Будь-яке джерело електромагнітного випромінювання надсилає врізнобіч безліч хвиль різної довжини, які називають спектром. Це випромінювання поширюється у просторі зі швидкістю 300000 км/с, має властивості хвиль. Кількісно його характеризують довжиною хвилі , частотою та амплітудою коливання. Частоту хвильового процесу визначають числом хвиль, які проходять через фіксовану точку впродовж однієї секунди. Вона залежить від довжини хвилі та швидкості її поширення :
1900 р. Планк вивчав спектр світла, який випромінювали нагріті тіла. Планк виявив найменшу порцію, яку можна виділити в одному акті випромінювання – квант енергії (або фотон). Енергія кванта прямо пропорційна частоті випромінювання:
- cтала Планка.
Під час проходження крізь призму сонячні промені заломлюються, розкладаються (дисперсія світла), і на екрані, поставленому за призмою, утворюється суцільний спектр, видима частина якого є кольоровою смугою кольорів веселки. Потрапивши на фотографічну пластину, світло її "засвічує" і спричинює затемнення. Випромінювання розжарених твердих тіл та розігрітих рідин завжди дає суцільний спектр, оскільки складається з електромагнітних хвиль найрізноманітніших частот. Випромінювання розжарених газів та пари складається з хвиль тільки певної довжини, тому замість суцільної смуги на екрані з’являється низка окремих кольорових ліній, розділених темними проміжками. Число та розміщення цих ліній залежать від природи розжареного газу. Такі спектри – лінійчасті.