• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Заходи для попередження травматизму

Рисунок 2 - Схема занулення

Розрахунок занулення складається із трьох частин : розрахунку на вимикаючу здатність, визначення максимальної напруги корпусу обладнання відносно землі при замиканні фази на корпус, а також розрахунку робочого і повторного заземлень.

4. Захисне відключення

Захисне відключення - це автоматичне відключення всіх фаз (полюсів) ділянки сітки, яке забезпечує безпечне для людини поєднання струму і часу його проходження при замиканні на корпус або зниження рівня ізоляції нижче встановленого значення.

Відключення здійснюється автоматами. Захисне відключення рекомендується в тих випадках, коли безпечність неможливо забезпечити шляхом заземлення або коли його важко виконати.

Захисне відключення забезпечує швидке - не більше 0.2с - автоматичне відключення установки від живлячої сітки при виникненні в ній небезпеки враження струмом.

Перевагами захисного відключення являються : можливість його використання в електричних установках любої напруги і при любому режимі нейтралі, спрацювання при малих напругах на корпусі 20-40В і швидкість відключення, що дорівнює 0.1-0.2с.

5.Індивідуальні захисні засоби

Захисними засобами називають прилади, апарати і переносні пристосування, які мають своєю метою захист персоналу від ураження електричним струмом, електричною дугою і т.п.

Ізолюючі захисні засоби поділяються на основні і допоміжні.

До основних ізолюючих засобів відносяться такі, які надійно витримують робочу напругу електроустановки, і з їх допомогою людина може торкатись струмоведучих частин, які знаходяться під напругою.

До основних засобів, що використовуються при обслуговуванні електроустановок напругою вище 1000В, відносяться оперативні і вимірювальні штанги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі, вказівники напруги, ізолюючі пристрої і пристосування для ремонтних робіт. При обслуговуванні установок напругою до 1000В основними засобами вважаються оперативні штанги і кліщі, діелектричні рукавички, інструмент з ізольованими ручками і вказівники напруги.

Додаткові засоби самі по собі не можуть забезпечити безпечність і використовуються тільки як доповнюючі до основних. При обслуговуванні електроустановок напругою вищою за 1000В додатковими засобами вважаються діелектричні рукавички, діелектричні боти, діелектричні килимки і ізолюючі підставки на фарфорових ізоляторах. Для установок напругою до 1000В додатковими засобами являються калоші, діелектричні гумові килимки та ізолюючі підставки.

6. Небезпека статичної електрики і заходи боротьби з нею

Процес виникнення та накопичення електричних зарядів називають електризацією. Її утворення є результатом тертя (торканням та розділенням) двох діелектриків одного по другому або діелектрика об метали[1]. При цьому на поверхнях тертя можливе накопичення електричних зарядів, котрі легко стікають в землю, якщо тіло є провідником електрики і заземлено. На діелектриках електричні заряди утримуються довготривалий час, внаслідок чого вони отримали назву статична електрика.

Приклади електризації і потенціали в кВ, що виникають при цьому:

Накопичення зарядів статичної електрики залежить від:

- природи матеріалу (питомого електричного опору, його здатністю накопичувати електричні заряди і ін.);

- швидкості розділення поверхонь (інтенсивності технологічного процесу, густини і площі контактуючих поверхонь і ін.);

- параметрів середовища (температури і вологості повітря, ступінь його іонізації ) та ін.

Статичну електрику, що виникає в результаті тертя діелектриків прийнято характеризувати:

· поверхневою густиною електричних зарядів, що дорівнює відношенню величини заряду до площі або довжини оброблюваного матеріалу;

· напруженістю електричного поля ;

· потенціалом обстежуваної поверхні відносно заземлених частин.

Накопичення зарядів несе з собою дві основних небезпеки. По-перше, статична електрика має негативний вплив на організм людини. Електричні розряди, що виникають при доторканні людини до заряджених поверхонь викликають фізіологічну дію у вигляді уколів. Самі по-собі вони не представляють реальної небезпеки (сила розрядного струму надзвичайно мала), але можуть викликати рефлекторні рухи, що часто приводять до травм (забої, падіння з висоти, інші небезпечні неконтрольовані рухи), а також викликати ряд професійних хвороб, особливо нервової системи людини.

По-друге, значно більш небезпечними є наслідки розрядів статичної електрики, коли вини є причиною пожеж і вибухів легкозаймистих речовин. Крім того, можуть виникати збої в роботі електричних машин, комп’ютерів

Способи захисту від статичної електрики поділяються на три групи:

а) запобігання виникненню електричних зарядів (наведення зарядів протилежного знаку, зниження швидкості взаємного руху, заміна контактуючих матеріалів однорідні або такі, що мають меншу електризаційну здатність);

б) прискорення стікання зарядів (збільшення відносної вологості або іонізації повітря, збільшення електропровідності матеріалів нанесенням антистатичних добавок, надійне заземлення рухомих частин);

в) усунення небезпечних проявів статичної електрики (ефективна вентиляція , що забезпечує концентрацію вибухонебезпечних парів нижче нижньої концентраційної межі загоряння).

Основні заходи захисту людей: влаштування електропровідних підлог і заземлених зон, заземлення ручок дверей та апаратів; забезпечення працюючих струмопровідним взуттям, антистатичними халатами.

профілактика і розслідування нещасних випадків

1. Причини виробничого травматизму і професійних захворювань

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають: створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; установлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. До них належать: впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

3. Методи аналізу виробничого травматизму

Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації нещасних випадків. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Для аналізу розраховують показники частоти та тяжкості травматизму:

П_чт , (1)

П_тт , (2)

П_чт - показник частоти травматизму;

А - кількість випадків травматизму за звітний період;

Т - середньоспискова чисельність працівників;

П_тт - показник тяжкості травматизму;

Д — кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності - це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

П_нп, (3)

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму не підприємстві та порівнювати його з іншими підприємствами.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лиш тій чи іншій дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

4. Правові основи розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві

5. Облік нещасних випадків

6. Порядок розслідування нещасних випадків

7. Спеціальне розслідування нещасних випадків

Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються:

· посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії),

· представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду,

· представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування,

· представник роботодавця,

· представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий,

· представник вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки,

· у разі розслідування випадків гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст державної санітарно-епідеміологічної служби.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії із спеціального розслідування можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 48 Положення, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку. Акт за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання цих документів.

Роботодавець у п'ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи органу державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

Контрольні запитання з охорони праці

1. Стан охорони праці в Україні та інших державах

2. Основні поняття та визначення курсу охорона праці.

3. Правила, норми та стандарти з охорони праці.

4. Відповідальність за порушення положень з охорони праці.

5. Організація охорони праці в галузі.

6. Нагляд і контроль за охороною праці.

7. Система управління безпекою праці на підприємстві.

8. Організація навчання безпечним методам праці.

9. Шкідливі речовини і їх дія на організм людини.

10. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером впливу на організм.

11. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі.

12. Організація захисту від шкідливої дії речовин на виробництві.

13. Основні параметри мікроклімату і їх дія на організм людини.

14. Оптимальні і допустимі норми мікроклімату, фактори, що впливають на їх вибір.

15. Прилади і методика визначення відносної вологості повітря.

16. Прилади і методика визначення швидкості руху повітря.

17. Природна вентиляція, її види. Переваги, недоліки.

18. Механічна вентиляція, класифікація за напрямком потоку, місцем та часом дії.

19. Механічна вентиляція, її властивості та характеристики.

20. Системи опалення.

21. Світло, його значення, головні поняття і характеристики.

22. Природне освітлення, його властивості і показники.

23. Порядок нормування природного освітлення.

24. Штучне освітлення, його види, джерела світла.

25. Порядок нормування освітленості при штучному освітленні.

26. Методи розрахунку штучного освітлення (метод світлового потоку, точковий, питомої потужності).

27. Розрахунок природного освітлення

28. Шум, його вплив на людину (залежно від характеру порушення фізіологічних функцій).

29. Методи та засоби колективного захисту від шуму. Порядок їх підбору.

30. Методи та засоби індивідуального захисту від шуму. Порядок їх підбору.

31. Методи нормування параметрів шуму.

32. Основні акустичні величини.

33. Прилади та методи вимірювання шуму.

34. Дія електричного струму на людину та види виникаючих пошкоджень.

35. Фактори, що визначають характер враження при електротравмі (сила та вид струму, тип приміщення).

36. Аналіз небезпеки враження електрострумом залежно від характеру доторкання і типу електромереж.

37. Причини електротравм і основні методи їх запобігання.

38. Заземлення, його захисна дія, порядок влаштування і обслуговування.

39. Прилади та методи визначення запиленості повітря.

40. Нормування і вимірювання опору заземлювального пристрою.

41. Небезпека статичної електрики, заходи боротьби з нею.

42. Правові основи обліку нещасних випадків.

43. Порядок розслідування нещасних випадків.

44. Облік нещасних випадків.

45. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

46. Методи аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань: топографічний, монографічний, економічний.

47. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму, його суть та основні показники.

[1] За сучасними науковими поняттями статична електрика виникає в результаті перерозподілу електронів при доторканні двох поверхонь неоднорідних речовин. На поверхні доторкання утворюється подвійний електричний шар, який при віддаленні контактуючих поверхонь розділяється, і кожна з поверхонь стає зарядженою різнойменними зарядами, які досить довго зберігаються.

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Адміністративно-запобіжні заходи
4. Аналіз виробничого травматизму
5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
6. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
7. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
9. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
10. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
11. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
12. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли

Переглядів: 1602