової поведінки
10. Види трудової поведінки.
11. Визначаючи сутність девіантної поведінки, необхідно зазначити, що вона поділяється на два типи.
12. Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний (картковий) рахунок або готівкою із каси банку.

Переглядів: 782