• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стереотипні уявлення про якості чоловіків і жінок

Групи гендерних стереотипів

Гендерні стереотипи

План.

Тема:. Міфи і реальність у подоланні гендерних стереотипів

З курсу

ЛЕКЦІЯ № 4

Кафедра психології

Інститут педагогічної освіти

«Гендерна психологія» ( 2 год.)

доц. Мороз О. І.

Побутує думка, що вся гендерна проблематика — це суціль­ний стереотип. Якщо дитині подобаються ляльки, то вона є дів­чинкою. Дівчинка поводиться спокійніше, її легше налякати, ніж хлопчика. Однак стереотипні припущення про гендер породжу­ють часто необґрунтовані висновки про поведінку особистості. Чим менше відомостей про людину, тим більше гендерні стереоти­пи опосередковують думку про неї.

Під час експерименту дорослим пропонували спостерігати за грою та поведінкою дітей дошкільного віку, статеву належ­ність яких неможливо було визначити за їхнім вбранням та за­чісками. Малюків, які виявляли більшу самостійність у грі, непосидючість, частіше гнівались, вимагали уваги до себе, ідентифікували як хлопчиків. Якщо дитина шукала захисту у виховательки, боялася сама взяти іграшку, яка її цікавила, або плакала чи тулилась до інших дітей, стверджували, що вона — дівчинка.

Характеризуючи поведінку дітей, стать яких експеримен­татори умисно вказували неправильно, дорослі виходили пере­дусім із звичних уявлень про дівчаток і хлопчиків: «дівчаток», хоч то були насправді хлопчики, характеризували як боязких, нерішучих, невпевнених у собі, здатних допомогти іншому, вия­вити турботу, лагідність; «хлопчиків» (насправді то були дівчат­ка) — як рішучих, сміливих, здатних згуртувати інших дітей, нав'язати свою гру, змагання тощо.

Результати цих дослідів свідчать, що статева належність у свідомості людини тісно пов'язана з очікуваннями стереотипної, статевовідповідної поведінки. Ці очікування, як правило, дифе­ренціюють, навіть поляризують поведінку статей. Активність і наполегливість хлопчика сприймається як норма поведінки; така ж поведінка дівчинки — як відхилення від норми. Не випадково появу чоловіка-п'янички в громадському місці сприймають май­же поблажливо, а жінку напідпитку рішуче засуджують.

Щоб проілюструвати абсурдність певних статеворольових очікувань, англійські психологи провели експеримент у фіксо­ваних для спостереження ситуаціях, відштовхуючись від поши­реного стереотипу, згідно з яким чоловік має право на комплі­мент жінці. Дослідники вирішили делегувати цю роль кільком групам дівчат, які у людних місцях міста моделювали типово чоловічу поведінку залицяння до однолітків іншої статі: «Пог­ляньте на цього красунчика», — демонстративно зверталась одна з дівчат до своїх подруг. — Яка статура, які спортивні ніжки!» «Сідниці також спокусливі, — вторила інша. — Гей, юначе, не хочеш з нами піти? А телефончик не даси?» і т. п. Кі­нокамери зафіксували шокованість чоловіків — об'єктів «сексу­альних домагань», яких часто паралізовувала ненормативна (статевоневідповідна) поведінка дівчат.

Цей приклад свідчить, наскільки міцними є гендерні стерео­типи — поширені, здебільшого консервативні, надто спрощені уявлення про людей, наприклад оцінювання особистості лише на підставі її професії. Найпоширеніші стереотипи означують стате­ву або етнічну належність людини. Менш поширеними є стереоти­пи щодо професійної належності, віку, політичної групи. Специ­фічну групу становлять Гендерні стереотипи.

Гендерні стереотипи (грецьк. stereos — твердий і typos — відбиток) — спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насичені, ціннісно означені полярні за знаком оцінки, жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення.

Функціонують гендерні стереотипи як стандартизовані уяв­лення про моделі поведінки і риси характеру, які відповідають по­няттям «чоловіче» та «жіноче». Поведінку, яка узгоджується з прийнятим в суспільстві розподілом гендерних ролей, називають статевотипізованою. Така поведінка відповідає генералізованому, узагальненому уявленню про «типово» жіночу (фемінну) і «типово» чоловічу (маскулінну) поведінку.

Гендерні стереотипи виражають сприйняття, оцінку людини як представника певної статі через поширення характеристик Певної статевої групи на всіх її представників без критичного усві­домлення можливих індивідуальних відмінностей. Отже, гендер­ні стереотипи е набором загальноприйнятих норм і суджень про становище жінок і чоловіків, норм їхньої поведінки, мотивів, пот­реб. Вони часто диктують, приписують чоловікам і жінкам певні психологічні якості, норми поведінки, рід занять, професії тощо, цементують існуючі гендерні розбіжності, часто ускладнюють оптимізацію процесів у сфері гендерних відносин.

За змістом гендерні стереотипи поділяють на чотири групи.

1. Стереотипи маскулінності/фемінності. Чоловікам і жін­кам приписують певні психологічні якості, особливості поведін­ки. Якості, які асоціюються з чоловіками, називають інструмен­тальними, оскільки вони характеризують чоловіків як діячів, що впливають на світ. Якості, що асоціюються з жінками, називають експресивними, бо вони характеризують емоційне функціонуван­ня жінок у сім'ї, ставленні до дітей, чоловіка. Чоловіки і жінки здебільшого погоджуються з тим, що інструментальні якості властиві чоловікам, експресивні — жінкам ( див. табл. 1.3).

2. Стереотипи, пов'язані з відмінностями у змісті праці статей. Сферою жінок вважається емоційна, експресивна діяль­ність, у якій визначальними є опікуючий, виконавчий та обслуговуючий компоненти. Інструментальну сферу діяльності, яку ха­рактеризує творча, керівна, результативна праця, приписують чо­ловікам. Поширенню цього стереотипу в гуманітарних науках сприяли концепції «природної» взаємодоповнюваності статей Т. Парсонса і Р. Бейлза та біологічно детермінованих, вроджених якостей (якою вважається, наприклад, материнський інстинкт).

Таблиця 1.3

Читайте також:

1. Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
2. Аналіз структури та якості кредитного портфеля
3. Аналіз якості виробничої інформації
4. Аналіз якості обігового капіталу
5. Аналіз якості продукції та робіт
6. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
7. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
8. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
9. Вивчення та оцінка якості сукупних активів банку
10. Визначення очікування індивіду, тобто уявлення індивіду про те, що повинно відбутись.
11. Визначення якості і облік силосованої маси.
12. Визначення якості та маси силосу.

Переглядів: 2621