Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Заходи для попередження травматизму

Рисунок 2 - Схема занулення

 

Розрахунок занулення складається із трьох частин : розрахунку на вимикаючу здатність, визначення максимальної напруги корпусу обладнання відносно землі при замиканні фази на корпус, а також розрахунку робочого і повторного заземлень.

 

4. Захисне відключення

Захисне відключення - це автоматичне відключення всіх фаз (полюсів) ділянки сітки, яке забезпечує безпечне для людини поєднання струму і часу його проходження при замиканні на корпус або зниження рівня ізоляції нижче встановленого значення.

Відключення здійснюється автоматами. Захисне відключення рекомендується в тих випадках, коли безпечність неможливо забезпечити шляхом заземлення або коли його важко виконати.

Захисне відключення забезпечує швидке - не більше 0.2с - автоматичне відключення установки від живлячої сітки при виникненні в ній небезпеки враження струмом.

Перевагами захисного відключення являються : можливість його використання в електричних установках любої напруги і при любому режимі нейтралі, спрацювання при малих напругах на корпусі 20-40В і швидкість відключення, що дорівнює 0.1-0.2с.

 

5.Індивідуальні захисні засоби

Захисними засобами називають прилади, апарати і переносні пристосування, які мають своєю метою захист персоналу від ураження електричним струмом, електричною дугою і т.п.

Ізолюючі захисні засоби поділяються на основні і допоміжні.

До основних ізолюючих засобів відносяться такі, які надійно витримують робочу напругу електроустановки, і з їх допомогою людина може торкатись струмоведучих частин, які знаходяться під напругою.

До основних засобів, що використовуються при обслуговуванні електроустановок напругою вище 1000В, відносяться оперативні і вимірювальні штанги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі, вказівники напруги, ізолюючі пристрої і пристосування для ремонтних робіт. При обслуговуванні установок напругою до 1000В основними засобами вважаються оперативні штанги і кліщі, діелектричні рукавички, інструмент з ізольованими ручками і вказівники напруги.

Додаткові засоби самі по собі не можуть забезпечити безпечність і використовуються тільки як доповнюючі до основних. При обслуговуванні електроустановок напругою вищою за 1000В додатковими засобами вважаються діелектричні рукавички, діелектричні боти, діелектричні килимки і ізолюючі підставки на фарфорових ізоляторах. Для установок напругою до 1000В додатковими засобами являються калоші, діелектричні гумові килимки та ізолюючі підставки.

 

6. Небезпека статичної електрики і заходи боротьби з нею

Процес виникнення та накопичення електричних зарядів називають електризацією. Її утворення є результатом тертя (торканням та розділенням) двох діелектриків одного по другому або діелектрика об метали[1]. При цьому на поверхнях тертя можливе накопичення електричних зарядів, котрі легко стікають в землю, якщо тіло є провідником електрики і заземлено. На діелектриках електричні заряди утримуються довготривалий час, внаслідок чого вони отримали назву статична електрика.

Приклади електризації і потенціали в кВ, що виникають при цьому:

Обробка гумових виробів 7-15
Рух приводного шкіряного паса зі швидкістю 15 м/с
Рух гумової стрічки транспортера з сипучими матеріалами
Протікання бензолу в стальних трубах 3,6
Перекачування бензину по гумових шлангах з швидкістю 3 м/с
Їзда на автомобілі (гумові шини по бетонному шосе)
Носіння одягу із шерсті, шовку, штучних волокон, взуття на гумовій підошві

 

Накопичення зарядів статичної електрики залежить від:

- природи матеріалу (питомого електричного опору, його здатністю накопичувати електричні заряди і ін.);

- швидкості розділення поверхонь (інтенсивності технологічного процесу, густини і площі контактуючих поверхонь і ін.);

- параметрів середовища (температури і вологості повітря, ступінь його іонізації ) та ін.

Статичну електрику, що виникає в результаті тертя діелектриків прийнято характеризувати:

· поверхневою густиною електричних зарядів, що дорівнює відношенню величини заряду до площі або довжини оброблюваного матеріалу;

· напруженістю електричного поля ;

· потенціалом обстежуваної поверхні відносно заземлених частин.

Накопичення зарядів несе з собою дві основних небезпеки. По-перше, статична електрика має негативний вплив на організм людини. Електричні розряди, що виникають при доторканні людини до заряджених поверхонь викликають фізіологічну дію у вигляді уколів. Самі по-собі вони не представляють реальної небезпеки (сила розрядного струму надзвичайно мала), але можуть викликати рефлекторні рухи, що часто приводять до травм (забої, падіння з висоти, інші небезпечні неконтрольовані рухи), а також викликати ряд професійних хвороб, особливо нервової системи людини.

По-друге, значно більш небезпечними є наслідки розрядів статичної електрики, коли вини є причиною пожеж і вибухів легкозаймистих речовин. Крім того, можуть виникати збої в роботі електричних машин, комп’ютерів

Способи захисту від статичної електрики поділяються на три групи:

а) запобігання виникненню електричних зарядів (наведення зарядів протилежного знаку, зниження швидкості взаємного руху, заміна контактуючих матеріалів однорідні або такі, що мають меншу електризаційну здатність);

б) прискорення стікання зарядів (збільшення відносної вологості або іонізації повітря, збільшення електропровідності матеріалів нанесенням антистатичних добавок, надійне заземлення рухомих частин);

в) усунення небезпечних проявів статичної електрики (ефективна вентиляція , що забезпечує концентрацію вибухонебезпечних парів нижче нижньої концентраційної межі загоряння).

Основні заходи захисту людей: влаштування електропровідних підлог і заземлених зон, заземлення ручок дверей та апаратів; забезпечення працюючих струмопровідним взуттям, антистатичними халатами.

профілактика і розслідування нещасних випадків

1. Причини виробничого травматизму і професійних захворювань

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини: несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисних загороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини: підвищений (вище ГДК) вміст в повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

 

Основні заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і професійної захворюваності поділяються на технічні та організаційні.

До технічних заходів належать заходи з виробничої санітарії та техніки безпеки. Заходи з виробничої санітарії передбачають: створення комфортного мікроклімату шляхом влаштування відповідних систем опалення, вентиляції, кондиціювання повітря; теплоізоляція конструкцій будівлі та технологічного устаткування; заміна шкідливих речовин та матеріалів нешкідливими; герметизація шкідливих процесів; зниження рівнів шуму та вібрації; установлення раціонального освітлення; забезпечення необхідного режиму праці та відпочинку, санітарного та побутового обслуговування. Заходи з техніки безпеки передбачають систему організаційних та технічних заходів та засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних виробничих факторів. До них належать: впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; розроблення та впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації і пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

 

3. Методи аналізу виробничого травматизму

Аналіз виробничого травматизму та профзахворюваності дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за документами: звітами, актами, журналами реєстрації нещасних випадків. Це дозволяє групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Для аналізу розраховують показники частоти та тяжкості травматизму:

Пчт , (1)

Птт , (2)

Пчт - показник частоти травматизму;

А - кількість випадків травматизму за звітний період;

Т - середньоспискова чисельність працівників;

Птт - показник тяжкості травматизму;

Д — кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності - це число людиноднів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнп, (3)

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму не підприємстві та порівнювати його з іншими підприємствами.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналізі небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лиш тій чи іншій дільниці виробництва, обладнанню, технологічному процесу.

Топографічний метод ґрунтується на тому, що на плані цеху (підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках (оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.

 

4. Правові основи розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві

Розслідування проводиться відповідно до “Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1112 від 25 серпня 2004 р.Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - роботодавці), на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

5. Облік нещасних випадків

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час:виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, перебування на робочому місці, або на території підприємства протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу роботодавця відповідно до встановленого порядку;провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до прямих обов'язків працівника (дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха;надання підприємством шефської допомоги;прямування працівника між об'єктами обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника, крім випадків, зазначених у пункті 7 цього Положення, визнаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1 за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства під час перерви для відпочинку та харчування, а також під час перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються згідно з вимогами цього Положення, визнаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1.За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвомі не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;за місцем постійного проживанняна території польових і вахтових селищ;під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів чи устаткування підприємства без дозволу роботодавця, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів;унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;під час скоєння ними злочинів;у разі природної смерті або самогубства.Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

6. Порядок розслідування нещасних випадків

Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги.Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний:· терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, у разі необхідності доставити його до лікувально-профілактичного закладу;· повідомити про те, що сталося, роботодавця і профспілкову організацію;· зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків).Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок:· повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган Фонду;· у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, · в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; · організує його розслідування і утворює комісію з розслідування.До складу комісії з розслідування включаються: · керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (спеціаліст), на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова цієї комісії),· керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, · представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, · інші особи.Керівник робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на місці, де стався нещасний випадок, до складу комісії з розслідування не включається.Потерпілий або його довірена особа має право брати участь в розслідуванні нещасного випадку.Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:· обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;· визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;· з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом;· визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;· скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3) у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю;· у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (додаток 4).Роботодавецьповинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування.Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:· потерпілому або його довіреній особі;· керівникові цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;· відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;· відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;· профспілковій організації, членом якої є потерпілий;· керівникові служби охорони праці підприємства. Акт за формою Н-1 або НТ надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного випадку та іншими матеріалами.Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі відсутності такого органу - відповідній місцевій держадміністрації.Матеріали розслідування нещасного випадку підлягають зберіганню протягом 45 років. У разі ліквідації підприємства акти розслідування нещасних випадків, акти за формою Н-1 або НТ підлягають передачі правонаступникові, а у разі його відсутності - до державного архіву.Нещасний випадок, про який безпосереднього керівника потерпілого чи роботодавця своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нього настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Положенням протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.

7. Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають:· нещасні випадки із смертельним наслідком;· групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;· випадки смерті на підприємстві;· випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.Про такий нещасний випадок, роботодавець зобов'язаний негайно передати засобами зв'язку повідомлення за встановленою формою:· територіальному органу Держнаглядохоронпраці;· органу прокуратури;· органу виконавчої дирекції Фонду;· органу, до сфери управління якого належить це підприємство (у разі його відсутності - місцевій держадміністрації);· відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);· профспілковій організації, членом якої є потерпілий;· вищестоящому профспілковому органу;· відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).Зазначені органи (організації) повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи (організації) згідно з установленим порядком.

Розслідування цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.

До складу комісії із спеціального розслідування включаються:

· посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії),

· представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду,

· представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування,

· представник роботодавця,

· представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий,

· представник вищестоящого профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки,

· у разі розслідування випадків гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст державної санітарно-епідеміологічної служби.

Залежно від конкретних умов (кількості загиблих, характеру і можливих наслідків аварії тощо) до складу комісії із спеціального розслідування можуть бути включені спеціалісти відповідного органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, представники органів охорони здоров'я та інших органів.

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали, передбачені пунктом 48 Положення, у тому числі карта обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов'язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку. Акт за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складається відповідно до акта спеціального розслідування у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується роботодавцем протягом доби після одержання цих документів.

Роботодавець у п'ятиденний термін з моменту підписання акта спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи органу державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці.

Про здійснення запропонованих заходів роботодавець у письмовій формі повідомляє органи, які брали участь у розслідуванні, в терміни, зазначені в акті спеціального розслідування.

 


Контрольні запитання з охорони праці

1. Стан охорони праці в Україні та інших державах

2. Основні поняття та визначення курсу охорона праці.

3. Правила, норми та стандарти з охорони праці.

4. Відповідальність за порушення положень з охорони праці.

5. Організація охорони праці в галузі.

6. Нагляд і контроль за охороною праці.

7. Система управління безпекою праці на підприємстві.

8. Організація навчання безпечним методам праці.

9. Шкідливі речовини і їх дія на організм людини.

10. Класифікація шкідливих речовин за ступенем і характером впливу на організм.

11. Нормування вмісту шкідливих речовин в повітрі.

12. Організація захисту від шкідливої дії речовин на виробництві.

13. Основні параметри мікроклімату і їх дія на організм людини.

14. Оптимальні і допустимі норми мікроклімату, фактори, що впливають на їх вибір.

15. Прилади і методика визначення відносної вологості повітря.

16. Прилади і методика визначення швидкості руху повітря.

17. Природна вентиляція, її види. Переваги, недоліки.

18. Механічна вентиляція, класифікація за напрямком потоку, місцем та часом дії.

19. Механічна вентиляція, її властивості та характеристики.

20. Системи опалення.

21. Світло, його значення, головні поняття і характеристики.

22. Природне освітлення, його властивості і показники.

23. Порядок нормування природного освітлення.

24. Штучне освітлення, його види, джерела світла.

25. Порядок нормування освітленості при штучному освітленні.

26. Методи розрахунку штучного освітлення (метод світлового потоку, точковий, питомої потужності).

27. Розрахунок природного освітлення

28. Шум, його вплив на людину (залежно від характеру порушення фізіологічних функцій).

29. Методи та засоби колективного захисту від шуму. Порядок їх підбору.

30. Методи та засоби індивідуального захисту від шуму. Порядок їх підбору.

31. Методи нормування параметрів шуму.

32. Основні акустичні величини.

33. Прилади та методи вимірювання шуму.

34. Дія електричного струму на людину та види виникаючих пошкоджень.

35. Фактори, що визначають характер враження при електротравмі (сила та вид струму, тип приміщення).

36. Аналіз небезпеки враження електрострумом залежно від характеру доторкання і типу електромереж.

37. Причини електротравм і основні методи їх запобігання.

38. Заземлення, його захисна дія, порядок влаштування і обслуговування.

39. Прилади та методи визначення запиленості повітря.

40. Нормування і вимірювання опору заземлювального пристрою.

41. Небезпека статичної електрики, заходи боротьби з нею.

42. Правові основи обліку нещасних випадків.

43. Порядок розслідування нещасних випадків.

44. Облік нещасних випадків.

45. Спеціальне розслідування нещасних випадків.

46. Методи аналізу виробничого травматизму і професійних захворювань: топографічний, монографічний, економічний.

47. Статистичний метод аналізу виробничого травматизму, його суть та основні показники.


[1] За сучасними науковими поняттями статична електрика виникає в результаті перерозподілу електронів при доторканні двох поверхонь неоднорідних речовин. На поверхні доторкання утворюється подвійний електричний шар, який при віддаленні контактуючих поверхонь розділяється, і кожна з поверхонь стає зарядженою різнойменними зарядами, які досить довго зберігаються.


Читайте також:

  1. II. Загально-шкільні заходи
  2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  3. Адміністративно-запобіжні заходи
  4. Аналіз виробничого травматизму
  5. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
  6. Аналіз виробничого травматизму у адміністративно-територіальних одиницях України за 2006-2009 роки
  7. АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
  8. Аналіз та оцінка виробничого травматизму в галузі
  9. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
  10. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання
  11. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
  12. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли




Переглядів: 1525

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Занулення | Визначення швидкості осадження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.