• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Концепція відкритої інформаційної системи -основа модульного принципу проектування кіс

2.2.1. Інтерпретації поняття «відкрита інформаційна система»

Еволюція технології обробки економічної інформації, появлен­ня нових напрямів у підходах до проектування інформацій­них систем (ІС) і відповідно усіх видів забезпечення ІС (мате­матичного, технічного, програмного, інформаційного, лінгвістичного, методичного, організаційного, правового, ергономічного) не скасовують класичні вимоги до розроблюваної системи - системної єдності, розвитку, узгодженості, сумісності, стандартизації, уніфі­кації, ефективності і взаємозв'язку між усіма видами забезпечення на всіх етапах життєвого циклу ІС. Саме концепція системної єдності, розвитку, узгодженості, сумісності, стандартизації, уніфі­кації є основою для забезпечення відкритості або розширюваності автоматизованої системи і її стійкості стосовно зовнішніх і внутрішніх збурювань [31].

Головними тенденціями розвитку інформаційних систем сьогодні є:

• розподіл і децентралізація ресурсів керування інформацією;

• неоднорідність компонентів інформаційних систем;

• розвиток стандартів;

• включення моделювання реального світу в інформаційні системи;

• модульний принцип проектування і композиції складних систем;

• перехід до так званих «відкритих систем».

Перші чотири тенденції є наочним наслідком глобалізації бізне­су, розширення оперативних контактів організацій на різних рівнях, розширення сфери застосування телекомунікацій на основі нових інформаційних технологій. Це, у свою чергу, викликало появу віртуальних корпорацій або кіберкорпорацій, BPR (Business Process Reengineering) - реінжинірингу бізнес-про­цесів, нового си­стемного проектування, організації менеджерських телекомуні­кацій на основі Web-технологій у таких галузях, як керування про­цесом проектування складних систем, виконання електронних пла­тежів і клірингових операцій, організація телеконференцій керів­ного складу підприємств і організацій з метою оптимізації керу­вання активами і бізнес-процесами, надання комплексу послуг у сфері середнього і малого бізнесу, реалізація e-business - елект­ронної комерції та ін.

Концепція модульного принципу проектування ІС є наслідком перших чотирьох тенденцій і припускає, що кожний автоматизо­ваний модуль має межі своїх функціональних можливостей: зміна функцій одного модуля не спричиняє зміни функцій інших модулів.

У загальному випадку під відкритою, або розширюваною(extensible) техногенною системоюрозуміють систему, що при дотриманні визначених правил може бути підключена до будь-якої іншої відкритої системи, або це така система, що допускає введен­ня нових компонентів чи конструкцій, що надалі можуть викорис­товуватися так само, як убудовані.

Кожний модуль призначений як для автономної, так і спільної ро­боти з іншими модулями. Завдяки властивостям відкритості, перенос­ності, масштабованості модулі можуть підключатися один до одного, утворюючи систему більшого масштабу, з розширеними функціональ­ними можливостями порівняно з функціональними можливостями її компонентів, що зумовлює формування ІС як емерджентної системи. Причому синергетичні властивості її компонентів забезпечують узгод­женість і цілісність системи і її стійкість стосовно внутрішніх і зовнішніх збурювань в умовах середовища, що змінюється [33].

В обчислювальній техніці початок розвитку ідеології побудови відкритих систем пов'язують зі створенням комп'ютерів серії ІВМ, які дозволяють використовувати те саме системне і прикладне про­грамне забезпечення на будь-яких комп'ютерах з IBM-подібною ар­хітектурою. Даний підхід виявився досить ефективним і одержав подальший розвиток при побудові персональних комп'ютерів цієї фірми. Зокрема, це визначило одну з причин широкого поширення IBM-сумісних комп'ютерів на світовому комп'ютерному ринку.

У комп'ютерних мережах під «системою» розуміється сервер, абонентська або будь-яка інша система, що надає чи споживає мережні ресурси. У рамках мережних технологій «відкритість» сис­тем використовується з метою забезпечення можливості підклю­чення до комп'ютерної мережі устаткування різних фірм без до­даткової доробки мережного програмного й апаратного забезпе­чення. При цьому відкриті системи поєднуються за допомогою ме­режі передачі даних у відкриту комп'ютерну мережу.

Ще одна інтерпретація поняття «відкрита система» полягає в тому, що це система або продукт, у якого немає визначеного авто­ра. Ідея відкритої публікації і вільної доробки інформаційних роз­робок породила в 90-х роках XX сторіччя співтовариство розроблювачів відкритих систем «Open Source»; або «Рух прихильників відкритих систем». Цей підхід дозволяє гнучко й ефективно вико­ристовувати інтелектуальний капітал користувачів і розроблювачів інформаційних систем. Продукти співтовариства Open Source постійно розвиваються. У деяких випадках нові версії з'являються щомісяця, що неможливо у випадку авторських розробок фірм.

До таких продуктів відносяться UNIX, LINUX, PHP, Apache, MySQL. У кожного з них є родоначальники, але ці системи відкриті для вільної доробки.

Самостійного розгляду заслуговує об'єктивно-орієнтований підхід до проектування систем і особливо технологія CORBA (Common Object Request Architecture) - архітектура брокерів об'єктних запитів з її концепцією відкритості компонентів.

Необхідно особливо підкреслити, що властивість відкритості компонентів корпоративної ІС не означає доступності її інформац­ійних фондів, а пов'язана тільки з особливостями її структурних компонентів та їх інтерфейсів.

Приведені підходи до інтерпретації поняття «відкрита систе­ма) не є вичерпними, тому що саме це поняття є відкритим для розгляду та інтерпретації.

2.2.2. Відкритість, інтероперабельність, стандарти

Суть системного підходу до проектування економічних ІС по­лягає в комплексному вивченні об'єкта керування як єдиного цілого на основі аналізу і синтезу. Аналіз припускає виділення ознак структуризаціі і декомпозиції системи. Економічна система є складною і багатофункціональною. Тому існує безліч способів її декомпозиції.

Традиційно економічну інформаційну систему розглядають як сукупність двох компонентів або підсистем - функціональної і за­безпечувальної. Функціональна частина є моделлю системи керу­вання об'єктом і, як будь-яка модель, вимагає чіткого математично­го обґрунтування й опису [17]. Забезпечувальна частина припускає такі види забезпечення, як математичне, технічне, програмне, інформаційне, лінгвістичне, організаційне, правове, ергономічне.

Синтез полягає в інтеграції успадкованих систем з новітніми розробками ІС, інтеграції модулів ІС, реалізованих у гетерогенно­му обчислювальному середовищі, вимагає наявності розвинутих засобів інтероперабельності поєднуваних компонентів.

У загальному випадку інтероперабельність — властивість, яка припускає здатність різних або подібних середовищ, систем чи функ­ціональних елементів взаємодіяти один з одним, що повинно забез­печуватися їх безперешкодним інтерфейсом, заснованим на відкри­тості їх стосовно одне одного [31].

Інтерфейс у широкому розумінні - це сукупність уніфікова­них засобів організації взаємодії різних систем або функціональ­них елементів однієї системи.

Інтероперабельність зумовлює правила композиції окремих компонентів у цілісну систему і спирається на стандарти.

Стандарти застосовуються скрізь як при розробці функціо­нальної, так і забезпечувальної компонент ІС; у забезпечувальній частині - від комунікацій до керування базами даних і додатками.

Рис. 2.2 ілюструє зв'язок між розподілом компонент ІС, їх неод­норідністю і стандартами [3].

Рис. 2.2. Взаємозв'язок між розподілом компоненти ІС, їх неоднорідністю і стандартами

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Філогенез кровоносної системи
9. POS-системи
10. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
11. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
12. VI. Філогенез нервової системи

Переглядів: 1234