Перевірка показань на місці

У практиці розслідування злочинів поширений спосіб перевірки показань обвинувачених (підозрюваних), потерпілих і свідків безпосередньо на тому місці, де відбувалася подія, відносно якої одержано ці показання. Необхідність в застосуванні цього способу виникає у випадках, коли іншим шляхом, крім співставлених показань з тим, що в дійсності є на місці події, про яку йде мова в показаннях, неможливо переконатися в їх достовірності.

Коли в слідчого виникає сумнів у тому, чи знає обвинувачений або інша допитувана особа дійсну обстановку на місці, про яку йдеться в показаннях, чи відповідають дійсності показання кількох осіб про одну й ту саму подію, учасниками якої вони були, фактичній обстановці на місці і, нарешті, чи взагалі знає допитувана особа місце, про яке дає показання, — він може організувати перевірку показань на місці. З цією метою на пропозицію слідчого, особа, показання якої перевіряються, дає їх в присутності понятих, показує, де і що відбувалося.

Перевірка показань на місці — це слідча дія, яка полягає в співставленні показань про пов'язані з певним місцем або предметом обставини злочину з фактичною обстановкою на цьому місці, показаною слідчому в присутності понятих тією особою, яка дала показання, з метою встановлення їх достовірності.

Перевірка показань на місці не передбачена кримінально-процесуальним кодексом України. Проте, проведення її не суперечить духові кримінально - процесуального закону, не обмежує прав і законних інтересів обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка і базується на єдиних для всіх дій засадах.

Підготовка до перевірки показань на місці полягає в тому, що слідчий:

1. Перевіряє достатність і ступінь конкретності даних про місце, на якому буде проведена перевірка. Якщо ці дані недостатні, провадиться додатковий допит особи, чиї показання перевіряються, під час чого максимально деталізуються відомості про обстановку на місці і дії даної особи. Залежно від обставин розслідуваної події допитуваній особі може бути запропоновано власноручно скласти відповідну схему, де вказати взаєморозміщення предметів, місця знаходження окремих учасників події тощо. Цю схему, підписану допитаною особою, слідчий додає до протоколу допиту.

2. Пропонує особі, показання якої перевіряються, взяти участь у слідчій дії і вказати на місці те, про що вона повідомила на допиті; роз'яснює, в чому полягає суть перевірки показань на місці і яким буде порядок її проведення. Необхідною умовою перевірки показань на місці є добровільна згода на це обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка.

3. Запрошує до участі в перевірці показань на місці понятих, роз'яснює їм їхні обов'язки. Поняті попереджуються про те, що вони повинні бути присутніми протягом всього процесу перевірки показань на місці і спостерігати все, що при цьому відбуватиметься, звернувши особливу увагу на те, що не слідчий, а саме особа, показання якої перевіряються, показує, де і що відбувалося під час події, яка розслідується.

4. В разі потреби до участі в перевірці показань на місці залучає працівників міліції і представників громадськості (для забезпечення порядку і виконання доручень слідчого) та спеціалістів (наприклад, судового медика, криміналіста, педагога).

5. Готує необхідні науково-технічні і транспортні засоби. Крім слідчого портфеля при перевірці показань на місці можуть виявитися потрібними різні інструменти для виконання особою, що дала показання, якихось дій. Транспортні засоби можуть бути використані до початку перевірки показань для перевезення учасників слідчої дії на місце, якщо воно знаходиться на далекій відстані. В цьому випадку поїздка на них не є складовою частиною перевірки показань на місці. В ході перевірки показань транспорт може використовуватися для перевезення учасників за маршрутом, який вказується особою, чиї показання перевіряються; в цьому випадку поїздка на транспортному засобі є складовою частиною перевірки показань на місці.

6. Складає план проведення перевірки показань на місці. В плані зазначається: де, коли і з якою метою буде проведена слідча дія, порядок і послідовність дій її учасників, реквізити, необхідні для перевірки показань.

У процесі перевірки показань на місці можуть бути застосовані різні тактичні прийоми, метою яких є одержання достовірних результатів слідчої дії, підвищення їх доказового значення. Вони повинні відповідати певним умовам, від дотримання яких залежить їх доказове значення.

Загальні тактичні умови проведення перевірки показань на місці полягають у слідуючому:

1. Показання можуть перевірятися лише на тому місці, де відбувалася подія, яка є предметом перевірки. Не можуть мати доказового значення результати перевірки показань в іншому, навіть максимально схожому, місці, оскільки при цьому був би порушений найістотніший принцип, що являє собою суть даної слідчої дії — порівняння показань з фактичною обстановкою на місці. Не допустима ніяка реконструкція обстановки на тому місці, про яке йде мова в показанням. В окремих випадках, коли при перевірці показань про шлях, по якому йшов (їхав) обвинувачений, свідок, будуть встановлені якісь зміни (наявність па момент перевірки об'їзду у зв'язку з ремонтом шляху, якого не було під час події), перевірку можна продовжувати, а після закінчення слідчої дії — залучити до справи відповідну довідку про стан шляху з період, який цікавить слідство. Природно, що коли місце, про яке йдеться в показаннях, перестало існувати, дана слідча дія не може бути проведена.

2. Перевірка показань на місці можлива при умові, коли особа, яка дала згоду на це, з достатньою точністю і повнотою пам'ятає обстановку на цьому місці і може показати, де саме вона вчинила певні дії.

3. Особа, показання якої перевіряються, повинна сама, без будь-якого підказування, показувати, де і що відбувалося.

4. Якщо перевіряються показання кількох осіб щодо однієї і тієї самої події, кожна з них виводиться на місце окремо. Групова перевірка показань двох або більше осіб одноразово втрачає будь-яке доказове значення.

Якщо в справі провадиться перевірка показань кількох осіб на одному й тому самому місці, вирішується питання, чи потрібно кожного разу замінювати понятих. Досвід показує, що така заміна доцільна у випадках, коли перевіряються показання багатьох осіб і є підстави побоюватися, що поняті можуть переплутати обставини і результати проведених перевірок, якщо їх доведеться допитувати в суді.

5. Перевірка показань на місці неприпустима, коли в цьому немає дійсної потреби, а обставини, пов'язані з місцем, про яке йдеться в показаннях, можуть бути вичерпно перевірені іншим шляхом. Виїзд на місце перевірки показань без істотної в цьому потреби перетворюється в повторення цих показань (допит) у присутності понятих, що є порушенням кримінально-процесуального закону.

В процесі перевірки показань на місці в разі потреби провадиться фото- і кінозйомка, складаються схеми тощо. Метою такої фіксації ходу слідчої дії є наглядне відображення обстановки, описаної в протоколі, всіх місць, які вказані особою, що її показання перевіряються.

Перевірки показань на місці оформляється протоколом відтворення обстановки і обставин події і складається за загальними вимогами кримінально-процесуального закону щодо протоколів слідчих дій.

Деякі особливості, порівняно з протоколами інших слідчих дій, має описова частина протоколу. В ній містяться відомості про порядок проведення перевірки показань на місці, зокрема про те, в якій послідовності обвинувачений чи інша особа показували різні предмети і які пояснення вони при цьому давали, про спосіб і маршрут руху. Якщо при перевірці показань використовувались транспортні засоби, потрібно навести відповідні відомості щодо цього (номер автомашини, прізвище і адресу водія). В описовій частині протоколу зазначається також про те, які науково-технічні та інші засоби застосовувалися.

Доказове значення результатів перевірки показань на місці визначається тим, що особа, чиї показання перевіряються, показує місце і предмети, знаходження і взаємне розташування яких вона знає в зв'язку з тим, що була на цьому місці і чинила якісь дії (або спостерігала їх) в момент, до якого відносяться її показання. В процесі оцінки результатів перевірки показань на місці слідчий переконується, чи співпадають показання даної особи з об'єктивною обстановкою на місці, тобто чи встановлено обставини, які об'єктивно підтверджують правильність показань. Достовірність результатів перевірки показань на місці в кінцевому підсумку може бути встановлена за допомогою даних, одержаних з інших джерел (перевірки показань інших осіб, протоколів огляду, обшуку тощо).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ І ОБСТАВИН ПОДІЇ	\|	В С Т У П

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.