Конституційно – правовий статус суддів.

Здійснення судової влади.

Основними напрямками діяльності судової влади є розгляд спорів, які мають юридичне значення.

Судова влада здійснюється комплексом судів від вищестоящих до центральних.

Сукупність всіх судів однієї держави називається юстицією, а сукупність питань їх компетенції – юрисдикцією.

Діяльність судів по здійсненню своєї юрисдикції є правосуддям. Правосуддя здійснюється судами відповідно до норм процесуального права.

Соціальна роль судової влади в демократичному суспільстві полягає в тому, щоб забезпечити панування права, забезпечити його виконання всіма суб’єктами, а також зупинити свавілля держави.

Як правило, судовий процес має 3 стадії:

· Перша інстанція,

· Апеляція,

· Касація.

1. Перша інстанція – справа розглядається вперше. На рішення суду першої інстанції може бути подана апеляція (строк обмежений 10-30 днів).

2. Апеляційний розгляд справа відбувається лише професійними суддями, без засідателів.

3. Касація – остання можливість переглянути справу.

Іноді є ревізія – особливий процес, який поєднує елементи апеляції і касації. (Німеччина, Австрія, Нідерланди).

Діяльність суду ґрунтується на принципах судової влади – на закріплених в конституціях ідеях, яким повинні бути підпорядковані правове регулювання і практика діяльності судів.

Деякі науковці лише загальні принципи:

1. здійснення правосуддя лише судом;

2. незалежність суддів і підпорядкування лише закону;

3. свобода доступу до суду ;

4. колективне здійснення правосуддя;

5. ведення судового процесу мовою, зрозумілою сторонам;

6. гласність, тобто, відкритий, публічний суд;

7. можливість оскарження і перегляду судового рішення шляхом апеляції, касації, або ревізії;

8. відповідальність держави за судову помилку [Ч. 328 - 329].

Іноді принципи поділяють на: принципи судоустрою і судочинства. Принципами судоустрою є – вищезазначені загальні принципи.

До принципів судочинства відносять:

1. гласність судового процесу;

2. підпорядкованість суддів лише закону;

3. конституційність судових рішень;

4. змагальність і рівність сторін;

5. усний і очний характер судочинства [А. с.157].

Для дотримання судами всіх вищезазначених принципів на різних стадіях процесу, необхідна допомога інших органів чи посадових осіб.

До таких відносяться:

1. прокурори;

2. слідчі;

3. адвокати;

4. нотаріуси;

5. судова поліція;

6. судові виконавці.

Основним завданням цих осіб є сприяння здійсненню судочинства.

Детально їх повноваження регулюються спеціальними законами, які відносяться до інших галузей права.

Основу статусу судді складають конституційні норми, які закріплюють принципові положення, які розвинені і обґрунтовані у органічних законах.

Основними принципами статусу суддів є:

1. принцип незалежності суддів;

2. принцип незмінності суддів, тобто суддя не може бути звільненим достроково, до настання установленого законом віку, за винятком споєння ним злочину (принцип: суддя залишається на посаді поки добре себе поводить), але він може сам звільнитися, за власним бажанням;

3. принцип деполітизації і департизації;

4. принцип несумісності посад;

5. у судових відносинах виключаються родинні зв’язки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судові рішення в зарубіжних країнах.	\|	Залучення спеціалістів до вивчення та розгляду питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.