Хімічний зв’язок. Властивості молекул. Міжмолекулярна взаємодія.
Лекція 4.
Електронегативність.
Електронегативність є узагальненою емпіричною характеристикою хімічних властивостей елементів.
Електронегативність – відносна здатність атомів елемента притягати до себе електрони у будь-якому оточенні.
Залежно від характеру хімічного зв’язку розпізнають
ü ковалентний;
ü іонний;
ü металічний.
Довжина зв’язку – відстань між ядрами атомів, які утворюють хімічний зв’язок.
Довжина зв’язку залежить:
ü від розмірів сполучених частинок (збільшується в міру їх збільшення);
ü від способу сполучення (зменшується зі збільшенням кратності зв’язку).
Утворення зв’язку пов’язане зі зменшенням потенціальної енергії системи. Щоб зв’язок розірвати, треба затратити енергію.
Енергія зв’язку – мінімальна енергія, яку необхідно затратити для розривання хімічних в 1 моль речовини. Щоб отримати ізольовані атоми.
Енергія зв’язку залежить:
ü від довжини зв’язку (зменшується зі збільшенням );
ü від кратності зв’язку (збільшується зі збільшенням ).
Валентність – здатність атомів одного елемента сполучатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних зв’язків.
Валентність – міра здатності атомів елементів до утворення хімічних зв’язків, визначається кількістю неспарених електронів атома у нормальному або збудженому стані.
Наприклад:
У атома оксигену два неспарених електрона, отже валентність дорівнює ІІ.
У атома сульфуру існує – підрівень, отже можливі збуджені стани. Сульфур має валентності ІІ, IV, VI.