• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СУДОВА ЕКСПЕРТОЛОГІЯ І СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА, ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ, ЗАДАЧІ, КЛАСИФІКАЦІЯ.

Судова експертологія– це вчення про загальні теоретичні і методологічні проблеми судової експертизи, тобто виділення її як предмету того загального, що об’єднує методологічно і методично всі види судових експертиз і не є предметом інших наук (Р.С. Бєлкін, М.В. Салтєвський). Конкретний зміст предмету судової експертології, загальні принципи, завдання, методи і засоби поки що тільки зазначені і потребують подальшого розроблення. Разом з тим, якби не розвивалась теорія судової експертизи, судова експертологія повинна залишитися в рамках загальної теорії науки криміналістика.

Судова експертиза - це дослідження експертом (процесуальна дія) на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду.( П.Д. Біленчук )

Експерт – це особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, якій за постановою слідчих органів, судді чи за ухвалою суду доручено провести експертизу і дати за її результатами висновок (незалежно, чи працює ця особа в спеціальній експертній установі та є професійним експертом, або не працює).

Висновок експерта – це документ, складений в результаті дослідження експертом, якому в передбаченому КПК порядку (ст.ст. 196; 310 КПК України) було доручено провести експертизу і дати відповіді на поставленні йому запитання (зміст висновку експерта ст. 200 КПК України).

Експертиза – це форма застосування спеціальних знань(Н.П. Яблоков). Судова експертиза – це процесуальна форма дослідження джерел доказової інформації.

Судова експертиза– це слідча дія з організації та тактики використання спеціальних знань з метою здобуття доказової інформації методами наукового дослідження, яка виконується за дорученням слідчих і судових органів і відображається у висновку експерта.

Судова експертиза –це процесуальна діяльність слідчого з застосування спеціальних знань для розслідування злочинів (ст. ст. 196 - 205 КПК України). На думку Н.П. Яблокова спеціальні знання можуть застосовуватися різними шляхами:

* безпосередньо слідчим і судом, які здійснюють розслідування та розглядають кримінальну справу;

* одержанням довідок і консультацій спеціаліста;

* залученням спеціаліста до участі в слідчій дії;

* проведення ревізії;

* проведення експертизи.

Роль експертизи в розслідуванні злочинів полягає в тому, що вона :

а) забезпечує здобуття нових доказів;

б) дозволяє вводити до процесу доказування фактичні дані, які для органолептичного сприйняття та дослідження не доступні;

в) надає можливість перевіряти достовірність фактів, встановлених органолептичними засобами;

г) дозволяє за матеріальними відображеннями вирішувати проблеми ототожнення людей та речей.

У практиці експертних установ України на сьогодні визнана така класифікація судових експертиз (Експертизи в судовій практиці. - К., 1987 р.):

· криміналістична - почеркознавча, авторознавча та техніко-криміналістичного дослідження документів, трасологічна, судово-балістична експертиза, ідентифікації особи за ознаками зовнішності, фототехнічна та експертиза холодної зброї;

· планово-економічна експертиза – судово-бухгалтерська та планово-економічна;

· товарознавча;

· технічна експертиза – загального характеру, пожежно-технічна, будівельно-технічна, агротехнічна, автотехнічна;

· технологічна експертиза;

· експертиза матеріалів і речовин, експертиза наркотичних речовин, експертиза металів і сплавів, експертиза фарб і лаків, експертиза паливно-мастильних матеріалів, експертиза волокон, експертиза скла та кераміки, експертиза пластмас та полімерів.

· фармацевтична та фармакологічна експертиза;

· експертиза харчових продуктів;

· грунтознавча експертиза;

· біологічна експертиза;

· ветеринарна експертиза;

· екологічна експертиза;

· психіатрична експертиза;

· психологічна експертиза;

· експертиза отруйних речовин подразнюючої дії;

· судово-медична експертиза;

· інші судові експертизи, що розвиваються (фоноскопічна, комп’ютерно-технічна, електроакустична, фонетична, органолептико-одорологічна, іхтіологічна тощо).

Судові експертизи проводяться в спеціальних установах, а також за їх межами спеціалістами, яких відбирає слідчий. В Україні існує п’ять головних експертних установ: Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Бокаріуса, Одеський, Донецький і Львівський науково-дослідні інститути судових експертиз. Вони знаходяться у підпорядкування Міністерства юстиції України. Харківський інститут має філіали у Дніпропетровську і Автономній республіці Крим, Київський – у Тернополі, а Одеський - у Миколаєві.

Інститути і філіали проводять криміналістичні експертизи, судово-хімічні, біологічні, судово-автотехнічні, дослідження матеріалів і речовин, грунтознавчі та деякі інші.

Міністерство Внутрішніх Справ України має свою мережу експертних установ у державі (централізовані, та регіональні). Головне їхнє завдання – надати допомогу органам дізнання та слідства під час встановлення істини по справі.

Економічні експертизи проводяться в обласних бюро бухгалтерських експертиз.

Судово-медичні - в Українському бюро судових експертиз та обласних бюро, які, як правило, працюють на основі кафедр судової медицини медичних університетів та інститутів, в районі – судово медичними експертами.

Товарознавчі експертизи проводяться в бюро товарних експертиз.

Психіатричні експертизи проводяться амбулаторно в лікувальних установах і стаціонарно – в спеціальних психіатричних лікарнях.

Існують слідуючи підстави розподілу судових експертиз:

1. за послідовністю проведення – первинні і повторні;

2. за принципом обов'язковості проведення:

· обов’язкові (проведення яких передбачено КПК);

· не обов’язкові (які призначаються за розсудом і рішенням слідчого).

3. за місцем проведення:

· експертизи, що проводяться в експертних установах і поза ними.

4. за обсягом дослідження:

· основні експертизи;

· додаткові експертизи.

5. за кількостю експертів:

· одиночні експертизи;

· комісійні експертизи (беруть участь два і більше експертів однієї спеціальності або галузі знань).

6. за характером використання знань:

· однорідні експертизи;

· комплексні експертизи (беруть участь декілька експертів фахівців з різних галузей знань).

Читайте також:

1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
2. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
3. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
4. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
5. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
9. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
10. Банківський кредит та його класифікація.
11. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
12. Бібліографія, поняття, види, методи

Переглядів: 1679