• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Полімерні та металополімерні покриття

Електродугові покриття

Втрата роботоздатності обладнанням харчової промисловості спричинюється переважно інтенсивним корозійним руйнуванням і корозійно-механічним спрацюванням під дією хімічно-активних технологічних середовищ. Більшість машин і апаратів, які потребують захисту від корозії, фарбують або цинкують різними способами. Недостатня довговічність фарбових покриттів (інколи менш як 1 рік), їх дефіцитність, висока вартість для найефективніших покриттів, значні витрати при їх відновленні й ремонтах ставлять під сумнів можливість підвищення довговічності сталевих конструкцій і виробів тільки за рахунок збільшення об’ємів фарбування. Відносно цинкування, то його можливості обмежені дефіцитністю цинку, недостатньою для деяких експлуатаційних умов корозійною стійкістю і санітарно-гігієнічними вимогами.

За таких умов перспективним способом підвищення довговічності сталевих виробів і економії сталі (крім цинкування та інших покриттів) слід вважати розвиток алюмінування з використанням електродугової металізації.

Серед різноманітних покриттів, які можна застосовувати для підвищення довговічності обладнання, поширеними є покриття різними полімерами.

До полімерних покриттів, які контактують з харчовими технологічними середовищами, ставляться відповідні вимоги. Зокрема, вони повинні мати добру адгезію до поверхні деталі й антиадгезійні властивості щодо продуктів, незначну пористість, бути еластичними, механічно-міцними, теплостійкими, інертними до технологічних і допоміжних середовищ харчових виробництв, технологічними та економічними. Жоден із відомих полімерів не може повністю відповідати всім цим вимогам. Матеріали з достатньою хімічною стійкістю, як правило, мають недостатню адгезію до металу. Полімерні покриття з задовільною адгезією до поверхні легко руйнуються внаслідок хімічної та механічної дії агресивних середовищ. Крім того, для харчової промисловості особливе значення мають їх хіміко-токсикологічні й медико-біологічні характеристики.

У різних галузях харчової промисловості для захисту внутрішніх поверхонь апаратів, трубопроводів, арматури застосовують такі покриття: співполімервінілхлоридні, фторопластові, поліолефінові, поліуретанові, фенолоформальдегідні, силіцієорганічні, каучукові, епоксидні тощо. Щоб поліпшити властивості покриттів, їх часто використовують із наповнювачами.

Читайте також:

1. Аналіз частки прибутку на покриття постійних витрат
2. Антикорозійні, захисні покриття металу
3. Асфальтобетонні покриття
4. Бюджетний дефіцит: причини виникнення та можливі джерела покриття
5. Вимірювання товщини шару покриття
6. Вимірювання товщини шару покриття
7. Вторинне покриття вивороту килима текстильним матеріалом
8. Газополуменеві покриття
9. Гравійні і щебеневі покриття.
10. Дахи та покриття
11. Детонаційні покриття
12. Джерела покриття бюджетного дефіциту

Переглядів: 658