• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Різноманітні види і способи комунікації можна розбити на три групи: усну, письмову і візуальну.

За цільовою спрямованістю комунікації бувають інструктуючі, мотивуючі та інформуючі, які постачають інформацію для прийняття управлінських рішень організації і контроль за їх виконанням. Перед низхідними комунікаціями ставиться задача довести до відома і свідомості вищих рівнях, стратегічні напрямки майбутньої діяльності.

Яскравим прикладом горизонтальної комунікації є обмін інформацією між різними відділами та іншими структурними підрозділами.

При лінійній схемі кожна позиція (окрім крайніх) пов'язана із двома сусідніми і інформація, що передається з одного кінця на інший, стає відомою усім.

Кільцева схема являє собою замкнуту структуру із однаковими зв'язками.

Сотова схема являє собою більш складну структуру із розвинутими багатьма шляхами проходження інформації. Багатозв'язкова схема реалізує принцип: кожен і зв'язаний із кожним. Тут зв'язки рівноцінні і жоден з них не має переваг перед іншим.

При зірковій схемі кожна позиція підтримує зв'язок лише із центром, який виконує командні функції. Найбільш поширеною в менеджменті є ієрархічна схема, яка уособлює командні функції одних позицій по відношенню до інших.

Крім офіційних (формальних) комунікацій, у менеджменті важливу роль відіграють неформальні (неофіційні) комунікації.

Формальні комунікації — передбачені організаційною структурою. Формальні комунікації поділяються на вертикальні, горизонтальні та діагональні.

До вертикальних комунікацій належать комунікації зверху вниз і знизу вгору.

Комунікації зверху вниз вирішують п'ять основних завдань

Ø ознайомлення працівників з цілями організації для усвідомлення ними важливості виконуваної роботи,

Ø викладення конкретних інструкцій щодо виконання робіт,

Ø забезпечення розуміння роботи та й зв'язку з іншими завданнями організації,

Ø надання інформації про процедури і методи виконання роботи,

Ø забезпечення підлеглих інформацією зворотного зв'язку про результати діяльності організації.

Отже, комунікації зверху вниз допомагають пов'язувати різні рівні організації, координувати їх діяльність. Поряд з тим, комунікації зверху вниз мають певні недоліки:

Ø створення передумов для формування авторитарної системи,

Ø значне завантаження підлеглих;

Ø постійні втрати інформації внаслідок викривлень, помилкової інтерпретації.

Горизонтальні комунікації здійснюються між особами, які знаходяться на одному рівні ієрархії.

Діагональні комунікації здійснюються між особами, які перебувають на різних рівнях ієрархії (наприклад, між лінійними та штабними підрозділами, коли штабні служби керують виконанням певних функцій).

Неформальні комунікації — не передбачені організаційною структурою. Неформальна інформація буває досить корисною для доповнення інформації, отриманої через формальні канали комунікації. Неформальні канали, як і формальні, передають інформацію у чотирьох напрямах: вгору, вниз, горизонтально, по діагоналі.

Для вироблення оптимальних управлінських рішень менеджери повинні використовувати не лише формальні, а й неформальні канали комунікацій, хоча останні не завжди піддаються впливу та контролю. Система неформальних комунікацій характеризується:

Ø швидкістю передавання інформації;

Ø потенційною можливістю доповнювати формальні канали комунікацій;

Ø передбачливий характер неформальних комунікацій;

Ø оперуванням останніми новинами тощо.

Американські автори Мескон М.Х., Альберт М., Хедоурі Ф.¹ виділяють два великих класи комунікацій з подальшою їх деталізацією [4]:

Ø комунікації між організацією та її зовнішнім середовищем;

Ø комунікації між рівнями і підрозділами організації.

Комунікації поділяються на два великих класи: письмові та усні.

Письмові комунікації виступають у формі планової та звітної документації, пам'ятних записок, доповідей, оголошень, довідників, фірмових газет тощо. Переваги таких комунікацій:

Ø добре збереження інформації,

Ø можливість вивчення, багаторазове перечитування інформації,

Ø ґрунтовність підготовки;

Ø можливість доведення до багатьох працівників.

Недоліки письмових комунікацій:

Ø складність поновлення,

Ø об'ємність інформації (особливо знизу вгору).

Усні комунікації – телефонні розмови, публічні виступи, наради, безпосереднє спілкування тощо). Позитивним аспектом таких комунікацій є економія часу, забезпечення глибшого взаєморозуміння.

Читайте також:

1. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
2. Аргументація як раціональна частина комунікації.
3. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
4. Біологічні способи лікування ран.
5. Біорізноманітність
6. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
7. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
8. Валютний курс і способи його визначення
9. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
10. ВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ. ЗАСОБИ ВЕРБАЛЬНОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
11. Види і способи вибіркового спостереження.
12. Види комунікації в управлінні

Переглядів: 1492