• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення переміщень

Для визначення переміщень точок конструкції використовують формулу Мора:

При обчисленні переміщень для балок і плоских рам двома останніми складниками в наведеній формулі , внаслідок їх малості порівняно з першим, можна знехтувати:

Для визначення переміщення за формулою Мора необхідно виконати наступне:

а) Побудувати епюру моментів в заданій схемі від дії зовнішнього навантаження. Такий стан називається вантажним (стан р). Епюра моментів позначається ;

б) обрати одиничний стан конструкції (стан і) – звільнити конструкцію від заданих навантажень та завантажити її одиничним навантаженням, що діє в напрямку шуканого переміщення і прикладене в точці, переміщення якої визначається;

в) побудувати епюру моментів від одиничного навантаження ();

г) обчислити переміщення за формулою Мора

Основні види переміщень і відповідні види одиничних навантажень наведені в табл.2.

Таблиця 2

Переміщення	Одиничне навантаження
вертикальне переміщення точки А
горизотальне переміщення точки А
кут повороту перерізу в точці А
кут зламу в шарнирі в точці А

Інші види переміщень можуть бути отримані шляхом лінійних комбінацій вищеназваних випадків.

При обчисленні інтеграла Мора підсумовування виконується по окремих ділянках стержнів рами ( k – номер ділянки, К – кількість ділянок інтегрування, l_k – довжина ділянки). Кількість ділянок на кожному окремому стержні визначаємо виходячи із форми епюр і таким чином, щоб на ділянці лінія епюри моментів не мала зламів або стрибків. При сталій жорсткості стержня на згин обчислення інтеграла Мора здійснюється за правилом Верещагіна або за формулою Корноухова–Сімпсона.

Рис. 42. Метод Верещагіна	За правилом Вере­ща­гіна для обчислення інте­­грала необхідно по­мно­жити площу епюри на ординату епюри , що береться під центром тяжіння епюри (рис.42):
Якщо ордината і площа розташовані по один і той самий бік стержня, добуток береться зі знаком “плюс”. Необхідно звернути увагу: · принаймні одна з епюр, які перемно­жуються, має бути пря­мо­лінійною; · ордината повинна бути взята на прямолінійній епюрі.
Рис. 43.Метод Сімпсона-Корноухова	В інших випадках, коли епюри мають більш складну форму, застосовуємо формулу Корноухова-Сімпсона (рис.43): де індекси "п","с","к" позначають відповідно початок, середину і кінець ділянки.

Якщо відповідні ординати на обох епюрах розташовані по один бік від стержня, перед їх добутком зберігається знак +, якщо по різні сторони стержня - ставиться наявність знаку "–" перед добутком обумовлена розташуванням ординат епюр по різні сторони від вісі стержня.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
8. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
9. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
10. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
11. Біостратиграфічні методи визначення віку порід
12. Біуретовий метод визначення білків

Переглядів: 2546